ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2004 Справа N 2-1/11330-03
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Дроботова Т.Б., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в
особі Ялтинського філіалу АКБ "Укрсоцбанк"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 23.12.03
у справі господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Ялтинського філіалу
АКБ "Укрсоцбанк" до
1) ТОВ "Експрестур", м. Ялта
2) Сімеізської селищної ради, смт. Сімеіз
3-ті особи
1) Республіканський комітет по земельним ресурсам АР Крим
2) Республіканський комітет з охорони культурної спадщини
Ради міністрів АР Крим
3) Комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації за
зустрічним позовом ТОВ "Експрестур"
до АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Ялтинського філіалу
АКБ "Укрсоцбанк"
3-тя особа Сімеізської селищної ради про визнання недійсним
рішення та договору оренди
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Кузьменко Ж.М. - дов. N 02-04/421 від 20.05.2004
від відповідача:
1) Рогачов В.М. - директор
Прилипко С.М. - дов. від 15.05.2004
2) Михалінчук А.В. - дов. N 02-ш/40 від 15.01.2004
3-ті особи:
1) Смишляєв М.М. - дов. N 562/10-29 від 20.10.2003
2) Зарубін В.Г. - дов. N 3986 від 24.06.2004
3) не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 03-10.11.2003 господарського суду Автономної
Республіки Крим задоволено позовні вимоги АКБ СР "Укрсоцбанк"
м. Київ в особі Ялтинського філіалу АКБ "Укрсоцбанк" м. Ялта щодо
визнання недійсними:
- рішення 44-ої сесії 23-го скликання Сімеізської селищної
Ради "Про надання земельної ділянки ТОВ "Експрестур" N 19 від
11.12.2001;
- договір оренди земельної ділянки від 29.03.2002 N 2151,
укладеного між Сімеізською селищною Радою та ТОВ "Експрестур".
- договір тимчасового користування землею від 29.01.1999,
укладеного між ТОВ "Експрестур" та Сімеізською селищною Радою.
У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Експрестур" відмовлено.
Постановою від 23.12.2003 Севастопольського апеляційного
господарського суду рішення від 03-10.11.2003 господарського суду
Автономної Республіки Крим скасовано. Позовні вимоги
ТОВ "Експрестур" задоволено.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду АКБ "Укрсоцбанк" м. Ялта звернувся у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, посилаючись на те, що судом не були враховані всі
обставини справи і належним чином не застосовані норми
матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 49 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, ст. 92 Земельного Кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст.ст. 13, 14, 16, 18, 23 Закону України "Про
оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
, ст.ст. 34, 35, 43, 47, 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Господарським судом встановлено, що земельна ділянка площею
0,0533 га., яка розташована за адресою: м. Ялта, п. Понизівка,
вул. Приморська 14, надана позивачу строком на 10 років, на
підставі договору на праві тимчасового користування землею N 38
від 29.01.1999, укладеного позивачем з Сімеізською селищною Радою.
Земельна ділянка надавалась позивачу для обслуговування
літнього будинку відпочинку, який належить йому на праві власності
за договором купівлі-продажу від 01.08.1982, укладеного з
державним підприємством - заводом "Таврія". Об'єкт нерухомості
зареєстрований в Ялтинському бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо одна з сторін повністю або частково виконала
угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона
ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд в праві за
вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
В цьому разі наступне нотаріальне посвідчення не вимагається.
Таким чином, господарський суд обґрунтовано не задовольнив
зустрічну вимогу ТОВ "Експрестур", про визнання договору на право
тимчасового користування землею, оскільки позивачем надані суду
докази, що він належним чином виконував умови договору, а
Сімеізська селищна Рада незаконно ухилялася від його нотаріального
посвідчення.
11.12.2001 Сімеізською селищною Радою на 44-ій сесії 23-го
скликання прийнято рішення N 19 про затвердження проекту відводу
та надання ТОВ "Експрестур" земельної ділянки площею 4,7192 га.
(виробнича територія) в постійне користування і земельну ділянку
площею 0,3496 га. (пляжна зона) в тимчасове користування на умовах
оренди строком на 10 років, розташованих за адресою: м. Ялта,
п. Понизівка вул. Приморська 14, для обслуговування бази
відпочинку "Сувенір". На підставі даного рішення 29.03.2002
Сімеізською селищною Радою та ТОВ "Експрестур" укладений договір
оренди земельної ділянки, реєстраційний N 2151.
Статтею 19 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
(чинного на
той час) встановлено, що надання у користування земельної ділянки,
що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину,
підприємству, установі, організації провадиться лише після
вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому
ст.ст. 31, 32 цього Кодексу.
Отже, були порушені вимоги ст. 34 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
(чинного на той час), у відповідності з якими
підприємства, установи, організації, зацікавлені у вилучені
земельної ділянки, зобов'язані до початку проектування попередньо
погодити із власниками землі і землекористувачами та місцевими
Радами народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те
органами державного управління по охороні і використанні земель
місце розташування об'єкта, розмір ділянки та умови її вилучення
(викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би
забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих
територіях усіх інших об'єктів, умови проживання населення і
охорони навколишнього середовища. Підприємство, установа і
організація погоджують найбільш доцільне місце розташування
об'єкта, розміри намічуваної для вилучення земельної ділянки та
умови її вилучення (викупу) із власником землі або
землекористувачем, районними (міськими) землевпорядним,
природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури.
Господарським судом встановлено, що вимоги Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
при прийнятті оспорюваного рішення виконані не
були і тому воно правомірно визнано недійсним.
До того ж умови відводу земельної ділянки ТОВ "Експрестур" не
погодженні з Республіканським комітетом по охороні культурної
спадщини Автономної Республіки Крим.
У відповідності зі ст. 37 Закону України "Про охорону
культурної спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
з метою захисту пам'яток
археології, в тому числі тих, що можуть бути виявлені, питання,
пов'язані з наданням земельних ділянок, вирішуються за участю
відповідних органів охорони культурної спадщини згідно із законом.
Враховуючи, що рішення Сімеізської селищної Ради N 19 від
11.12.2001 "Про надання земельної ділянки ТОВ "Експрестур" визнано
недійсним, тому наступні рішення, які прийняті на підставі акту
органу місцевого самоврядування, визнаного недійсним, повинні
також бути визнанні недійсними.
Отже, господарський суд правомірно визнав договір оренди
земельної ділянки від 29.03.2002, реєстраційний N 2151, укладений
Сімеізською селищною Радою та ТОВ "Експрестур".
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарським судом Автономної Республіки Крим дана правильна
юридична оцінка обставинам справи, тому рішення суду відповідає
чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для
його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 23.12.2003 Севастопольського апеляційного
господарського суду зі справи N 2-1/11330-03 скасувати.
Рішення від 03-10.11.2003 господарського суду Автономної
Республіки Крим з даної справи залишити без змін.