ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2004 Справа N 6/2
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна – головуючого,
Є. Чернова,
В. Цвігун
за участю представників:
- позивача О. Дондик
- відповідача Я. Лочман
розглянув СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі
касаційну скаргу
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду
у справі № 6/2
за позовом комунального підприємства “Водоканал”
до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі
про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.01.2004
(суддя Л. Місюра) позовні вимоги задоволені частково, податкове
повідомлення-рішення від 19.06.2003 № 0000570900/0 визнано
недійсним, в частині визнання недійсним інших податкових
повідомлень провадження у справі припинено, так як ці податкові
повідомлення прийняті за наслідками адміністративного
оскарження, не є актами ненормативного характеру.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
01.04.2004 (судді: О.Юхименко, Л. Кагітіна, О. Яценко) рішення
суду по цій справі залишено без зміни, так як п. 8.6 ст. 8
Закону України “Про порядок погашення зобов’язання платників
податків перед бюджетами...” ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлені виключення,
які потребують обов’язкове узгодження при реалізації активів з
органами ДПІ.
Підприємством здійснено списання, а не ліквідація основних
фондів, а металобрухт продано за звичайними цінами. Реалізоване
майно входить до складу цілісного майнового комплексу та не може
бути реалізовано в рахунок погашення податкового боргу.
Повідомлення-рішення податкового органу прийняті за наслідками
розгляду скарг не породжує прав та обов’язків.
Спеціалізована ДПІ по роботі з ВПП просить рішення та постанову
суду по цій справі скасувати, у позові відмовити так як судами
не застосовані норми, які підлягали застосуванню, а саме
п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань” ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що “платник податків,
активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне
розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають
письмовому узгодженню з податковим органом, а саме ліквідації
об’єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх
ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних
обставин) або відповідно до рішень органів державного
управління”.
При новому розгляді справи слід з’ясувати, чи у даному випадку
відбулась ліквідація основних фондів, чи можливе виникнення
металобрухту без ліквідації об’єктів нерухомого майна. Для цього
не виключається призначення відповідної експертизи.
Як було зазначено, перевіркою було встановлено, що за
результатами списання (ліквідації) основних засобів
підприємством було отримано 22678 кг металобрухту, який у
подальшому було реалізовано. Таким чином, підприємством були
відчужені активи у вигляді металобрухту, які були отримані
внаслідок списання основних фондів, і отже штрафні санкції
фактично застосовані за відчуження металобрухту.
Таким чином, вищевказане свідчить, що судом першої та другої
інстанції невірно застосовані норми матеріального права, а саме
її. 8.6 ст. 8 та пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України
№ 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Щодо посилання суду першої та другої інстанції на пп. 7.3.1 (е)
п. 7.3 ст. 7 Закону України № 2181-111 ( 2181-14 ) (2181-14)
, слід
зазначити наступне. Посилаючись на пп. 7.3.І (е) п. 7.3 ст. 7,
суд зазначає, що майно КП “Водоканал” не може бути використано
як джерело погашення податкового боргу, т. я. воно включається
до складу цілісного майнового комплексу. Однак при цьому суд не
врахував наступного.
Пункт 7.3 ст. 7 Закону № 2181-111 ( 2181-14 ) (2181-14)
називається
“Перелік активів, що не можуть бути використані як джерела
погашення податкового боргу”. Отже згаданий пункт не висуває
ніяких обмежень щодо розповсюдження податкової застави. Тому
посилання на будь-який підпункт цього пункту, як на підставу
задоволення позову є необгрунтованим. У той же час суд не
звернув увагу, що в згаданому підпункті йдеться лише про те
майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів. У
той час. як відповідно до підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8
Закону № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
з урахуванням положень цієї статті
(тобто ст. 8 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
) право податкової застави
поширюється на будь-які види активів платника податків, які
перебували в його власності (повному господарському віданні) у
день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи,
на які. платник податків набуде прав власності у майбутньому, до
моменту погашення його податковім зобов'язань або податкового
боргу”.
Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
“активи
платника податків - кошти, матеріальні та. нематеріальні
цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом
власності або повного господарського відання”.
Отже обмеження щодо розповсюдження податкової застави можуть
встановлюватися і встановлюються лише ст. 8 Закону № 2181-ІІІ
( 2181-14 ) (2181-14)
. Пункт 8.9 цієї статті так і називається “Обмеження
щодо застосування податкової застави”. Цей пункт не ставить
розповсюдження податкової застави у залежність від форми
власності платника податків.
Отже, касаційна інстанція констатує, що неповне дослідження
предмету та правової природи спору унеможливлює правильне
застосування приписів матеріального та процесуального права.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП задовольнити частково.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду у
справі № 6/2 від 01.04.2004 та рішення суду від 20.01.2004
скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Запорўзької області.