ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.07.2004                                        Справа N 22/27
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянувши касаційні    ЗАТ “ЛУ” та ТзДВ “КТ”
скарги і додані до них   
матеріали                
 
на постанову             від 16.04.2004 р. Київського
                         апеляційного господарського суду
 
у справі                 № 22/27 господарського суду м. Києва
 
за позовом               ТОВ “ТЦР”
 
до                       Державної комісії з цінних паперів та
                         фондового ринку України, ЗАТ “ЛУ”
 
 
про   зобов'язання Державної комісії з цінних паперів та 
фондового ринку застосовувати санкції; визнання недійсними 
загальних зборів акціонерів ЗАТ “ЛУ” та рішень прийнятих цими
зборами,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЦР” у лютому  2004  р.
звернулося  в господарський суд м. Києва з позовом до  Державної
комісії  з цінних паперів та фондового ринку та до ЗАТ “ЛУ”  про
зобов'язання  Державної комісії з цінних  паперів  та  фондового
ринку  застосувати  санкції  по  відношенню  до  ЗАТ  “ЛЦУМ”  за
порушення  вимог чинного законодавства; про визнання  недійсними
загальних  зборів акціонерів ЗАТ “ЛЦУМ”, проведених  товариством
22.01.2004   р.;  про  визнання  недійсними  рішень,   прийнятих
22.01.2004 загальними зборами акціонерів ЗАТ “ЛЦУМ”.
 
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.02.2004 р. у справі
№ 22/27 в задоволенні позову щодо зобов'язання Державної комісії
з  цінних  паперів  та  фондового ринку  з  метою  захисту  прав
інвесторів  застосувати по відношенню до  ЗАТ  “ЛУ”  санкції  за
порушення  вимог  чинного законодавства та визнання  незаконними
загальних  зборів  акціонерів ЗАТ “ЛУ”,  проведених  товариством
22.01.2004  р., визнання недійсними рішень, прийнятих 22.01.2004
р. загальними зборами акціонерів ЗАТ “ЛУ”, відмовлено.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
16.04.2004  рішення господарського суду м. Києва від  20.02.2004
р. у справі № 22/27 залишено без змін. Постанова мотивована тим,
що у апеляційного господарського суду відсутні підстави вважати,
що  акціонерів не було проінформовано про проведення  22.01.2004
загальних  зборів  акціонерів ЗАТ “ЛУ”  та  акціонерам  не  було
забезпечено можливість ознайомитися з документами, пов'язаними з
порядком   денним  зборів,  а  тому  учасники  товариства   мали
можливість  реалізувати свої права на участь в загальних  зборах
акціонерів, внесення змін до порядку денного зборів, а відтак, і
право на управління товариством; при проведенні загальних зборів
акціонерів   ЗАТ   “ЛУ”   прийняли  участь   акціонери   та   їх
представники,  що мають більш як 60 відсотків  голосів,  а  саме
63,45%   від   загальної  кількості  голосів;  судом   не   було
встановлено  порушення  законодавства  про  цінні   папери   при
проведенні 22.01.2004 зборів акціонерів ЗАТ “ЛУ”; положення п. 2
ч.  1  ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо залишення позову  без
розгляду не підлягало застосуванню через різні сторони у  справі
№ 22/27 та справах місцевого суду Галицького району м. Львова та
господарського суду Львівської області.
 
ЗАТ  “ЛУ”  у своїй касаційній скарзі просить повністю  скасувати
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
16.04.2004р.,   рішення  господарського  суду   м.   Києва   від
20.02.2004  у  справі  №  22/27 і прийняти  нове  рішення,  яким
визнати  загальні збори акціонерів ЗАТ “ЛУ” та рішення, прийняті
на них і оформлені протоколом № 1 від 22.01.2004 р., недійсними.
Скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції  були
порушені   норми  чинного  законодавства,  зокрема,  ст.ст.   4,
4-2,4-3,  34, 38, 22, 43, ч. 3 ст. 84 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
ст.ст.  41,  43, 45 Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
        . Докладніше доводи скаржника викладені в касаційній
скарзі.
 
Товариство з додатковою відповідальністю “КТ” у своїй касаційній
скарзі  просить постанову Київського апеляційного господарського
суду  від 16.04.2004 р. та рішення господарського суду м.  Києва
від 20.02.2004 р. у справі № 22/27 скасувати, справу передати на
новий   розгляд  до  господарського  суду  м.  Києва.   Скаржник
посилається  на  те,  що зазначені судові рішення  та  постанова
впливають  на  його права та обов'язки, рішенням  господарського
суду  Львівської області від 29.03.2004 р. у справі №  1/30-3/18
задоволено    позовні    вимоги    товариства    з    додатковою
відповідальністю  “КТ”  до  ЗАТ  “ЛУ”  про  визнання  недійсними
загальних  зборів  акціонерів, які  відбулися  22.01.2004  року.
Скаржник  вважає,  що  вказані  постанова  та  рішення  прийняті
внаслідок  неправильного  застосування  норм  матеріального   та
процесуального  права. Скаржник зауважує,  що  згідно  з  ст.  5
Закону   України   "Про  Національну  депозитарну   систему   та
особливості  електронного  обігу  цінних  паперів   в   Україні"
( 710/97-ВР  ) (710/97-ВР)
          встановлено, що "Права на участь в  управлінні,
одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних  паперів,
можуть  бути  реалізовані  з моменту внесення  змін  до  реєстру
власників іменних цінних паперів".
 
Статтею  5  Закону України "Про цінні папери та  фондову  біржу"
( 1201-12 ) (1201-12)
         встановлено, що"Власник акції має право на  частину
прибутку  акціонерного  товариства  (дивіденди),  на  участь   в
управлінні товариством (крім власника привілейованої  акції),  а
також  інші права, передбачені цим Законом, іншими законодавчими
актами України, а також статутом акціонерного товариства".  Цією
ж статтею встановлено (п. 4), що "Підтвердженням права власності
на  цінні  папери  є  сертифікат, а в разі знерухомлення  цінних
паперів  чи  їх  емісії в бездокументарній  формі  -  виписка  з
рахунку  у  цінних  паперах, яку зберігач зобов'язаний  надавати
власнику цінних паперів".
 
Як вбачається із додатків до позовної заяви, підтвердженням прав
ТзОВ "Р" як акціонера ЗАТ "ЛУ" зазначено договір купівлі-продажу
акцій від 25.12.2003 року.
 
Таким   чином,   вважає   скаржник,  судом   безпідставно   було
застосовано до вказаних правовідносин ст. 5 Закону України  "Про
цінні  папери  та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
         та порушено  ст.  5
Закону   України   "Про  Національну  депозитарну   систему   та
особливості  електронного  обігу  цінних  паперів   в   Україні"
( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
        , оскільки позивачем не подано доказів того, що він
є акціонером ЗАТ "ЛУ".
 
В  касаційній скарзі зазначено, що статтею 8 Закону України "Про
державне   регулювання   ринку   цінних   паперів   в   Україні"
( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
         встановлено, що розпорядження Державної комісії з
цінних   паперів  та  фондового  ринку  про  усунення   порушень
законодавства про цінні папери є обов'язковими до виконання.
 
Судові інстанції в прийнятих ними рішеннях зробили висновки  про
те,   що   оскільки  загальні  збори  скликались  на   виконання
розпорядження  Державної комісії з цінних паперів  та  фондового
ринку,  то  в  зв'язку  із цим встановлений  статтею  43  Закону
України  "Про  господарські товариства" ( 1576-12  ) (1576-12)
          45-денний
строк  для дачі повідомлення в пресі не повинен застосовуватись.
Скаржник   вважає   такі  висновки  судових   інстанцій   цілком
безпідставними  та  необґрунтованими,  оскільки  ст.  43  Закону
України"Про  господарські товариства" ( 1576-12  ) (1576-12)
          встановлено
безумовну  вимогу щодо публікації в пресі такого  оголошення  не
менш як за 45 днів до проведення загальних зборів акціонерів.
 
Заслухавши  доповідача, вислухавши пояснення  представників  ЗАТ
“ЛУ”   та   ТзДВ  “КТ”,  перевіривши  правильність  застосування
Київським  апеляційним господарським судом норм матеріального  і
процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту
їх  встановлення  у  рішенні  та постанові  господарських  судів
попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського  суду
України   дійшла   висновку,  що  касаційні  скарги   підлягають
відповідно  частковому  задоволенню  та  задоволенню   з   таких
підстав.
 
Судами  попередніх  інстанцій  встановлено,  що  загальні  збори
акціонерів  ЗАТ “ЛУ” скликалися 22.01.2004 р. з метою  виконання
розпорядження  Державної комісії з цінних паперів  та  фондового
ринку  №  8-КП  про  усунення порушень законодавства  про  цінні
папери від 13.01.2003 р. (така дата зазначена в розпорядженні).
 
Відповідно   до  статті  41  Закону  України  “Про  господарські
товариства”  ( 1576-12 ) (1576-12)
         загальні збори визнаються правомочними,
якщо  в  них  беруть  участь акціонери, що мають  відповідно  до
статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.
 
Згідно з статтею 43 Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12  ) (1576-12)
          загальне  повідомлення про  проведення  загальних
зборів    акціонерів    друкується   у   місцевій    пресі    за
місцезнаходженням  акціонерного  товариства  і   в   одному   із
офіційних  друкованих  видань Верховної Ради  України,  Кабінету
Міністрів  України  чи Державної комісії  з  цінних  паперів  та
фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та
порядку денного. Дане повідомлення повинно бути зроблено не менш
як за 45 днів до скликання загальних зборів.
 
Перевіряючи  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення   у   рішенні  та  постанові  господарських   судів
попередніх  інстанцій,  колегія суддів  вважає,  що  зазначеними
судами  не повністю з'ясовано всіх обставин всіх щодо дотримання
при  проведенні  22.01.2004 р. загальних зборів  акціонерів  ЗАТ
“ЛУ”  вимог чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 41-43  Закону
України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
        . Правомочність
загальних    зборів   акціонерів   визначається   виключно    за
результатами   реєстрації,   якими   встановлюється    кількість
акціонерів,  які беруть участь у зборах, і належна їм  кількість
голосів.
 
Беручи до уваги, що господарськими судами попередніх інстанцій в
порушення  ст.  43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не  були  всебічно  і
повно  розглянуті всі обставини справи та виходячи з повноважень
касаційної   інстанції   щодо  перевірки  повноти   встановлення
обставин  справи  у  рішенні або постанові господарського  суду,
передбачених  частиною 2 ст. 111-5 Господарського процесуального
кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        , відсутність  якої  унеможливлює
правильність застосування норм матеріального права при вирішенні
спору,  колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку,  що  прийняті  у справі судові  рішення  та  постанова
підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
 
При  новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти  до
уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та
в   залежності  від  встановленого  і  відповідно   до   чинного
законодавства вирішити спір.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9-  111-12  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.   Касаційну   скаргу   ЗАТ  “ЛУ”  на   постанову   Київського
апеляційного  господарського суду від  16.04.2004  р.  у  справі
№  22/27  господарського  суду м. Києва  задовольнити  частково;
касаційну  скаргу  ТзДВ  “КТ”  на  вищезазначену  постанову  від
16.04.2004 р. задовольнити.
 
2.  Постанову  Київського апеляційного господарського  суду  від
16.04.2004  р.  та  рішення господарського  суду  м.  Києва  від
20.02.2004  р.  у справі № 22/27 скасувати, справу  передати  на
новий розгляд до господарського суду м. Києва.