ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2004 Справа N 12/290
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Грека Б.М.
розглянувши
касаційну скаргу ВАТ "XXX"
на рішення господарського суду Івано - Франківської
області від 26.01.2004 року та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від
14.04.2004 року
у справі № 12/290
за позовом Ліквідаційної комісії "YYY"
до ВАТ "XXX"
про стягнення заборгованості в сумі 27437,02 грн.
За участю представників сторін
від позивача А.А.А. дор. від 12.07.2004р. № 57-08, Б.Б.Б. дор. від
12.07.2004 р. № 56-08,
від відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
26.01.2004 року (суддя Матуляк П.Я.) задоволено частково позов
ліквідаційної комісії "YYY" та розірвано договір оренди № 4
укладений між сторонами, стягнуто з відповідача на користь
позивача 12843,12 грн. заборгованості по орендній платі,
зобов'язано відповідача повернути позивачу частину орендованого
майна на загальну суму 89063,89 грн., яке не увійшло в акт
повернення від 17.12.2002 року, в решті позовних вимог провадження
у справі припинено. Суд, в обгрунтування свого рішення посилається
на ст.ст. 265, 269 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
14.04.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін, а апеляційна скарга без задоволення з тих же підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх судових інстанцій,
відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду в якій просить рішення господарського суду Івано -
Франківської області від 26.01.2004 року та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 14.04.2004 року скасувати у
справі № 12/290, а позов залишити без розгляду, посилаючись на
невірне застосування судами норм матеріального і процесуального
права, а саме ст.ст. 153, 256 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
та ст.ст. 28, 54, 81 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу, позивач заперечує проти доводів
викладених в ній, вважає їх необгрунтованими і такими, що не
відповідають фактичним обставинам і нормам чинного законодавства,
а тому просить рішення господарського суду Івано - Франківської
області від 26.01.2004 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 14.04.2004 року залишити без змін.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Заслухавши суддю - доповідача та доводи представника позивача,
проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що
касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з
наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, у
відповідності з договором оренди № 4, укладеного між ВАТ "XXX" та
"YYY", останній передав за актом в оренду 111 інвентарних одиниць
основних засобів підприємства балансовою вартістю 1048853,73 грн.,
з розміром орендної плати - 5 відсотків від валового виробництва.
Господарські суди встановили, що за 1999 - 2000 роки відповідач
сплачував орендну плату згідно умов договору по 5 відсотків з
валового виробництва за рік. У 2001 році відповідач знизив
одноосібно ставку орендної плати з 5 відсотків до 1 відсотка. а за
2002 рік не сплатив заборгованість по орендній платі. Крім цього,
встановлено. що відповідач перестав користуватися частиною
орендованого майна, а інше майно оформив у свою власність.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої
інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення, а суд
апеляційної інстанції підставно залишив його без змін, посилаючись
на фактичні обставини у справі та ст. ст. 265, 269 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Згідно ст. 265 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
орендар
зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування майном.
У відповідності до ст. 269 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
дострокове розірвання договору оренди можливе за умови, якщо
орендар не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення
платежу, а також користується майном не відповідно до договору.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції надана оцінка
фактичним обставинам у справі, доводам та запереченням сторін. а
висновки судів відповідають нормам чинного законодавства.
За таких обставин, рішення господарського суду Івано -
Франківської області від 26.01.2004 року та постанова Львівського
апеляційного господарського суду від 14.04.2004 року у справі №
12/290 є такими. що відповідають фактичним обставинам справи,
вимогам закону, а тому підстав для їх скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9.
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "XXX" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Івано - Франківської області від
26.01.2004 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 14.04.2004 року залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Грек Б.М.