ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 13-20.07.2004                                   Справа N 03/08-04
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 30.09.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий  господарський  суд  України у складі колегії   суддів:
Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької, Г. Фролової
     за участю представників:
     позивача Новікова Н.В. - дов. від 08.01.2004 р.
     відповідача не з'явилися (про час і місце судового  засідання
повідомлено належно)
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської
області
     на постанову   від   26.04.2004 р. Харківського  апеляційного
господарського суду
     у справі N 03/08-04 господарського суду Харківської області
     за позовом  Прокурора   Балаклійського   району   Харківської
області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції
у Балаклійському районі Харківської області
     до Балаклійського            виробничого           управління
водопровідно-каналізаційного господарства
     про звернення стягнення на активи у сумі 189022,82 грн.
     У судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.07.2004 р. по
20.07.2004 р.
     В С Т А Н О В И В:
 
     Прокурор Балаклійского району Харківської області в інтересах
ДПІ  у  Балаклійському  районі  Харківської  області  звернувся  з
позовом  до  господарського суду Харківської області про звернення
стягнення на  активи  підприємства  у  сумі  346083,91   грн.   (з
урахуванням уточнення позовних вимог).
 
     Позовні вимоги   обґрунтовані   тим,  що  позивач  станом  на
03.12.2003 р.   має   заборгованість   зі   сплати   податків   та
обов'язкових платежів до бюджету у сумі 343074,68 грн.
 
     Проте, вказані задекларовані суми повністю не були сплачені у
встановлений  законодавством  термін,  у  зв'язку  з  чим  позивач
змушений  був звернутися до суду на підставі вимог підпункту 3.1.1
пункту  3.1  статті  3  Закону  України  "Про  порядок   погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         з позовом про  примусове  стягнення
активів  платника  податку  в  рахунок  погашення  його податкових
зобов'язань.
 
     Рішенням господарського   суду   Харківської   області    від
02.03.2004 р. (суддя  Подобайло  З.Г.)  позовні  вимоги задоволені
частково.
 
     Вирішено стягнути 3009,21 грн.  податкового боргу за  рахунок
активів  позивача посилаючись на те,  що згідно пункту 16.4 статті
16 Закону України "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників
податків перед   бюджетами   та   державними   цільовими  фондами"
( 2181-14  ) (2181-14)
          не   передбачено   попереднього   узгодження   пені,
нарахованої на суму податкового боргу.
 
     В іншій  частині  позову відмовлено,  з посиланням на те,  що
відповідно до положень пункту 1.6  статті  6  та  підпункту  3.1.1
пункту   3.1  статті  3  Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими  фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
         примусове стягнення за рішенням
суду здійснюється лише в тих випадках, коли податкове зобов'язання
не  є  узгодженим.  Якщо  податкове зобов'язання є узгодженим,  то
фактично з приводу  сплати  податку  немає  спірних  відносин  між
платником та органом державної податкової служби,  і тому відсутні
підстави для звернення до суду з таким позовом,  оскільки  позивач
вправі  вжити заходи про стягнення коштів та продажу інших активів
підприємства в порядку,  передбаченому статтею 10  Закону  України
"Про   порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків  перед
бюджетами та державними цільовими фондами".
 
     За апеляційною   скаргою   ДПІ   у   Балаклійському    районі
Харківської  області  Харківський  апеляційний  господарський  суд
переглянув рішення господарського  суду  Харківської  області  від
02.03.2004 р.    в   апеляційному   порядку   і   постановою   від
26.04.2004 р. залишив його без змін з тих же підстав.
 
     ДПІ у Балаклійському районі  Харківської  області  подала  до
Вищого  господарського  суду України касаційну скаргу на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 26.04.2004 р., в
якій  просить  судові  рішення  у даній справі скасувати,  позовні
вимоги задовольнити у повному обсязі,  мотивуючи касаційну  скаргу
доводами  про  неправильне  застосування  судом норм матеріального
права,  а саме приписів підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону
України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
     При цьому ДПІ у Балаклійському районі Харківської  області  у
касаційній скарзі  вказує  на те,  що на підставі вказаного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  звернення стягнення на  активи  боржника  може  бути
здійснене  як  за  рішенням податкового органу,  так і за рішенням
суду та без встановлення обмежень звернення  стягнення  на  активи
боржника виключно за рішенням податкового органу.
 
     Відповідач відзив на касаційну скаргу не надіслав.
 
     Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутнього
у судовому засіданні  представника  позивача,  перевіривши  наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,  колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
 
     Відповідно до    вимог    статті     111-7     Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція
виходить з  обставин,  встановлених  у  справі  судами  першої  та
апеляційної інстанції, а саме.
 
     Як вбачається  з  матеріалів  справи  та було встановлено при
розгляді  справи  господарським  судом   першої   та   апеляційної
інстанції, відповідач  станом на 03.12.2003 р.  має заборгованість
зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджету  у
сумі 346083,91 грн., в тому числі 3009,21 грн. пені.
 
     У встановлений   законом  термін  відповідачем  вказана  сума
податкового зобов'язання повністю сплачена не була,  у  зв'язку  з
чим виник податковий борг.
 
     Відповідно до  пунктів 5.1,  5.3 статті 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та   державними   цільовими   фондами"   ( 2181-14  ) (2181-14)
          податкове
зобов'язання, самостійно визначено платником податків у податковій
декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої
податкової декларації.
 
     Згідно підпункту 3.1.1  пункту  3.1  статті  3  цього  Закону
( 2181-14   ) (2181-14)
          активи  платника  податків  можуть  бути  примусово
стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань  виключно
за  рішенням  суду.  В інших випадків платники податків самостійно
визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за
рахунок  активів,  вільних  від заставних зобов'язань забезпечення
боргу.  У разі, якщо такого платника визнано банкрутом, черговість
задоволення  претензій  кредиторів визначається законодавством про
банкрутство.
 
     Визначення терміну "примусове стягнення" надане у пункті  1.6
статті  1  вказаного  Закону  ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  в якому зазначено,  що
примусове стягнення це звернення  стягнення  на  активи  платників
податків  у  рахунок  його  податкового  боргу,  без  попереднього
узгодження його суми таким платником податків.
 
     У пункту  1.7  цієї  статті  ( 2181-14  ) (2181-14)
        ,  активи  платника
податків  -  кошти,  матеріальні  та  нематеріальні  цінності,  що
належать юридичної або  фізичної  особі  за  право  власності  або
повного господарського відання.
 
     Відповідно до  підпункту  6.2.1  пункту  6.2  статті 6 Закону
України "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків
перед  бюджетами  та  державними  цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         у
випадку,  якщо  платник  податків  не   сплачує   узгоджену   суму
податкового  зобов'язання  у встановлені строки,  податковий орган
надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
 
     Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
інстанції  при  розгляді  справи,  податковий  борг  відповідача є
узгодженим,  а тому  позивач  повинен  застосовувати  до  платника
податків заходи,  направлені на його погашення,  які передбачені в
статтях 8-10 вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
 
     Крім того,  судова колегія вважає за необхідне зазначити,  що
відповідно  до  статті  1  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         право на звернення до суду за  захистом  свого
порушеного або оспорюваного права мають підприємства, організації,
інші юридичні особи.
 
     Проте, будь  яких  доказів,  які  б  свідчили  про  порушення
відповідачем   права   позивача   (ДПІ   у  Балаклавському  районі
Харківської області) на примусове стягнення податкового  боргу,  в
том числі пені,  з відповідача - платника податків, позивачем суду
не надано.
 
     Відповідно до вищенаведених норм Закону України "Про  порядок
погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та
державними цільовими фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
          примусове  стягнення
активів  платника  податків  за  рішенням суду в рахунок погашення
його  податкового  боргу   можливе   лише   у   разі   відсутності
попереднього узгодження суми податкового боргу платником податків,
а в даному випадку сума яку просив стягнути позивач,  є узгодженою
платником  податків.  За  таких  обставин,  на час звернення ДПІ у
Ленінському районі м.  Харкова з  позовною     заявою   будь-якого
порушення  його права відповідачем,  фактично не існувало,  а мало
місце невиконання ДПІ у Балаклійському районі Харківської  області
свого  обов'язку  на  примусове  стягнення  узгодженого  платником
податкового боргу.
 
     Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги,  що відповідно до
пункту 1.3 статті 1 вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  податковий борг
(недоїмка)  це  податкове  зобов'язання  (з  урахуванням  штрафних
санкцій   за  їх  наявності),  узгоджене  платником  податків  або
встановлене  судом  (господарським  судом),  але  не  сплачене   у
встановлений  термін,  а  також  пеня,  нарахована  на суму такого
податкового зобов'язання,  рішення та  постанова  у  даній  справі
підлягають  скасуванню у частині задоволення позовних вимог у сумі
3009,21 грн.,  у  зв'язку  з  чим  позовні  вимоги  не  підлягають
задоволенню у повному обсязі.
 
     На підставі  викладеного,  керуючись  статтями 111-5,  111-7,
пунктом   2   статті   111-9,   статтею   111-11,   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Рішення господарський    суд    Харківської    області    від
02.03.2004 р.     та     постанову    Харківського    апеляційного
господарського  суду  у  справі  N  03/08-04  господарського  суду
Харківської області скасувати у частині задоволення позовних вимог
у сумі  3009,21  грн.  У  задоволенні  позовних  вимог   відмовити
повністю.
 
     Касаційну скаргу  ДПІ  у  Ленінському  районі  м.  Харкова  -
залишити без задоволення.