ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2004 Справа N 16/660
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого - Перепічая В.С.
суддів: Невдашенко Л.П., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірнього підприємства "Горлівчанка - Стиль", м. Горлівка
на постанову від 26.02.2004 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі N 16/660 господарського суду Донецької області
за позовом Дочірньої компанії "Укртрангаз" НАК "Нафтогаз
України" в особі філії Управління магістральних газопроводів
"Донбастрансгаз", м. Донецьк
до Дочірнього підприємства "Горлівчанка - Стиль", м. Горлівка
про стягнення 21 000,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Повержук А.О.
від відповідача - Шокурова Л.В.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.12.2003
задоволено частково позов Дочірньої компанії "Укртрансгаз"
НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних
газопроводів "Донбастрансгаз" до Дочірнього підприємства
"Горлівчанка - Стиль" про стягнення 21 000 грн. збитків за
договором підряду. Стягнуто з відповідача на корить позивача
11 000 грн. збитків, 110 грн. витрат по державному миту, 60 грн.
витрат на інформаційно-технічні послуги. В задоволенні 10 000 грн.
відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідач не виконав
вимоги замовника, не повідомив його про виконані роботи, тому
позивач пред'явив позов про стягнення збитків в силу ч. 2 ст. 347
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, який підлягає частковому
задоволенню у сумі 11 000 грн.
Щодо позову в частині суми переданого векселя, то актом
прийому-передачі векселів від 27.04.98 був переданий вексель на
суму 10 000 грн., однак позивач не довів, що цей вексель переданий
в рахунок договору N 2/63.
В силу статті 332 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
,
зазначає суд, по договору підряду підрядчик зобов'язується
виконати роботу за завданням замовника. Строки в договорі сторони
не передбачили, діяв договір до повного виконання зобов'язань,
тому замовник, не отримавши продукцію, мав право на вимоги
відповідно до ст. 165 ЦК України.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
26.02.2004 залишено без змін рішення господарського суду Донецької
області від 25.12.2003 з тих же підстав.
Оскаржуючи постанову апеляційного суду та рішення
господарського суду скаржник просить їх скасувати в частині
стягнення збитків у сумі 11 000 грн. та прийняти нове рішення,
яким в позові відмовити, посилаючись на те, що при винесенні
постанови судом порушено норми процесуального та матеріального
права.
Скаржник зазначає, що судом застосовано ст.ст. 151, 161, 165,
347 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, які регулюють виникнення та виконання
зобов'язань, які не підлягають застосуванню до позову предметом
якого є вимоги про стягнення збитків.
Крім того судом не застосовано строки позовної давності, які
встановлені ст. 71 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Між Дочірнім підприємством "Горлівчанка - Стиль" (виконавець)
та Дочірнім підприємством "Донбастрансгаз", що реорганізовано
шляхом приєднання до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" (замовник)
12.03.98 укладено договір, згідно з яким виконавець прийняв
обов'язки з пошиття спецодягу, а замовник прийняв обов'язки
оплатити цей одяг.
Позивач перерахував Дочірньому підприємству "Горлівчанка -
Стиль" платіжним дорученням N 248 від 13.03.98 - 7 000,00 грн.;
платіжним дорученням N 443 від 28.04.98 - 4 000,00 грн., всього
11 000,00 грн.
Суд першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що
відповідач не виконав зобов'язань по пошиттю спецодягу і не
повернув отриманих коштів в зв'язку з чим у позивача виникли
збитки.
Пунктом 6 Договору сторони передбачили, що він вступає в силу
з моменту підписання та діє до виконання зобов'язань.
Згідно ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо строк виконання
зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування,
кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести
виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке
зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги
кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із
закону, договору або із змісту зобов'язання.
Листом від 20.06.2002 N 0-2217 позивач звернувся до
відповідача з вимогою поставити передбачені договором швейні
вироби до 15.07.2002.
Статтею 71 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено, що загальний
строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено,
встановлюється в три роки.
Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення
права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася
або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 76
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
).
Матеріали справи свідчать про те, що суди в порядку ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх
сукупності і підставно застосували норми матеріального і
процесуального права і прийшли до обґрунтованого висновку про
стягнення збитків з відповідача.
З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає
юридичну оцінку, дану судом першої та апеляційної інстанції
обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та
чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги
не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2004 у
справі N 16/660 без змін.