ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 12.07.2004                                       Справа N 17/390

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                    Щотки С.О. - головуючого,

                          Семчука В.В.,

                          Подоляк О.А.,

розглянувши  у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу       Донецької залізниці

на  рішення            господарського суду Донецької області

від                    10  грудня 2003 р.

та постанову           Донецького апеляційного господарського суду

від                    12 лютого 2004 р.

у справі               № 17/390

за позовом             відкритого    акціонерного       товариства

                       "Маріупольський металургійний комбінат  ім.

                       Ілліча"

до                     Донецької залізниці

про   стягнення 53350, 34 грн.

за участю представників сторін:

позивача               не з'явились

відповідача            не з'явились

                            встановив:

Відкрите акціонерне   товариство   "Маріупольський   металургійний

комбінат ім.Ілліча"  (далі  -  ВАТ  "Маріупольський  металургійний

комбінат  ім.Ілліча")  звернулося до господарського суду Донецької

області з позовною заявою  про  стягнення  з  Донецької  залізниці

безпідставно  списаних  коштів в сумі 53350,34 грн.  (в тому числі

ПДВ - 8891,74 грн.).

Рішенням господарського суду Донецької  області  від  10.12.2003р.

(суддя  Татенко В.Н.) позов задоволено з тих мотивів,  що згоди на

списання  спірної  суми  позивач  не  давав,  спірні   питання   в

претензійно-позовному порядку не вирішені.

Постановою Донецького   апеляційного   господарського   суду   від

12.02.2004р. (судді: Гуреєв Ю.М., Колядко Т.М., Мирошниченко С.В.)

рішення  господарського  суду  Донецької  області від 10.12.2003р.

залишено без змін з тих же мотивів.

У касаційній скарзі Донецька залізниця просить  скасувати  рішення

господарського   суду   Донецької   області  від  10.12.2003р.  та

постанову  Донецького   апеляційного   господарського   суду   від

12.02.2004р.,  у  позові  відмовити,  посилаючись  на  те,  що при

прийнятті   рішення   судом   порушені   норми   матеріального   і

процесуального права.

Обговоривши доводи   касаційної   скарги,   перевіривши  матеріали

справи,  колегія суддів вважає,  що касаційна скарга  не  підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Донецька залізниця  пред'явила  ВАТ  "Маріупольський металургійний

комбінат ім.Ілліча" відомості плати  за  користування  вагонами  у

липні   2003р.,   які   підписані   представниками  останнього  із

застереженнями.  Згоди на  списання  грошових  коштів  позивач  не

давав.

Згідно ст.358  ЦК  УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
         умови перевезення вантажів,

пасажирів та багажу і відповідальність сторін по цих  перевезеннях

відповідно   до   основ   цивільного   законодавства  визначаються

статутами (кодексами) окремих видів  транспорту  і  правилами,  що

видаються в установленому порядку.

Внесення плати    за    користування   вагонами   і   контейнерами

здійснюється в порядку,  установленому  правилами  розрахунків  за

перевезення   вантажів. Пунктом 2.6 Правил за перевезення вантажів

( z0864-00 ) (z0864-00)
         (далі - Правила) передбачено,  що списування грошей з

рахунку  платника  проводиться  на підставі перевізних документів,

накопичувальних карток відомостей плати за користування  вагонами.

Усі   належні  залізниці  платежі  за  додаткові  послуги,  штрафи

включаються у накопичувальні картки,  які складаються станціями  в

трьох  примірниках  із  зазначенням  в  них  відомостей про надані

послуги і їх  вартість.  Ці  відомості  підтверджуються  підписами

працівників станції і платника.

Названими Правилами  передбачено,  що  у  разі непогодження даних,

зазначених у відомості,  представник вантажовласника  зобов'язаний

підписати відомість із застереженнями.

Відповідно   до  Статуту  залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
         та Правил

( z0864-00 ) (z0864-00)
         належні залізниці платежі за перевезення  вантажів  і

надання  послуг  вносяться  залізниці  узгодженим  порядком,  а не

списуються нею без згоди платника.  На списання спірної  суми  ВАТ

"Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" згоди не давало.

Крім того,  відомості  плати  за  користування  вагонами підписані

представником товариства із застереженням.

Висновки суду про неправомірність  списання  Донецькою  залізницею

грошових коштів позивача є обгрунтованими, відповідають матеріалам

справи та чинному законодавству.  При  прийнятті  рішення  суд  не

порушив  норм  матеріального  і процесуального права,  підстав для

задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   Господарського

процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський

суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Донецької залізниці залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10  грудня  2003

р.  та  постанову  Донецького апеляційного господарського суду від

12.02.2004 р. у справі № 17/390 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Щотка

Судді            В.Семчук

                 О.Подоляк