ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
12.07.2004                           Справа N 2-5/11079.1-2003
 
Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
 
За участю представників       позивача   -  присутній,
                              відповідача  - не з'явились,
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Н-ськ
касаційну скаргу              приватного підприємства "ХХХ"
 
на рішення                    господарського   суду  Ч-ської  обл.
                              від 11.09-02.10.2003 року
 
та постанову                  Я-ського апеляційного господарського
                              суду від 25.12.2004 року
 
у  справі                     № Х3
 
за позовом                    ВАТ "YYY"
 
до                            приватного підприємства "ХХХ"
 
про                           повернення безпідставно утримуваного
                              майна,
 
за зустрічним позовом         приватного підприємства "ХХХ"
 
до                            ВАТ "YYY"
 
про                           визнання права власності,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2003 року,
рішення господарського суду Ч-ської обл.  від 16.10.2002  року  та
постанову Я-ського апеляційного господарського суду від 25.12.2002
року у справі № Х2 (№ Х3)  скасовано,  справу  передано  на  новий
розгляд господарському суду Ч-ської обл..
 
Рішенням господарського  суду  Ч-ської  обл.  від 11.09-02.10.2003
року у справі № Х3 (суддя А.А.А.),  залишеним без змін  постановою
Я-ського  апеляційного  господарського  суду  від  25.12.2003 року
(судді:  Б.Б.Б.,  В.В.В.,  Г.Г.Г.)  позов  ВАТ   "YYY"   (далі   -
Товариство) до приватного підприємства "ХХХ" (далі - Підприємство)
про  повернення  безпідставно   утримуваного   майна   задоволено:
зобов'язано Підприємство передати Товариству автомобіль МАЗ-54323,
№ ХХХ4 КРХ  та  напівпричеп  Н-13-Х.  №  ХХХХ7  КР;  в  задоволені
зустрічного  позову  Підприємства до Товариства про визнання права
власності на  автомобіль  МАЗ-54323,  №  ХХХ4  КРХ  та  полупричеп
Н-13-Х. № ХХХХ7 КР, відмовлено.
 
Не погоджуючись  із рішенням та постановою Підприємство звернулось
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить   оскаржувані  судові  акти  скасувати  та  прийняти  нове
рішення,  яким  в  задоволені  первісного  позову   відмовити,   а
зустрічний позов задовольнити.
 
В обґрунтування  своїх  вимог  заявник  посилається на те,  що при
винесенні оскаржуваних  рішення  та  постанови  судами  першої  та
апеляційної  інстанцій  не правильно застосовані та порушені норми
матеріального і процесуального права.
 
Колегія суддів,  заслухавши  пояснення  представника   Товариства,
обговоривши доводи касаційної скарги,  перевіривши юридичну оцінку
обставин   справи   та   повноту   їх   встановлення,   дослідивши
правильність  застосування  судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального права,  вважає,  що касаційна  скарга  підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
 
Як вбачається  з  матеріалів  справи,  при  новому розгляді справи
позивач змінив первісну  позовну  вимогу  про  визнання  недійсним
договору оренди на підставі ст.  48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  і просив
господарський  суд  витребувати  майно   із   чужого   незаконного
володіння на підставі ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського суду України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  позивач вправі до прийняття рішення змінити підставу
або предмет позову.
 
Виходячи із  змісту  наведеної  норми,  одночасна зміна предмету і
підстави позову не попускається.
 
Під предметом позову  розуміють  матеріально-правову  вимогу,  яка
подається  в  суд  до  відповідача  відносно  усунення  допущеного
відповідачем порушення суб'єктивного права  позивача.  Підставу  ж
позову  складають  вказані  позивачем  обставини,  з якими позивач
пов'язує свою матеріально-правову вимогу або правовідношення,  яке
в цілому складає предмет позову.
 
Таким чином,   змінивши   первісну  позовну  вимогу  про  визнання
недійсним договору оренди на  вимогу  про  витребування  майна  із
чужого   незаконного   володіння,   позивач  в  порушення  ст.  22
Господарського кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  змінив  предмет  і
підставу позову.
 
Господарські суди  першої  та  апеляційної  інстанцій  на  вказані
вимоги закону не звернули уваги,  допустивши при  цьому  порушення
процесуального законодавства.
 
Крім того,  прийнявши до розгляду нову позовну вимогу та вирішивши
спір по суті,  суди першої та апеляційної інстанцій не застосували
до  неї  норми  інституту  позовної  давності,  як  того вимагають
положення ст. ст. 71, 75, 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Згідно постанови  Пленуму  Верховного  суду  України  "Про  судове
рішення"  ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         від 29.12.76 №11 із змінами,  внесеними
постановами   Пленуму   від  24.04.81  №4  ,  від  25.12.92  №  13
( v0013700-92 ) (v0013700-92)
        ,  рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги  процесуального  законодавства   і   всебічно   перевіривши
обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності  -  на підставі закону,  що регулює подібні відносини,
або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
 
Оскаржувані судові рішення вказаним  вимогам  не  відповідають,  у
звязку   з  чим  рішення  господарського  суду  Ч-ської  обл.  від
11.09-02.10.2003   року   та   постанова   Я-ського   апеляційного
господарського  суду  від 25.12.2003 року у справі № Х3 підлягають
скасуванню,  а справа - передачі на новий розгляд до  суду  першої
інстанції,  оскільки   відповідно   до   ст. 111-7   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція не  має  права  встановлювати  або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про  достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу одних
доказів над іншими,  збирати нові докази або додатково  перевіряти
докази.
 
При новому  розгляді  справи  суду  необхідно  врахувати наведене,
всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати
об'єктивну  оцінку  доказам  які  мають  юридичне  значення для її
розгляду,   правильно   застосувати   норми    матеріального    та
процесуального  права  які  регулюють спірні відносини та вирішити
спір відповідно до вимог закону.
 
 
На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу  приватного   підприємства   "ХХХ"   задовольнити
частково.
 
Рішення господарського  суду господарського суду Ч-ської обл.  від
11.09-02.10.2003 року   та   постанову    Я-ського    апеляційного
господарського  суду  від 25.12.2003 року у справі № Х3 скасувати,
справу передати на новий розгляд господарському суду Ч-ської обл..