ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2004 Справа N 6/36-4/14
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Удовиченко О.С.,
суддів: Бур'янової С.С., Грека Б.М. - (доповідача у справі),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Західно-Українського Будівельно-Ремонтного Акціонерного товариства
"ЗУБР Лтд", м. Львів
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
26.05.2004 р.
у справі N 6/36-4/14 господарського суду Львівської області
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю
"Будімпекс-2000", м. Львів
до Західно-Українського Будівельно-Ремонтного Акціонерного
товариства "ЗУБР Лтд", м. Львів
про банкрутство
арбітражний керуючий Власик В.В.
за участю представників від:
заявника Сладкова О.Г. - дов. N 70 від 12.07.2004 р.
боржника не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.02.2004
(суддя Гриців В.М.) порушено провадження у справі N 6/36-4/14 про
банкрутство Західно-Українського Будівельно-Ремонтного
Акціонерного товариства "ЗУБР Лтд", за заявою Товариства з
обмеженою відповідальністю "Будімпекс-2000", введено мораторій на
задоволення вимог кредиторів та призначено підготовче засідання
суду.
Ухвалою суду від 03.03.2004 введено процедуру розпорядження
майном боржника, призначено розпорядника майна та зобов'язано
ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів
оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а
також призначено дату попереднього засідання суду.
Не погоджуючись з даними ухвалами, боржник подав до
Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу та
доповнення до неї, в якій просить скасувати згадані ухвали.
За результатами розгляду апеляційної скарги Львівським
апеляційним господарським судом була винесена постанова від
26.05.2004, якою:
апеляційна скарга була залишена без задоволення,
провадження по ухвалі господарського суду Львівської
області від 16.02.2004 у справі N 6/36-4/14 було припинено;
ухвалу господарського суду Львівської області від
03.03.2004 у справі N 6/36-4/14 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції,
відповідач по справі звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Львівського апеляційного господарського суду та згадані ухвали
господарського суду Львівської області по справі N 6/36-4/14.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник касаційної скарги посилається
на неправильне застосування судами ст. 79, 106 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-13 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого або апеляційного
господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у
випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом
України та Законом України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
. Наведене слід
розуміти наступним чином: не всі ухвали господарського суду можуть
бути оскаржені, а тільки ті, можливість оскарження яких прямо
передбачена нормативними актами.
Як відмічено апеляційним судом, ні Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ні Законом України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
не передбачена можливість оскарження ухвал
суду про порушення провадження у справі про банкрутство. Тому
виключена можливість перегляду цього судового акту як в
апеляційному порядку так і в касаційному.
Щодо вирішення питання про правильність припинення
апеляційним судом провадження у справі по ухвалі господарського
суду Львівської області від 16.02.2004 р., то колегія суддів
Вищого господарського суду вважає, що апеляційним судом були
наведені вірні мотиви щодо неможливості апеляційного оскарження
ухвали від 16.02.2004 р., але апеляційним судом помилково було
припинено провадження по цій ухвалі. Це пояснюється тим, що ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає вичерпний перелік підстав для припинення провадження у
справі. До цього переліку не входить така підстава, як
неможливість оскарження ухвали. Тому, зважаючи на вірно наведені
мотиви постанови апеляційного суду, резолютивна частина постанови
підлягає викладенню в іншій редакції.
Щодо ухвали господарського суду Львівської області від
03.03.2004, якою введено процедуру розпорядження майном боржника,
призначено розпорядника майна та зобов'язано ініціюючого кредитора
подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення
провадження у справі про банкрутство, а також призначено дату
попереднього засідання суду, то відповідач по справі оскаржує її
посилаючись на те, що судом не була з'ясована підставність вимог
боржника. Зокрема, скаржник вважає, що рішенням по справі
N 1/617-13/425 стягнуто суму 305442,31 грн. з АТ "Зубр", а не з
Західно-Українського Будівельно-Ремонтного Акціонерного товариства
"ЗУБР Лтд". А судами не була прийнята до уваги ця обставина.
Таке твердження не відповідає дійсності, і спростовується
матеріалами справи. Так, судами було встановлено, що ТОВ
"Будімпекс-2000" має безспірні вимоги до боржника відповідно до
рішення господарського суду Львівської області від 27.01.2003 по
справі N 1/617-13/425 на суму 305442,31 грн. Дослідивши в судовому
засіданні матеріали справи N 1/617-13/425, суд встановив, що
відповідачем по цій справі зазначено не АТ "Зубр", а саме
Західно-Українське Будівельно-Ремонтне Акціонерне товариство "ЗУБР
Лтд" і спір розглядався фактично між Товариством з обмеженою
відповідальністю "Будімпекс-2000" та Західно-Українським
Будівельно-Ремонтним Акціонерним товариством "ЗУБР Лтд". Судом
була дана належна оцінка цій обставині, що знайшло своє
відображення в абз. 9-10 ухвали від 03.03.2004.
З огляду на наведене, посилання скаржника на те, що судами не
з'ясована підставність вимог боржника так само як і посилання на
те, що він не має відношення до рішення господарського суду
Львівської області від 13.01.2003 у справі N 1/617-13/425, не
відповідають дійсності.
Проаналізувавши всі обставини справи та норми чинного
законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду приходить
до висновку, що судом всебічно і повно досліджені всі обставини
справи і винесено законні і обґрунтовані ухвали. А тому відсутні
підстави для скасування ухвал господарського суду Львівської
області від 16.02.2004 та 03.03.2004.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 5
ч. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Західно-Українського Будівельно-Ремонтного
Акціонерного товариства "ЗУБР Лтд", м. Львів від 07.06.2004 N 89
задовольнити частково.
Ухвали господарського суду Львівської області від 16.02.2004
та 03.03.2004 залишити без змін.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
26.05.2004 р. змінити, виклавши резолютивну частину постанови в
такій редакції: "Ухвали господарського суду Львівської області від
16.02.2004 та 03.03.2004 залишити без змін, а апеляційну скаргу -
без задоволення".