ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2004 Справа N 1/469
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого, Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "Кріомед"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 19.03.2004 р.
у справі господарського суду Херсонської області
за позовом ТОВ "Кріомед"
до Херсонської митниці, Управління державного казначейства по
Херсонській області
про стягнення 8318,05 грн.,
- позивача: Любченко О.В. - директор, Попович І.В. - дов. від
14.07.04,
- відповідача 1: - Кирилов В.В. - дов. від 13.07.2004 р.
N 0704/5159,
відповідача 2: - не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Херсонської області від
26.12.2003 р. у справі N 1/469 задоволено позовні вимоги ТОВ
"Кріомед" до Херсонської митниці та Управління державного
казначейства по Херсонській області про стягнення з державного
бюджету 8318,05 грн. зайво сплачено податку на додану вартість при
здійсненні митного оформлення товарів.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
19.03.2004 р. у даній справі рішення господарського суду
Херсонської області від 26.12.2003 р. скасовано, в позові
відмовлено. Постанова мотивована тим, що звільнення суб'єкта
малого підприємництва, який перейшов на спрощену систему
оподаткування від сплати податку на додану вартість передбачене
лише з операцій реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
ТОВ "Кріомед" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить постанову
Запорізького апеляційного господарського суду скасувати, а рішення
господарського суду Херсонської області залишити в силі. В
обґрунтування посилається на неправильне застосування норм
матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
У відзиві Херсонська митниця зазначає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, оскільки постанова Запорізького апеляційного
господарського суду винесена з дотриманням норм матеріального
права.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Кріомед" є
суб'єктом малого підприємництва і являється платником єдиного
податку на підставі Свідоцтва про право сплати єдиного податку
суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою N 2103003943
від 12.12.2002 р.
У відповідності із зовнішньоекономічним контрактом N 06-2002
від 29.10.2002 р. позивач у січні 2003 р. отримав медичне
обладнання - комплекс аерокриотерапевтичний "КАЄКТ-01 КРІОН"
вартістю 248004 російських рублів, у тому числі податок на додану
вартість - 41334 руб.
Законом України "Про державну підтримку малого
підприємництва" ( 2063-14 ) (2063-14)
визначені правові основи державної
підтримки суб'єктів малого підприємництва. Одним з основних
напрямків державної підтримки малого підприємництва є введення
спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності. Ст. 11 цього
Закону встановлено, що спрощена система оподаткування,
бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати
встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових
платежів) сплатою єдиного податку, запроваджується для суб'єктів
малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством
України. Така спрощена система оподаткування, порядок
оподаткування операцій, що здійснюються суб'єктами малого
підприємництва введені в Україні Указом Президента України "Про
спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Указу ( 727/98 ) (727/98)
спрощена система
оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів
малого підприємництва, фізичних осіб, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у
трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом
року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує
500 тис.грн. Це положення Указу стосується визначення бази
оподаткування єдиним податком. Об'єктом оподаткування при
обкладанні єдиним податком прийнято доходи, отримані від
здійснення підприємницької діяльності.
Для оподаткування податком на додану вартість імпортних
товарів Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачені норми, згідно з якими податок на додану
вартість сплачується суб'єктом підприємницької діяльності, який
здійснює діяльність, віднесену до підприємницької або ввозить
товари на митну територію України.
Стаття 3 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлює об'єкт оподаткування ПДВ.
Відповідно до п. 3.1. ст. 3 зазначеного Закону, об'єктом
оподаткування є операції щодо продажу товарів (робіт, послуг) на
митній території України, в тому числі операції з оплати вартості
послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права
власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для
погашення кредиторської заборгованості заставодавця і щодо
ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та
отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентам для їх
використання або споживання на митній території України, в тому
числі операції з ввезення (пересилання) майна за договором оренди
(лізингу), застави та іпотеки.
Крім того, ст. 4 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначає базу
оподаткування податком на додану вартість. Пунктом 4.1 визначена
база оподаткування операцій з продажу товарів, разом з цим
пункт 4.3 визначає базу оподаткування для товарів, які ввозяться
(пересилаються) на митну територію України.
З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність
до вимог Указу Президента України "Про внесення змін до Указу
Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 746/99 ) (746/99)
Державною податковою адміністрацією
України видано наказ від 01.03.2000 р. N 79 ( z0208-00 ) (z0208-00)
"Про
затвердження Положення про Реєстр платників податку на додану
вартість", зареєстрований в Міністерстві юстиції України
03.04.2000 р. за N 208/4429.
У пункті 1 Положення про Реєстр платників ПДВ ( z0208-00 ) (z0208-00)
зазначено, що особи, які згідно з чинним законодавством не є
платниками ПДВ, та особи, які здійснюють імпорт товарів і
сплачують ПДВ при ввезенні цих товарів, але не підпадають під
визначення платників податку, не повинні проходити реєстрацію та
отримувати індивідуальний податковий номер. А тому ввезення
(пересилання) товарів є об'єктом для оподаткування податком на
додану вартість і особа, суб'єкт підприємницької діяльності, що є
юридичною чи фізичною особою, або фізична особа, як громадянин,
незалежно від того, зареєстрована вона як платник податку на
додану вартість, чи знаходиться на особливому (спрощеному) режимі
оподаткування без перебування в категорії платників податку на
додану вартість, чи громадянин, який ввозить (пересилає) імпортні
товари, під час митних процедур зобов'язаний сплатити податок на
додану вартість. Тобто особа, яка здійснює експортно-імпортні
операції, може не підлягати реєстрації податковим органом як
платник податку на додану вартість, однак це не звільняє її від
обов'язків по сплаті належних платежів, у тому числі податку на
додану вартість.
Таким чином, Указ передбачає звільнення суб'єктів малого
підприємництва від сплати податку на додану вартість лише з
операцій реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тому
податок на додану вартість з операцій щодо ввезення (пересилання)
товарів на митну територію України сплачується такими суб'єктами
підприємницької діяльності на загальних підставах відповідно до
чинного законодавства.
Зазначена правова позиція підтверджена Верховним Судом
України у справі N 3-2605 к 03/44/19 від 23.12.2003 р., де
встановлено, що платник єдиного податку звільняється від сплати
ПДВ лише з операцій щодо продажу товарів, в той час коли позивач
здійснював ввезення товару на митну територію України.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно
до вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення у даній
справі ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді
всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення
спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права,
а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Кріомед" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
19.03.2003 р. у справі N 1/469 залишити без змін.