ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2004 Справа N 37-17/114
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Г. Фролової
за участю представників:
позивача А.А.А. - дов. від 12.07.2004 р.
відповідача Б.Б.Б. - дов. від 06.07.2004 р.
В.В.В. - дов. від 09.07.2004 р.
Г.Г.Г. - дов. від 27.05.2004 р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Н-ської міжрайонної державної податкової
інспекції у м. Р-ську
на постанову від 25.03.2004 р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 37-17/114 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Н-ської міжрайонної державної податкової
інспекції у м. Р-ську
до Приватного підприємства "XXX"
про визнання суми податкового зобов'язання, нарахованої з
використанням непрямого методу
В С Т А Н О В И В:
Н-ська МДПІ у м. Р-ську звернулась до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом про визнання податкових
зобов'язань ПП "XXX" з податку на прибуток у сумі 389400 грн., в
тому числі фінансові санкції у розмірі 35400 грн. за непрямими
методами.
Підставою для застосування Н-ської МДПІ у м. Р-ську відносно
відповідача непрямих методів визначення суми податкових
зобов'язань з податку на прибуток є ненадання відповідачем
бухгалтерських документів для проведення тематичної перевірки з
питаннь повноти нарахування податку на прибуток за 1 квартал
2002р., про що 27.09.2002р був складено акт перевірки.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
31.10.2003р. (суддя Кеся Н.Б.) у задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів суду наявність
обставин визначених у підпункті 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, які
давали йому підстави застосовувати непрямі методи визначення сум
податкових зобов'язань.
Крім того, позивачем в порушення приписів вказаного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
, не було надано обґрунтованого рішення керівника
органу державної податкової служби про застосування непрямих
методів визначення сум податкових зобов'язань з визначенням
підстав його прийняття.
За апеляційною скаргою Н-ської МДПІ у м. Р-ську Дніпропетровський
апеляційний господарський суд переглянув рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 31.10.2003р. в апеляційному
порядку і постановою від 25.03.2004р. залишив його без змін з тих
же підстав.
Н-ська МДПІ у м. Р-ську подала до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 25.03.2004р., в якій просить
рішення та постанову у даній справі скасувати, позовні вимоги
задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне
застосування судом норм матеріального права, а саме, підпунктів
4.3.1, 4.3.2 пункту 4.3 статті 4; підпункту 19.3.6 пункту 19.3
статті 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та Методики визначення сум податкових
зобов'язань за непрямими методами.
При визначенні податкових зобов'язань за непрямим методом, МДПІ
використовувала метод економічного аналізу, який базується на
взаємозв'язку і взаємозалежності різних економічних показників
(валові доходи, валові витрати та інше) і застосовується для
оцінки таких елементів податкової бази:
- приросту активів платника податків, який визначається шляхом
перевірки наявності та порівняння активів у процесі провадження
господарської діяльності такого платника податків;
- обсягів реалізації та придбання продукції, які можуть також
розраховуватися на підставі аналізу інвентаризації запасів цієї
продукції на початок та кінець звітного періоду.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх у
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції, а саме.
Н-ська МДПІ у м. Р-ську 04.10.2002р. було прийнято податкове
повідомлення - рішення 0001642301/0 про визначення податкового
зобов'язання з податку на прибуток методом економічного аналізу:
основний платіж - 354000 грн., штрафні санкції - 35400грн.
Загальна сума податкового зобов'язання, визначена у вказаному
податковому повідомленні - рішенні на підставі акта документальної
перевірки від 27.09.2002р.
ПП "XXX" відмовилося узгодити податкове зобов'язання, оскарживши
згадані податкові повідомлення - рішення в адміністративному
порядку.
Порядок застосування непрямих методів органами державної
податкової служби регулюється нормами Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Приписи вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
чітко обмежують випадки, коли
допускається застосування таких непрямих методів.
Відповідно до підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
сума податкових зобов'язань може бути визначена за
непрямим методом, якщо контролюючий орган не може самостійно
визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з
підпунктом "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
(неподання платником податків у встановлені строки
декларації) у зв'язку з не встановленням фактичного
місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів,
місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи
його посадових осіб від надання відомостей, передбачених
законодавством, а також, якщо неможливо визначити суму податкових
зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового
обліку або відсутністю визначених законодавством первинних
документів.
Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію
було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться
контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки,
наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку,
передбаченому законодавством.
Згідно з пунктом 4.3.4. цієї ж норми ( 2181-14 ) (2181-14)
застосування
непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників
податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.
Відповідно до підпункту 19.3.6. пункту 19.3 статті 19 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
до 1
січня 2005 року діє правило, за яким якщо платник податків
відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане
податковим органом з використанням непрямого методу, податковий
орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої
суми податкового зобов'язання. При цьому обов'язок доведення того,
що таке нарахування було зроблено належним чином, покладається на
податковий орган.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та
апеляційної інстанції, рішення керівника органу державної
податкової служби про застосування непрямих методів визначення сум
податкових зобов'язань не приймалось, а акт перевірки, за
результатами якого було донараховано податкове зобов'язання за
непрямими методами, взагалі не містить будь яких посилань щодо
необхідності застосування непрямих методів для визначення суми
податкового зобов'язання.
У підпункті 4.3.4 пункту 4.3 статті 4 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
зазначено, що застосування непрямого методу для визначення
податкових зобов'язань платників податків у випадках, не
передбачених цим пунктом, не дозволяється.
Беручи до уваги встановлені судом першої та апеляційної інстанції
обставини справи щодо відсутності випадків, визначених у пункті
4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
для визначення суми податкового зобов'язання
за непрямими методами, судова колегія вважає, що судові рішення у
даній справі прийняті відповідно до вимог вказаного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
, є обґрунтованими та законними.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
31.10.2003 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25.03.2004 р. у справі № 37-17/114
господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а
касаційну скаргу Н-ської МДПІ у м. Р-ську - без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Су д д і Н. Волковицька
Г. Фролова