ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2004 Справа N 37-17/114
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької Г. Фролової
за участю представників:
позивача Калинко А.С. - дов. від 12.07.2004 р.
відповідача Баршуніна Н.В. - дов. від 06.07.2004 р.
Чистякова Є.В. - дов. від 09.07.2004 р. Сігалова М.Є. - дов. від
27.05.2004 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому
Розі
на постанову від 25.03.2004 р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі N 37-17/114 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Південної міжрайонної державної податкової
інспекції у м. Кривому Розі
до Приватного підприємства "Іва"
про визнання суми податкового зобов'язання, нарахованої з
використанням непрямого методу
В С Т А Н О В И В:
Південна МДПІ у м. Кривому Розі звернулась до господарського
суду Дніпропетровської області з позовом про визнання податкових
зобов'язань ПП "Іва" з податку на прибуток у сумі 389400 грн., в
тому числі фінансові санкції у розмірі 35400 грн. за непрямими
методами.
Підставою для застосування Південної МДПІ у м. Кривому Розі
відносно відповідача непрямих методів визначення суми податкових
зобов'язань з податку на прибуток є ненадання відповідачем
бухгалтерських документів для проведення тематичної перевірки з
питань повноти нарахування податку на прибуток за 1 квартал
2002 р., про що 27.09.2002 р. був складено акт перевірки.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
31.10.2003 р. (суддя Кеся Н.Б.) у задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів суду
наявність обставин визначених у підпункті 4.3.1 пункту 4.3 статті
4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, які давали йому підстави застосовувати непрямі методи
визначення сум податкових зобов'язань.
Крім того, позивачем в порушення приписів вказаного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
, не було надано обґрунтованого рішення керівника
органу державної податкової служби про застосування непрямих
методів визначення сум податкових зобов'язань з визначенням
підстав його прийняття.
За апеляційною скаргою Південної МДПІ у м. Кривому Розі
Дніпропетровський апеляційний господарський суд переглянув рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2003 р. в
апеляційному порядку і постановою від 25.03.2004 р. залишив його
без змін з тих же підстав.
Південна МДПІ у м. Кривому Розі подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
25.03.2004 р., в якій просить рішення та постанову у даній справі
скасувати, позовні вимоги задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про неправильне застосування судом норм матеріального
права, а саме, підпунктів 4.3.1, 4.3.2 пункту 4.3 статті 4;
підпункту 19.3.6 пункту 19.3 статті 19 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та Методики визначення
сум податкових зобов'язань за непрямими методами ( 697-2002-п ) (697-2002-п)
.
При визначенні податкових зобов'язань за непрямим методом,
МДПІ використовувала метод економічного аналізу, який базується на
взаємозв'язку і взаємозалежності різних економічних показників
(валові доходи, валові витрати та інше) і застосовується для
оцінки таких елементів податкової бази:
- приросту активів платника податків, який визначається
шляхом перевірки наявності та порівняння активів у процесі
провадження господарської діяльності такого платника податків;
- обсягів реалізації та придбання продукції, які можуть також
розраховуватися на підставі аналізу інвентаризації запасів цієї
продукції на початок та кінець звітного періоду.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх
у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанції, а саме.
Південна МДПІ у м. Кривому Розі 04.10.2002 р. було прийнято
податкове повідомлення-рішення 0001642301/0 про визначення
податкового зобов'язання з податку на прибуток методом
економічного аналізу: основний платіж - 354000 грн., штрафні
санкції - 35400 грн.
Загальна сума податкового зобов'язання, визначена у вказаному
податковому повідомленні-рішенні на підставі акта документальної
перевірки від 27.09.2002 р.
ПП "Іва" відмовилося узгодити податкове зобов'язання,
оскарживши згадані податкові повідомлення-рішення в
адміністративному порядку.
Порядок застосування непрямих методів органами державної
податкової служби регулюється нормами Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Приписи вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
чітко обмежують випадки,
коли допускається застосування таких непрямих методів.
Відповідно до підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 цього
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
сума податкових зобов'язань може бути визначена
за непрямим методом, якщо контролюючий орган не може самостійно
визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з
підпунктом "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону
(неподання платником податків у встановлені строки декларації) у
зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження
підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження
фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових
осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також,
якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з
неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю
визначених законодавством первинних документів.
Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли
декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що
проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує
розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у
порядку, передбаченому законодавством.
Згідно з пунктом 4.3.4. ( 2181-14 ) (2181-14)
цієї ж норми застосування
непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників
податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.
Відповідно до підпункту 19.3.6. пункту 19.3 статті 19 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
до
1 січня 2005 року діє правило, за яким якщо платник податків
відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане
податковим органом з використанням непрямого методу, податковий
орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої
суми податкового зобов'язання. При цьому обов'язок доведення того,
що таке нарахування було зроблено належним чином, покладається на
податковий орган.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
та апеляційної інстанції, рішення керівника органу державної
податкової служби про застосування непрямих методів визначення сум
податкових зобов'язань не приймалось, а акт перевірки, за
результатами якого було донараховано податкове зобов'язання за
непрямими методами, взагалі не містить будь яких посилань щодо
необхідності застосування непрямих методів для визначення суми
податкового зобов'язання.
У підпункті 4.3.4 пункту 4.3 статті 4 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
зазначено, що застосування непрямого методу для
визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках,
не передбачених цим пунктом, не дозволяється.
Беручи до уваги встановлені судом першої та апеляційної
інстанції обставини справи щодо відсутності випадків, визначених у
пункті 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
для визначення суми податкового
зобов'язання за непрямими методами, судова колегія вважає, що
судові рішення у даній справі прийняті відповідно до вимог
вказаного Закону, є обґрунтованими та законними.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
31.10.2003 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25.03.2004 р. у справі N 37-17/114
господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а
касаційну скаргу Південної МДПІ у м. Кривому Розі - без
задоволення.