ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.07.2004                              Справа N 2-19/12103-2003
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді        Плахотнюк С.О,
суддів:                  Панченко Н.П., Рибака В.В.,
 
розглянувши касаційну    ТОВ “Будівельна компанія “Етна”
скаргу
 
на постанову             від 13.02.2004 Севастопольського
                         апеляційного господарського суду
 
у справі                 № 2-19/12103-2003
 
за позовом               ТОВ “Дніпропетровський завод стальних
                         конструкцій і нестандартного обладнання
                         “Дніпростальпром”
 
до                       ТОВ “Будівельна компанія “Етна”
 
про   стягнення 121177,74 грн.,
 
за участю представників:
 
-    позивача – Біднини О.І.,
-    відповідача – не з’явився,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  від  06.10.2003 господарського  суду  АР  Крим  (суддя
Мокрушин  В.І.) у справі № 2-19/12103-2003 позов  задоволено;  з
ТОВ    “Будівельна    компанія    “Етна”    на    користь    ТОВ
“Дніпропетровський завод стальних конструкцій  і  нестандартного
обладнання  “Дніпростальпром” стягнуто 109227,93 грн.  основного
боргу  та  судові  витрати  у розмірі 1198,47  грн.;  в  частині
стягнення  3%  річних  та  збитків у  вигляді  індексу  інфляції
провадження  у справі припинено. Рішення мотивовано ст.ст.  161,
162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Постановою   від   13.02.2004   Севастопольського   апеляційного
господарського суду у справі № 317/17-03 рішення від  06.10.2003
господарського суду АР Крим у цій справі залишено без змін.
 
Не  погоджуючись з від 13.02.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-19/12103-2003, ТОВ  “Будівельна
компанія  “Етна”  подало до Вищого господарського  суду  України
касаційну  скаргу, у якій просить скасувати зазначену  постанову
та  направити  справу  на новий розгляд до  господарського  суду
першої   інстанції.   Касаційна  скарга   мотивована   тим,   що
апеляційним господарськими судами неправильно застосовані  норми
процесуального (ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) права,  а  також
неповністю досліджені обставини, що мають значення для справи.
 
Заслухавши   доповідача,   представників   сторін,   перевіривши
правильність  застосування  норм  процесуального  права   судова
колегія  Вищого господарського суду України дійшла висновку,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Господарськими  судами  попередніх  інстанцій  встановлено,   що
27.09.2002   між  ТОВ  “Будівельна  компанія   “Етна”   та   ТОВ
“Дніпропетровський завод стальних конструкцій  і  нестандартного
обладнання  “Дніпростальпром” був укладений договір  №  29ПР  на
виготовлення металоконструкцій, у відповідності до якого Позивач
зобов’язався  виготовити металоконструкції та виконати  монтажні
роботи,  а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані
роботи.  Відповідно  п. 1 угоди № 3 від 20.03.2003  до  договору
№  29ПР  із  п. 1 вказаного договору були виключені зобов’язання
ТОВ    “Дніпропетровський   завод   стальних    конструкцій    і
нестандартного   обладнання   “Дніпростальпром”   по   виконанню
монтажних робіт.
 
Позивач   виконав   свої   зобов’язання,  поставив   Відповідачу
металоконструкції  у  кількості 109,116 тонн  на  загальну  суму
364307,89   грн.,  що  підтверджується  видатковими  накладними;
актами   прийому-передачі  підтверджується  також,  що   Позивач
виконав  свої зобов’язання в повному обсязі. Відповідач  виконав
зобов’язання  по  договору  частково  в  сумі  255080,00   грн.;
заборгованість становить 109227,89 грн.
 
Відповідно  до ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
          зобов’язання
повинні  виконуватися  належним чином та в  установлений  строк,
відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а  при
відсутності  таких вказівок – відповідно до вимог,  що  звичайно
ставляться.  Одностороння відмова від виконання  зобов’язання  і
одностороння зміна умов договору не допускається.
 
Посилання  скаржника  на те, що апеляційним господарським  судом
неповністю з’ясовано обставини, що мають значення для справи  не
може  бути прийнято до уваги Вищим господарським судом, оскільки
відповідно  до  ст.  111-7 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна
інстанція  не  має  права встановлювати або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановленні у рішенні  або  постанові
господарського  суду  чи відхилені ним, вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи  вищевикладене, колегія суддів Вищого  господарського
суду  України  вважає,  що  постанова  апеляційної  інстанції  є
обґрунтованою та відповідає законодавству України, а тому судова
колегія  Вищого господарського суду України вважає, що  підстави
для    зміни    чи    скасування   постанови   від    13.02.2004
Севастопольського  апеляційного  господарського  суду  у  справі
№ 2-19/12103-2003 відсутні.
 
Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9-111-12   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну  скаргу ТОВ “Будівельна компанія “Етна”  на  постанову
від  13.02.2004  Севастопольського  апеляційного  господарського
суду у справі № 2-19/12103-2003 залишити без задоволення.
 
Постанову    від   13.02.2004   Севастопольського   апеляційного
господарського  суду  у  справі № 2-19/12103-2003  залишити  без
змін.