ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 14.07.2004                                     Справа N 11/348-56
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 23.09.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого - судді Кривди Д.С. - (доповідача у справі),
     суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Прилуцької районної спілки споживчих товариств
     на постанову  Київського апеляційного господарського суду від
08.04.2004
     у справі   N   11/348/56  господарського  суду  Чернігівської
області
     за позовом Прилуцької районної спілки споживчих товариств
     до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції
     про спонукання   внести   часткові   зміни  до  договору  про
розстрочення,
     за участю представників сторін від:
     позивача Опанасенко Л.І.  -  за  довіреністю  від  12.07.2004
N 115, Самойленко Т.Г. - за довіреністю від 28.01.2004 р. N 22
     відповідача Філіппова О.Г.  - за довіреністю  від  24.10.2003
N 7986/10/10-016
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням господарського  суду   Чернігівської   області   від
20.02.2004   позов  задоволено:  зобов'язано  Прилуцьку  об'єднану
державну податкову інспекцію  внести  часткові  зміни  до  п.  1.1
договору про  розстрочення  від  28.04.2001  N 13,  укладеного між
Прилуцькою ОДПІ та Прилуцькою райспоживспілкою в  частині  надання
розстрочки   податкового   боргу  по  платі  (податку)  за  землю,
встановивши його в сумі 18693,73 грн.  та  по  податку  на  додану
вартість, встановивши   його   в   сумі   2278  грн.;  стягнуто  з
відповідача на користь позивача 85 грн. на відшкодування витрат по
сплаті  державного  мита  та  118 грн.  на відшкодування витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
     За результатами    апеляційного    провадження,     Київським
апеляційним  господарським судом прийнято постанову від 08.04.2004
(головуючий -  суддя  Новіков М.М.,     судді   -     Мартюк А.І.,
Мачульський Г.М.),  якою  рішення  місцевого  господарського  суду
скасовано повністю і прийнято нове рішення;  в  позові  Прилуцькій
районній  спілці  споживчих  товариств  до  Прилуцької  об'єднаної
державної податкової  інспекції  про  спонукання  внести  часткові
зміни до договору про розстрочення відмовлено.
 
     Не погоджуючись   з   постановою,  Прилуцька  районна  спілка
споживчих  товариств  звернулась  до  Вищого  господарського  суду
України з касаційною скаргою,  в якій просить постанову Київського
апеляційного  господарського  суду  від  08.04.2004  скасувати,  а
рішення  господарського  суду Чернігівської області від 20.02.2004
залишити в силі.
 
     Обґрунтовуючи касаційну  скаргу,   позивач   посилається   на
порушення  місцевим  господарським судом норм матеріального права,
зокрема, судом не взято до уваги пп.  4.4.1 п.  4.4 ст.  4  Закону
України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14  ) (2181-14)
        ,  з
мотивів, які викладено у касаційній скарзі.
 
     Прилуцька ОДПІ  надала  відзив на апеляційну скаргу,  в якому
зазначає, що оскільки згідно ст.  18 Закону України  "Про  порядок
погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         проводиться розстрочення
сум  податкового  боргу,  а  не  сум податкового зобов'язання,  то
вимоги позивача зобов'язувати відповідача здійснювати розстрочення
сум податкового боргу та податкових зобов'язань, укладеного згідно
ст. 18 цього ж Закону,  є  прямим  порушенням  норм  матеріального
права.
 
     Заслухавши представників сторін,  перевіривши юридичну оцінку
обставин  справи  та  повноту   їх   встановлення   у   постанові,
проаналізувавши      правильність     застосування     апеляційним
господарським судом норм матеріального  та  процесуального  права,
колегія суддів  Вищого  господарського  суду  України  вважає  що,
касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
 
     Судом встановлено, що позивач звернувся до Прилуцької ОДПІ із
заявою N  74  від 19.04.2001 про розстрочення податкового боргу за
2000 рік в розмірі 18258 грн. строком на 60 календарних місяців.
 
     Відповідач на  підставі  цієї  заяви  прийняв   рішення   про
розстрочення  податкового  боргу  та уклав з позивачем договір про
розстрочення від 28.04.2001 р. N 13.
 
     Відповідно до  п.   1.1   вищевказаного   договору   позивачу
розстрочено  податковий борг по податку (платі) за землю,  податку
на транспорт, податку на прибуток та по податку на додану вартість
з 28.04.2001 р. по 28.10.2005 р. на загальну суму 22133,58 грн.
 
     Разом з  тим  ні при подачі позивачем заяви про розстрочення,
ні при прийнятті відповідачем рішень про розстрочення та укладення
договору  про  розстрочення не було враховано суми плати (податку)
за землю та податку на додану вартість за грудень 2000 р.
 
     Відповідно до пп.  18.1.2 п.  18.1 ст. 18 Закону України "Про
порядок  погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         податковий борг, який
виник  у  період  з  1  січня  2000 року до 1 січня 2001 року і не
сплачений на день набрання чинності цією  статтею,  може  бути  за
бажанням платника податку розстрочений.
 
     Зі змісту  даної  норми вбачається,  що розстроченню підлягає
податковий борг,  що відноситься до періоду з 1 січня 2000  р.  до
1 січня  2001  р.  Вимога  позивача стосується податків за грудень
2000 р.,  який,  відповідно,  входить  до  періоду,  передбаченого
пп. 18.1.2  п.  18.1 ст.  18 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
     Беручи до  уваги  все  наведене в сукупності,  колегія вважає
правомірними доводи касаційної скарги про те,  що на день набрання
чинності   статтею   18  Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
         (21.02.2001 р.) всі задекларовані
та не сплачені на протязі 2000 р. суми податків повинні включатися
до податкового боргу,  який за бажанням платника податків підлягає
розстроченню.
 
     Таким чином,  колегія суддів  вважає,  що  у  даному  випадку
апеляційний  господарський  суд  безпідставно  відмовив позивачу в
задоволенні позовних вимог.
 
     Враховуючи викладене,  керуючись ст.ст.  108,  111-5,  111-7,
111-9, 111-11   Господарського   процесуального   кодексу  України
( 1798-12    ) (1798-12)
        ,    Вищий    господарський    суд    України,     -
П О С Т А Н О В И В:
 
     1. Касаційну  скаргу  Прилуцької  районної  спілки  споживчих
товариств задовольнити.
 
     2. Постанову Київського апеляційного господарського суду  від
08.04.2004   у   справі   N   11/348/56   скасувати,   а   рішення
господарського суду   Чернігівської   області    від    20.02.2004
N 11/348/56 залишити без змін.