ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2004 Справа N 2-7/16044-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Сімферополі
на постанову від 05.02.2004 р. Севастопольського апеляційного
господарського суду
та на рішення від 09.12.2003 р.
у справі N 2-7/16044-2003 господарського суду АР Крим
за позовом ТОВ "Нафта-Сервіс"
до ДПІ у м. Сімферополі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін
від позивача: у засідання не прибули
від відповідача: у засідання не прибули
П О С Т А Н О В И В:
Рішенням від 09.12.2004 господарський суд АР Крим (суддя
Дугаренко О.В.) задовольнив позов ТОВ "Нафта-Сервіс" до ДПІ у
м. Сімферополі, визнавши недійсним податкове повідомлення-рішення
відповідача від 27.07.2003 N 0007022303/0, яким позивачу була
визначена сума податкового зобов'язання згідно п. (г) пп. 4.2.2
п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
за порушення ч. 6 ст. 15 Закону України "Про
державне регулювання виробництва та торгівлі спиртом етиловим
коньячним та плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Рішення мотивоване тим, що вимоги Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не поширюються на спірні
відносини, оскільки порушення правил торгівлі не є податковими
зобов'язаннями.
Севастопольський апеляційний господарський суд (колегія
суддів у складі: Шевченко Н.Н. - головуючий, Волков К.В.,
Черткова І.В.) постановою від 05.02.2004 рішення суду першої
інстанції залишив без змін, погодившись із висновками, викладеними
у рішенні.
Ухвалою від 20.05.2004 Вищий господарський суд України за
касаційною скаргою відповідача порушив касаційне провадження по
перегляду рішення та постанови у справі.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
відповідач видав податкове повідомлення-рішення від 27.07.2003
N 0007022303/0 через виявлення згідно акту перевірки по контролю
за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та
безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності
N 001045 від 07.07.2003 порушення ч. 6 ст. 15 Закону України "Про
державне регулювання виробництва та торгівлі спиртом етиловим
коньячним та плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Згідно з п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове повідомлення - це
письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника
податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену
контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п. 1.2,
1.3 ст. 1 цього ж Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
є зобов'язання платника
податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів
відповідну суму коштів узгоджене самостійно платником податків або
узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене
у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим
Законом або іншими законами України.
Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначення
податкового зобов'язання контролюючим органом самостійно
передбачено за вичерпним переліком обставин визначених законом.
Як вбачається з оспореного позивачем податкового
повідомлення-рішення, підставами для його видання були не
податкові зобов'язання, податковий борг, засновані на обов'язкових
платежах до бюджетів або державних фондів, а санкції за порушення
певних правил торгівлі, які на момент винесення цих
повідомлень-рішень не було визнано у судовому або
адміністративному порядку обґрунтованими і такими, що підлягають
примусовому стягненню.
Тобто оспорюване повідомлення-рішення не відповідає вимогам,
що ставляться до податкових повідомлень статтею 6 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
щодо їх
змісту.
З наведених підстав слід погодитись з висновком судів першої
та апеляційної інстанцій, що застосовані оспорюваним податковим
повідомленням-рішенням штрафні санкції за порушення Закону України
"Про державне регулювання виробництва та торгівлі спиртом етиловим
коньячним та плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, не є податковим зобов'язаннями та не
можуть стягуватись за процедурою, передбаченою Законом України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, тому
оспорюване повідомлення-рішення видане відповідачем з перевищенням
його повноважень, не відповідає встановленому законодавством
порядку притягнення до відповідальності за таке порушення. Проте
податковий орган не позбавлений права застосувати до позивача
фінансові санкції за виявлені ним порушення у встановленому
законом порядку.
Зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної
скарги та скасування прийнятих у справі рішення і постанови не
вбачається.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 05.02.2004 р. Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі N 2-7/16044-2003 залишити без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.