ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2004 Справа N 20-7/090
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу ПП “Г”
і додані до неї матеріали
на постанову від 03.02.2004 р.
Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 20-7/090
господарського суду м. Севастополя
за позовом ТОВ “Н”
до ПП “Г”
про стягнення 29000,62 грн.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2003 року ТОВ “Н” звернулося до господарського суду
м. Севастополя з позовом до ПП “Г” про стягнення 29000,62 грн.
заборгованості за нафтопродукти, яка складалася з 28458,94 грн.
основного боргу та 541,68 грн. пені.
У листопаді 2003 р. позивач подав до господарського суду
м. Севастополя заяву, якою змінив підставу позовних вимог, з
урахуванням сплаченої відповідачем 08.09.2003 р. та 21.10.2003
р. суми, та просить суд зобов`язати відповідача повернути
безпідставно придбане 08.08.2003 р. майно за довіреністю серії
ЯЖИ № 135680 та товарно-транспортною накладною від 08.08.2003 р.
серії 01ААС № 382290, а у разі неможливості повернення
відповідачем бензину, стягнути заборгованість у сумі 10909,38
грн. та 647,02 грн. пені посилаючись на ст.ст. 4, 469 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
В судовому засіданні 16.12.2003 р. позивач уточнив позовні
вимоги та просить суд стягнути вартість палива на суму 10909, 38
грн.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 16.12.2003 р.
позов задоволено частково; стягнуто з ПП “Г” на користь ТОВ “Н”
10909,38 грн. суму заборгованості та 620,42 грн. пені; в частині
стягнення 17570,62 грн. провадження у справі припинено. Позов
задоволено у сумі 10909,38 грн. на підставі ст. 4 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
з огляду на те, що докази отримання бензину на
зазначену суму представником відповідача та несплата його
відповідачем підтверджуються матеріалами справи. Пеню у сумі
620,42 грн. стягнуто за період з 16.07.2003 р. по 21.10.2003 р.
на підставі ст.ст. 178, 179 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та п. 9
договорів. Провадження у справі в частині стягнення 17570,62
грн. припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки заборгованість погашена відповідачем після
звернення позивачем з позовом.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 03.02.2004 р. зазначене рішення господарського суду
м. Севастополя у справі № 20-7/090 залишено без змін з тих же
підстав.
У касаційній скарзі ПП “Г” просить рішення господарського суду
м. Севастополя від 16.12.2003 р. і постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 03.02.2004 р. скасувати та
передати справу на новий розгляд до господарського суду
м. Севастополя. Скаржник посилається на те, що судами попередніх
інстанцій при прийнятті рішення та постанови неправильно
застосовано ч. 1 ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та не застосовано
п. 3 ч. 2 ст. 167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Севастопольським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами у
справі було укладено договори купівлі-продажу бензину марки
А-80: № 1023099 від 07.07.2003 р., № 1023108 від 07.07.2003 р.,
№ 1023214 від 11.07.2003 р., № 1023544 від 29.07.2003 р. Усього
за зазначеними договорами було поставлено позивачем відповідачу
бензину на суму 41539,09 грн. Передача нафтопродуктів
підтверджується товарно-транспортними накладними, довіреностями
на отримання нафтопродуктів та витратними накладними. Крім того,
08.08.2003 р. позивач відпустив представнику відповідача М-ко
А.І. бензин марки А-80 у кількості 5,832 т на загальну суму
10909,38 грн. за довіреністю на його отримання ЯЖИ № 135680 від
08.08.2003 р. та товарно-транспортною накладною 01ААС
№ 382290 від 08.08.2003 р. Отримані нафтопродукти були оплачені
відповідачем частково у сумі 23967,27 грн.
Оскільки в ході розгляду справи відповідач частково виконав свої
зобов`язання по сплаті нафтопродуктів на суму 17570,62 грн., то
господарський суд м. Севастополя правомірно припинив провадження
у цій частині позову на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до ст. 179, діючого на той час ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання,
зокрема в разі прострочення виконання, боржник повинен сплатити
кредитору неустойку (штраф, пеню).
Згідно з п. 9 вищезазначених договорів за порушення строку
оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної
облікової ставки НБУ на час нарахування від суми простроченого
платежу за кожний день прострочення.
З урахуванням зазначеного господарським судами попередніх
інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги в частині
стягнення пені на суму 620,42 грн. за період з 16.07.2003 р. по
21.10.2003 р.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт отримання М-ко
А.І. нафтопродуктів від імені ПП “Г” є доведеним. Отже, висновок
господарських судів попередніх інстанцій про те, що бензин марки
А-80 у кількості 5,832 т на загальну суму 10909,38 грн. є
майном, отриманим ПП “Г” з моменту передачі його М-ко А.І., є
обгунтованим.
Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій правомірно на
підставі ст. 4, діючого на той час ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
задоволено позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у
сумі 10909,38 грн. за отриманий 08.08.2003 р. бензин
представником відповідача М-ко А.І.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи Севастопольським апеляційним господарським судом
та господарським судом м. Севастополя фактичні обставини справи
встановлено на основі всебічного, повного і об’єктивного
дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим
обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ПП “Г” на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 03.02.2004 р. у справі
№ 20-7/090 господарського суду м. Севастополя залишити без
задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 03.02.2004 р. у справі № 20-7/090 залишити без змін.