ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2004 Справа N 2/189
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.
за участю представників сторін А.А.А. (дов. від 08.01.04), Б.Б.Б.
(дов. 03.02.04), В.В.В. (дов. від 21.04.03), Г.Г.Г. (дов. від
31.01.04), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX"
на постанову від 13.10.2003 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 2/189
за позовом відкритого акціонерного товариства "XXX"
до державного підприємства "YYY"
третя особа Національна комісія регулювання електроенергетики
України
про стягнення 3 230 578,75 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 26 червня 2003 року господарського суду м. Києва
(суддя І.Домнічева) позов задоволено з мотивів порушення
відповідачем норм зобов'язального права і відсутністю обмежень
здійснювати належну оплату електричної енергії, що поставляється,
у тому числі у разі застосування алгоритму розрахунків.
Постановою від 13 жовтня 2003 року Київського апеляційного
господарського суду (судді Д. Кривда, В. Рябуха, Л.Гольцова)
рішення у справі скасовано і в позові відмовлено з мотивів не
порушення відповідачем встановленого порядку проведення
розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.
Відкрите акціонерне товариство "XXX" вважає, що господарський суд
апеляційної інстанції неправильно застосував статті 15 і 15-1
Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, статті 161,
162, 212 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статтю 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
і
просить постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення
місцевого господарського суду.
Державне підприємство "YYY" та Національна комісія регулювання
електроенергетики України вважають доводи касаційної скарги
безпідставними, а постанову Київського апеляційного господарського
суду законною і обґрунтованою за виключенням висновку цього суду
стосовно визначення позивача енергопостачальною організацією, що,
на думку цих учасників судового процесу, не вплинуло на законність
прийнятої постанови, а тому просять в задоволенні касаційної
скарги відмовити.
Перевіривши повноту встановлення Київським апеляційним
господарським судом обставин справи та їх правову оцінку, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про відповідність
прийнятої у справі постанови вимогам закону з огляду на таке.
Як встановлено місцевим і апеляційними судами відносини між
відкритим акціонерним товариством "XXX" та державним підприємством
"YYY", яке є правонаступником Національної енергетичної компанії
"QQQ", визначаються договором від 30 серпня 1999 року № 69/01-ЕР,
відповідно до умов якого позивач продає, а відповідач купує
електроенергію.
Відносини, пов'язані, зокрема, з виробництвом, передачею,
постачанням і використанням енергії, визначаються Законом України
"Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, статтею 15 якого
передбачено, що купівля всієї електричної енергії, виробленої на
електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за
граничні показники, та весь її оптовий продаж здійснюється на
оптовому ринку електричної енергії України, який створюється на
підставі договору. Основні питання функціонування комплексу
підприємств, що здійснюють діяльність на енергоринку, врегульовані
Договором між членами оптового ринку електричної енергії від 15
листопада 1996 року ( n0001227-96 ) (n0001227-96)
(далі - ДЧОРЕ).
Встановивши факт існування між сторонами зобов'язальних відносин
щодо купівлі-продажу електроенергії та розрахунків за неї на
підставі двостороннього договору, місцевий господарський суд
проаналізувавши його умови в контексті положень Закону України
"Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
дійшов висновку, що стаття
15-1 цього Закону ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
не встановлює умов перерахування
за алгоритмом коштів з поточного рахунку з спеціальним режимом
використання, а стосується виключно енергопостачальних компаній,
якою позивач не є, і ні положення цієї статті, ні ДЧОРЕ
( n0001227-96 ) (n0001227-96)
, ні Інструкція про порядок використання коштів
оптового ринку електричної енергії України ( n0001227-96 ) (n0001227-96)
, так
само інші акти Національної комісії регулювання електроенергетики
України не встановлюють в алгоритмі розподілу коштів оптового
ринку електричної енергії обмежень щодо термінів та розміру оплати
відповідачем вартості електричної енергії.
Такі висновки місцевого господарського суду господарський суд
апеляційної інстанції визнав помилковими і правомірно скасував
рішення.
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, здійснюючи
аналіз умов укладеного між сторонами договору, не дав належної
юридичної оцінки тим його умовам, якими передбачено, що сторони
визнають свої зобов'язання за ДЧОРЕ (пункт 2.1. ( n0001227-96 ) (n0001227-96)
);
що платежі за фактично продану електроенергію здійснюються
відповідно до Інструкції про порядок використання коштів оптового
ринку електричної енергії України (ІВКОР), яка є додатком до ДЧОРЕ
( n0001227-96 ) (n0001227-96)
(пункт 4.2.); що оплата коштами здійснюється
державним підприємством "YYY" з розподільчого рахунку, відкритого
відповідно до нормативно-правових актів України, які регулюють
порядок розрахунків за електроенергію (пункт 4.3 договору
( n0001227-96 ) (n0001227-96)
).
Зазначене призвело до помилкового висновку цього суду про те, що
до спірних правовідносин положення статті 15-1 Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, якою встановлено порядок
проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії, не
застосовується.
Разом з тим, порядок передбачає, що для проведення розрахунків за
куплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту
електричну енергію, зокрема, оптовий постачальник електричної
енергії, яким є державне підприємство "YYY", відкриває в установах
уповноваженого банку поточні рахунки (раніше - розподільчі
рахунки) із спеціальним режимом використання. Такі рахунки
призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію
від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового рину
електричної енергії. Перерахування коштів енергогенеруючим
компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які
проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку,
здійснюється уповноваженим банком з поточного рахунку із
спеціальним режимом використання оптового постачальника
електричної енергії відповідно до алгоритму, встановленого
Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Виходячи з тлумачення поняття алгоритму та поточного рахунку із
спеціальним режимом використання, яке наведено у статті 1 Закону
України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
алгоритм розподілу
коштів, який встановлюється Національною комісією регулювання
електроенергетики України, застосовується до всіх без винятку
поточних рахунків із спеціальним режимом використання, в тому
числі і до таких рахунків державного підприємства "YYY". Таким
чином умова про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку із
спеціальним режимом використання оптового постачальника державного
підприємства "YYY" є не договірною умовою, встановленою Договором
між членами оптового ринку електроенергії та додатками до нього, а
нормою закону.
За таких обставин, касаційна інстанція вважає юридичну оцінку,
дану апеляційним судом обставинам справи такою, що відповідає
чинному законодавству.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 13 жовтня 2003 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 2/189 залишити без змін, а
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX" без
задоволення.
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Палій