ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2004 Справа N 41/284
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П.,
Рибака В.В.,
розглянувши ЗАТ “Хмільникмеблі”
касаційну скаргу
на постанову від 24.02.2004 Київського апеляційного
господарського суду
та рішення від 01.12.2003 господарського суду міста
Києва
у справі № 41/284
за позовом ЗАТ “Хмільникмеблі”
до ВАТ “Тайга”
про стягнення заборгованості в сумі 26874 грн.,
за участю представників:
- позивача – Матвіюк м. В.,
- відповідача – Столяренко С.М., Шадури Г.В.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 01.12.2003 господарського суду міста Києва (суддя
Пилипенко О.С.) у справі № 41/284 в задоволенні позовних вимог
ЗАТ “Хмільникмеблі” відмовлено повністю. Рішення мотивовано тим,
що позовні вимоги відносно стягнення з відповідача
заборгованості є необґрунтованими.
Постановою від 24.02.2004 Київського апеляційного господарського
суду (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Кондес Л.О.
(доповідач), судді Верховець А.А., Куровський С.В.) у справі
№ 41/284 рішення від 01.12.2003 господарського суду міста Києва
у цій справі залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням від 01.12.2003 господарського суду
міста Києва та постановою від 24.02.2004 Київського апеляційного
господарського суду у справі № 41/284, ЗАТ “Хмільникмеблі”
подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, у
якій просить скасувати зазначені рішення та постанову та
прийняте нове рішення про стягнення з ВАТ “Тайга” на користь ЗАТ
“Хмільникмеблі” 26874,08 грн. заборгованості. Касаційна скарга
мотивована тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами
неправильно застосовані норми процесуального (ст.ст. 38, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
) права.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування норм процесуального права судова
колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позовні вимоги ґрунтуються на твердженнях Позивача про те, що
Відповідачем з.10.по грудень 2000 року від Позивача було
одержано столярних виробів та меблів на загальну суму 78408,10
грн., а Відповідачем перераховано кошти лише на суму 51624,02
грн., тому заборгованість складає 26874,08 грн. Відповідач не
визнає заборгованості.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
Позивачем не було надано доказів укладання договорів субпідряду,
не були виконані вимоги ухвали господарського суду міста Києва
від 10.11.2003 у цій справі, не було доведено документально факт
існування заборгованості Відповідача перед Позивачем в розмірі
26874,08 грн.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов’язок доказування
та подання доказів та подання доказів розподіляється між
сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти,
які обґрунтовують його вимоги та заперечення, у зв’язку з чим
позивач повинен доказати факти, на яких пред’явлено позов і в
позовнўй заяві повинен доказати факти, на яких пред’явлено позов
і в позовній заяві повинен викласти докази, які підтверджують
його вимоги, а також додати до заяви необхідні документи.
Посилання в касаційній скарзі на порушення господарськими судами
норм ст.ст. 38, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
спростовується
наявними у справі процесуальними документами місцевого
господарського суду (6 ухвал суду за період з.04.по грудень 2003
року).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що рішення місцевого суду та постанова
апеляційної інстанції є обґрунтованими та відповідають
законодавству України, а тому судова колегія Вищого
господарського суду України вважає, що підстави для зміни чи
скасування рішення від 01.12.2003 господарського суду міста
Києва та постанови від 20.02.2004 Київського апеляційного
господарського суду у справі № 317/17-03 відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “Хмільникмеблі” на постанову від 24.02.2004
Київського апеляційного господарського суду та рішення від
01.12.2003 господарського суду міста Києва у справі № 41/284
залишити без задоволення.
Постанову від 24.02.2004 Київського апеляційного господарського
суду та рішення від 01.12.2003 господарського суду міста Києва у
справі № 41/284 залишити без змін.