ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2004 Справа N Б-39/412-03
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Грека Б.М.,
розглянувши
касаційну скаргу управління ПФУ в H-ському районі Харківської
області
на ухвалу господарського суду Харківської області
від 23.01.2004 року та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від
05.04.2004 року
у справі № Б-39/412-03
за заявою управління ПФУ в H-ському районі Харківської
області
до КП "XXX"
про визнання банкрутом
За участю представників сторін
від кредитора не з'явився,
від боржника не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2003
року порушено провадження по справі про визнання банкрутом за
заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в H-ському
районі Харківської області до КП "XXX".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2004
року провадження у справі припинено, скасовано дію мораторію на
підставі того, що на час проведення підготовчого засідання суду
розмір грошових зобов'язань боржника перед кредитором склав менш
ніж 300 мінімальних розмірів заробітних плат, тобто менше 61500,00
грн., а тому у боржника відсутні ознаки неплатоспроможності,
встановлені ст. 1, п. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, через що провадження по справі підлягає припиненню.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
05.04.2004 року ухвала господарського суду Харківської області по
справі № Б-39/412-03 від 23.01.2004 року залишена без змін, а
апеляційна скарга управління ПФУ в H-ському районі Харківської
області залишена без задоволення з тих же підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх судових інстанцій,
заявник звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України в якій просить скасувати повністю ухвалу
господарського суду Харківської області від 23.01.2004 року та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
05.04.2004 року по справі № Б-39/412-03 та передати справу на
новий розгляд до місцевого суду. посилаючись на невірне
застосування судами норм матеріального і процесуального права, а
саме ст.ст. 1, 4, 5, 11, 40 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. 41, п. 1 ст. 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши правильність
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення. виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів справи, кредитор - управління ПФУ в H-ському
районі Харківської області подав заяву про визнання банкрутом
колективного підприємства "XXX", в якій зазначено, що боржник має
безспірну заборгованість перед Пенсійним фондом України, яка на
день подачі заяви склала 55781,95 грн., що є більше як 300
мінімальних розмірів заробітної плати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2003
року порушено провадження по справі. За результатами проведення
підготовчого засідання, ухвалою того ж суду провадження по справі
припинено з посиланням на ч. 3 ст. 6, 11 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
ознаками неплатоспроможності є грошові вимоги не менш
як 300 мінімальних розмірів заробітних плат, вимоги повинні бути
безспірними та такими, що не задоволені боржником протягом трьох
місяців після встановленого для їх погашення строку.
Господарські суди. мотивуючи судові рішення вірно зазначили, що
відповідно до Закону України на 2003 рік від 25.11.2003 року №
1328-ІV ( 1328-15 ) (1328-15)
, розмір мінімальної заробітної плати з
01.12.2003 року встановлено на рівні 205 грн. на місяць.
Крім того, господарські суди встановили, що боржником були
перераховані на рахунок управління ПФУ в H-ському районі
Харківської області 320,58 грн., згідно рішення господарського
суду по справі № 12817/1-11 від 11.12.2000 року та 1700,00 грн. як
оплата недоїмки.
Суди попередніх інстанцій вірно встановили, що на день подання
заяви про визнання банкрутом боржника розмір безспірних грошових
вимог повинен складати 55500,00 грн., а з 01.12.2003 року -
61500,00 грн. Однак, фактичний розмір безспірних вимог кредитора,
навіть на момент подання заяви, становить 55461,37 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та
апеляційної інстанції вірно застосували чинне законодавство і
прийняли законні рішення.
Таким чином, господарськими судами попередніх судових інстанцій
надана оцінка фактичним обставинам у справі, доводам та
запереченням сторін, а висновки судів відповідають нормам
матеріального і процесуального права.
За таких обставин, ухвала господарського суду Харківської області
від 23.01.2004 року та постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 05.04.2004 року якою зазначена ухвала
залишена без змін у справі № Б-39/412-03 є такими, що відповідають
фактичним обставинам справи. вимогам закону, а тому підстав для їх
скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу управління ПФУ в H-ському районі Харківської
області залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.01.2004 року
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
05.04.2004 року залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Грек Б.М.