ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.07.2004                            Справа N 17-6-35-26/02-5018
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого-судді    Плахотнюк С.О.,
суддів:              Панченко Н.П., Рибака В.В.,
 
розглянувши          ЗАТ “Одесрибгосп”
касаційну скаргу
 
на постанову         від 24.06.2003 Одеського апеляційного
                     господарського суду
 
у справі             № 17-6-35-26/02-5018
 
за позовом           ЗАТ “Одесрибгосп”
 
до                   ВАТ ЕК “Одесаобленерго” в особі Центральних
                     електричних мереж
 
про   стягнення 53373,50 грн.,
 
за участю представників:
 
-    позивача – Лазовської Л.В.,
-    відповідача – не з’явився,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  від  20.01.2003 господарського суду  Одеської  області
(суддя Мишкіна м. А.) у справі № 17-6-35-26/02-5018 у позові ЗАТ
“Одесрибгосп”  до  ВАТ ЕК “Одесаобленерго” в  особі  Центральних
електричних  мереж відмовлено повністю. Рішення мотивовано  тим,
що  позовні вимоги про стягнення збитків у сумі 53373,05 грн.  є
необґрунтованими та непідтвердженими наданими суду матеріалами.
 
Постановою  від 24.06.2003 Одеського апеляційного господарського
суду  (колегія суддів у складі: головуючий-суддя  Разюк  Г.П.  ,
судді    Колоколов    С.І.,   Петров    м.    С.)    у    справі
№  17-6-35-26/02-5018 рішення від 20.01.2003 господарського суду
Одеської області у цій залишено без змін.
 
Не   погоджуючись   з  від  24.06.2003  Одеського   апеляційного
господарського   суду   у   справі  №  17-6-35-26/02-5018,   ЗАТ
“Одесрибгосп”  подало  до  Вищого  господарського  суду  України
касаційну  скаргу, у якій просить скасувати зазначену  постанову
та  постановити нове рішення про задоволення апеляційної  скарги
ЗАТ “Одесрибгосп”.
 
Заслухавши   доповідача,  представника  скаржника,   перевіривши
правильність  застосування норм процесуального та  матеріального
права  судова колегія Вищого господарського суду України  дійшла
висновку,   що  касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню   з
наступних підстав.
 
Господарськими  судами  попередніх  інстанцій  встановлено,   що
відповідно  до  договору  №  0099 від  26.10.2000  з  протоколом
розбіжностей  від  14.11.2001 відповідач зобов’язався  постачати
електроенергію  споживачу відповідно до встановлених  йому  норм
споживання.  У  преамбулі  договору та  у  розділі  “Розв’язання
спорів”  сторони  домовились, що при вирішенні усіх  питань,  що
виникають  між ними та не обговорені в договорі, вони  керуються
діючими    “Правилами    користування   електричною    енергією”
( z0417-96 ) (z0417-96)
        .
 
З  огляду  на  відсутність  в  договорі  №  0099  положень  щодо
попередження про відключення електроенергії Відповідачем за  дві
доби,  сторони  мали  керувались графіком  аварійних  відключень
споживачів ЦЕМ, затвердженому Одеською облдержадміністрацією  та
введеному  в  дію 20.06.2001 на 2001-2002 роки. Введення  в  дію
затвердженого  держадміністрацією графіку  аварійних  відключень
передбачає  його обов’язкове доведення до споживачів  на  місцях
відповідним  чином,  що звільняє електропостачальну  організацію
від обов’язку додаткового повідомлення.
 
Місцевим  та  апеляційним господарським  судом  встановлено,  що
позовні  вимоги ЗАТ “Одесрибгосп” ґрунтуються на твердженні  про
неналежне  виконання ВАТ ЕК “Одесаобленерго” в особі Центральних
електричних  мереж  своїх  зобов’язань  за  вказаним   договором
(непопередження   про   припинення  постачання   електроенергії)
внаслідок чого стався замор риби через нестачу кисню та  Позивач
поніс  збитки  у  сумі,  що складається з різниці  між  вартістю
товарної  риби і ціною здачі риби ТОВ “Істок” та вартості  вапна
та  марганцю,  придбаного та внесеного позивачем для  збільшення
рівня кисню в ставі.
 
Відповідно  ст. 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         збитки –  це  об’єктивне
зменшення  яких-небудь майнових прав сторони  за  договором,  що
обмежує  його інтереси як учасника певних господарських відносин
і  проявляється  у  витратах, зроблених кредитором,  втраті  або
пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах,  які
він  одержав  би, якби зобов’язання було виконане боржником.  СТ
203  ЦК  УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         регулює договірні відносини. Підставою
для  виникнення  договірного зобов’язання  є  юридичний  факт  –
договір.   Підставою  для  відшкодування  понесених  збитків   є
спричинення  їх внаслідок неналежного виконання зобов’язання  за
договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв’язку
між  неправомірними діями однієї сторони та зменшенням  майнових
прав іншої.
 
З   метою   встановлення   причинно-наслідкового   зв’язку   між
відключенням  електроенергії  та  наслідками,  що  настали   для
позивача,  колегією суддів Одеського апеляційного господарського
суду  ухвалою  від 18.03.2003 була призначена судова  комплексна
технологічно-бухгалтерська експертиза. Як вказано  господарським
апеляційним  судом,  технологічно-бухгалтерська  експертиза   не
виявила   прямий  наслідковий  зв’язок  між  діями   Відповідача
(відключенням електропостачання) та замором риби.
 
Враховуючи  вищевикладене, колегія суддів Вищого  господарського
суду  України  вважає,  що  постанова  апеляційної  інстанції  є
обґрунтованою та відповідає законодавству України, а тому судова
колегія  Вищого господарського суду України вважає, що  підстави
для  зміни  чи  скасування  постанови від  24.06.2003  Одеського
апеляційного  господарського суду у справі №  17-6-35-26/02-5018
відсутні.
 
Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9-111-12   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу ЗАТ “Одесрибгосп” на постанову від  24.06.2003
Одеського    апеляційного   господарського   суду    у    справі
№ 17-6-35-26/02-5018 залишити без задоволення.
 
Постанову  від  24.06.2003 Одеського апеляційного господарського
суду у справі № 17-6-35-26/02-5018 залишити без змін.