Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -

головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Г.Г.Г., Д.Д.Д., Е.Е.Е.,

відповідача - А.А.А.,

розглянувши касаційні скарги товариства з обмеженою

відповідальністю "Телерадіокомпанія "XXX", м. Севастополь (далі -

ТОВ "ТРК "XXX") та товариства з обмеженою відповідальністю

"Телерадіокомпанія "YYY", м. Севастополь (далі - ТОВ "ТРК "YYY")

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду

від 27.04.2004 p.

зі справи № 20-9/062

за позовом ТОВ "ТРК "XXX"

до ТОВ "ТРК "YYY", м. Севастополь

про стягнення 41 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ТРК "XXX" подало до господарського суду міста Севастополя позов до ТОВ "ТРК "YYY" про стягнення 37 000 грн. компенсації за порушення авторського права на публічне сповіщення на території міста Севастополя мультиплікаційних фільмів (позивачем збільшено розмір позовних вимог до 41 000 грн. у зв'язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати та подано клопотання про стягнення з відповідача 6066, 65 грн. витрат, пов'язаних із зверненням за судовим захистом, у тому числі 300 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 3066, 65 грн. витрат на відрядження адвоката).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13-26.02.2004 (колегія суддів у складі: суддя Рибіна С.А. - головуючий, судді Котлярова О.Л. та Марченко І.А.) у задоволенні позову відмовлено. Зазначене рішення мотивовано тим, що у ТОВ "ТРК "XXX" відсутні виключні авторські права на використання мультиплікаційних фільмів, а отже й право на звернення до господарського суду з позовом про стягнення компенсації за порушення авторського права.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2004 (колегія суддів у складі: головуючий - суддя Прокопанич Г.К., судді Горошко Н.П. і Сотула В.В.) рішення зі справи скасовано, позов задоволено. На думку суду апеляційної інстанції, підтвердженням того, що ТОВ "ТРК "XXX" як суб'єкт авторського права користується відповідними правами як на використання аудіовізуальних творів, так і на заборону такого використання іншими особами, є наданий суду ліцензійний договір від XX.XX.2003 № X1, пунктом 8.1 якого обумовлено надання ліцензіату - ТОВ "ТРК "XXX" прав "на виключній основі". Водночас суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "ТРК "YYY" просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2004 і залишити без змін рішення господарського суду міста Севастополя від 13.26.02.2004. На думку ТОВ "ТРК "YYY", укладений ТОВ "ТРК "XXX" і суб'єктом підприємницької діяльності Б.Б.Б. ліцензійний договір від XX.XX.2003 № X1 не підтверджує наявності у ТОВ "ТРК "XXX" виключного авторського права на спірні аудіовізуальні твори, оскільки за договором передано лише право на використання творів. У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "ТРК "XXX" просить залишити без змін постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2004, доповнивши її резолютивну частину положеннями про стягнення з ТОВ "ТРК "YYY" на користь ТОВ "ТРК "XXX" 6066, 65 грн. "як відшкодування судових витрат по оплаті послуг адвоката". На думку ТОВ "ТРК "XXX", доводи суду апеляційної інстанції стосовно вступу адвоката у справу після порушення провадження у цій справі не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат позивача на оплату послуг адвоката, оскільки сума його гонорару визначена відповідно до обсягу наданих правових послуг.

Відзиви на касаційні скарги не надходили.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "ТРК "YYY" та необхідність часткового задоволення касаційної скарги ТОВ "ТРК "XXX" з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- XX.XX.2001 федеральним державним унітарним підприємством "ZZZ" і ТОВ "QQQ" укладено договір № X2 про передачу виключних авторських прав на передачу в ефір за допомогою будь-якого виду телебачення і на сповіщення для загального відома по кабельним каналам України мультиплікаційних фільмів - "SSS" і "RRR";

- згідно з договором від 01.03.2002 № 77 ТОВ "QQQ" передало компанії "JJJ" виключні майнові авторські права на ті ж самі аудіовізуальні твори, що були передані йому за попереднім договором від XX.XX.2001;

- відповідно до умов ліцензійного договору від XX.04.2002 № X3 компанією "JJJ" передано суб'єкту підприємницької діяльності Б.Б.Б. виключні майнові авторські права на ці ж твори;

- XX.XX.2003 суб'єктом підприємницької діяльності Б.Б.Б. і ТОВ "ТРК "XXX" укладено ліцензійний договір № X1, згідно з умовами якого ТОВ "ТРК "XXX" надано право використовувати аудіовізуальні твори - мультиплікаційні фільми "SSS" і "RRR" - у власних мережах, а саме: право на публічне сповіщення програм (телевізійний показ) у мережах кабельного телебачення на території міста Севастополя на телевізійному каналі "XXX", право на повторне публічне сповіщення програм, право на субтитрування, дублювання програм, право на відтворення програм виключно для внутрішніх потреб ліцензіата, право на використання фрагментів програм для їх реклами і анонсування.

У вирішенні спору суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності у ТОВ "ТРК "XXX" права на звернення до суду за захистом порушеного авторського права.

Причиною спору зі справи стало питання про характер прав, переданих ТОВ "ТРК "XXX" відповідно до умов ліцензійного договору від XX.XX.2003 № X1.

Відповідно до абзацу п'ятого статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Виходячи зі змісту пункту 8.1 названого договору, яким передбачено "надання ТОВ "ТРК "XXX" обумовлених прав на виключній основі", суд апеляційної інстанції визнав передані за договором права виключними і, встановивши факт порушення ТОВ "ТРК "YYY" з 01.08. по 07.08. 2003 року майнових прав ТОВ "ТРК "XXX", дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог у частині стягнення компенсації.

Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування витрат з оплати послуг адвоката з огляду на відсутність доказів понесення ним цих витрат саме у зв'язку з отриманням юридичних послуг зі справи № 20-9/062.

Відповідно до пункту 10 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (v5_78800-98) (далі - Роз'яснення) відшкодування витрат позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

У пункті 11 Роз'яснення (v5_78800-98) зазначається, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У постанові Верховного Суду України від 03.02.04 № 04/079 зі справи № 36/207 (v_207700-04) також наголошується на необхідності обґрунтування у розгляді справи витрат на оплату адвоката.

З огляду на викладене господарський суд у розгляді даної справи мав з'ясувати усе коло обставин, пов'язаних з фактом надання юридичних послуг та дослідити документальне підтвердження цих витрат, зокрема зміст угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та інші наявні у справі документи з цього приводу.

Згідно з частиною першою статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу (1798-12) передбачено вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно встановити зазначені в цій постанові обставини, дати їм та відповідним доводам сторін належну юридичну оцінку і вирішити спір у цій частині відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "YYY" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "XXX" задовольнити частково.

3. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2004 p. зі справи № 20-9/062 у частині відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "XXX" витрат з оплати послуг адвоката скасувати.

4. Справу у цій частині передати на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.