ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.07.2004 Справа N 15/392
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. - головуючий, Подоляк О.А., Семчука В.В.
за участю представників:
позивача: Кузнецов Р.В., Максимов О.О.
відповідача - Максак О.І., Пампуха Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ЗАТ "Українсько-бельгійське спільне підприємство
"Фобос"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 22.09.2003 р.
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
16.03.2004 р.
у справі N 15/392
за позовом ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова
компанія "Укртатнафта" (далі - Компанія)
до ЗАТ "Українсько-бельгійське спільне підприємство "Фобос"
(далі - Підприємство)
про визнання частково недійсним договору,
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2003 р. Компанія звернулась в господарський суд
Полтавської області з позовом до Підприємства про визнання
недійсним на підставі ст. 48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
пунктів 6.3.4,
6.4 договору N 05Ф/99-209 від 15.12.1999 р. придбання акцій
закритого акціонерного товариства "Українсько-бельгійське спільне
підприємство "Фобос" (далі - Договір від 15.12.1999 р.).
Рішенням господарського суду Полтавської області від
13.01.2004 р. (суддя Пушко І.І.) у справі N 15/392 в задоволенні
позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
16.03.2004 р. (судді Демченко В.О., Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.)
апеляційну скаргу Компанії задоволено, рішення господарського суду
Полтавської області від 13.01.2004 р. у даній справі скасоване та
прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволені: визнані
недійсними пункти 6.3.4, 6.4 Договору від 15.12.1999 р., а також
стягнуто з Підприємства на користь Компанії судові витрати.
Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 16.03.2004 р. Підприємство звернулось до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення
господарського суду Полтавської області від 13.01.2004 року у
даній справі.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при
винесенні оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції
неправильно застосовані норми матеріального права, а саме,
ст.ст. 25, 48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 16, 38 Закону України
"Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Вирішуючи спір по суті, а також здійснюючи перегляд судового
рішення в апеляційному порядку, господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій встановлено, що згідно установчих документів
ЗАТ СП "Фобос" (в редакції від 09.09.1999 р.) акціонерами
Підприємства були позивач та фірма "A.C.S." s.a. (Бельгія), частка
кожного з яких складала 50% статутного фонду відповідача.
Загальними зборами акціонерів ЗАТ СП "Фобос", які відбулися
15.12.1999 р. (протокол N 1) прийняті наступні рішення щодо:
- збільшення розміру статутного фонду товариства до одного
мільйона гривень шляхом додаткового випуску дев'яноста тисяч
простих іменних акцій номінальною вартістю десять гривень кожна на
загальну суму дев'ятсот тисяч гривень;
- внесення змін до Статуту та Установчого договору про
створення ЗАТ СП "Фобос";
- затвердження рішення про випуск акцій ЗАТ СП "Фобос" у
формі протоколу;
- укладення з компанією "Укртатнафта" та фірмою "A.C.S." s.a.
(Бельгія) договорів придбання акцій ЗАТ СП "Фобос" додаткового
випуску по 45000 простих іменних акцій кожним засновником
номінальною вартістю 10 гривень кожна; встановлено строк оплати
акцій додаткового випуску - 10 календарних днів з дня укладення
договору придбання акцій ЗАТ СП "Фобос".
На виконання зазначених рішень між Підприємством та Компанією
було укладено Договір від 15.12.1999 р., предметом якого є
передача у власність Компанії 45000 простих іменних акцій
Підприємства додаткового випуску.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору компанія
зобов'язалась оплатити акції протягом 10 днів з моменту укладення
цього договору.
Крім того, спірними пунктами Договору від 15.12.1999 р.
встановлено, що договір вважається сторонами припиненим в частині
зобов'язань щодо не оплачених своєчасно акцій; після перебігу
строку платежу, визначеного п. 2.1 цього договору, Підприємство
має право реалізувати несплачені акції в порядку, встановленому
правлінням Підприємства. У разі повної неоплати акцій протягом
строку, передбаченого п. 2.1 Договору від 15.12.19999 р., він
вважається припиненим за згодою сторін договору; після перебігу
цього строку Підприємство має право реалізувати несплачені акції в
порядку, встановленому правлінням Підприємства.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та не
спростовано апеляційним господарським судом, Компанія, в порушення
умов укладеного Договору від 15.12.1999 р., взяті на себе
зобов'язання не виконала і оплату за акції в строк, встановлений
договором, не здійснила.
Обґрунтовуючи власну постанову від 16.03.2004 року,
апеляційний господарський суд послався на те, що спірні пункти
Договору від 15.12.1999 р. не відповідають п. 7.6 статуту
Підприємства, внаслідок чого суперечать ст. 25 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
і мають бути визнані недійсними на підставі ст. 48 ЦК УРСР.
Разом із тим, апеляційним господарським судом не прийнято до
уваги, що рішенням загальних зборів акціонерів відповідача від
15.12.1999 р., яке сторонами не оспорене, до п. 7.6 статуту
Підприємства внесені зміни, відповідно до яких із його змісту
виключено словосполучення "протягом трьох місяців". Оскільки
п. 7.6 статуту відповідача стосується загальних питань діяльності
Підприємства і зміни до нього не пов'язані із збільшенням
статутного фонду відповідача, апеляційний господарський суд
безпідставно застосував норми ч. 4 ст. 16, ч. 5 ст. 38 Закону
України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
до
правовідносин, пов'язаних з реєстрацією та набранням чинності для
сторін змін до п. 7.6 статуту Підприємства.
Крім того, апеляційний господарський суд не спростував
висновків господарського суду першої інстанції про те, що змістом
п. 7.6 статуту відповідача, в редакції станом на 15.12.1999 р.,
визначений порядок та спосіб здійснення прав та інтересів
Підприємства в разі порушення покупцем погоджених строків оплати
акцій додаткового випуску і не передбачено будь-яких обмежень
стосовно встановлення строків оплати акцій додаткового випуску.
Скасовуючи рішення господарського суду Полтавської області
від 13.01.2004 року, апеляційний господарський суд в порушення
вимог ч. 1 ст. 101, ст. 103, ч. 1 ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не зазначив підстави для скасування вказаного рішення.
Разом із тим, матеріали справи свідчать про те, що суд першої
інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянув усі обставини
справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування
своїх вимог і заперечень докази, оцінив Договір від
15.12.1999 року та його оспорювані позивачем положення на
відповідність їх вимогам діючого законодавства, в зв'язку з чим
дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення
позовних вимог. Відтак, прийняте судом рішення відповідає
положенням ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені
в постанові Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення" із змінами та доповненнями.
За таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню,
а законне та обґрунтоване рішення господарського суду - залишенню
без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ "Українсько-бельгійське спільне
підприємство "Фобос" задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16.03.2004 р. скасувати, а рішення господарського суду Полтавської
області від 13.01.2004 року у справі N 15/392 залишити без змін.
Стягнути з ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова
компанія "Укртатнафта" на користь ЗАТ "Українсько-бельгійське
спільне підприємство "Фобос" 42,50 грн. витрат по сплаті
державного мита.
Доручити видати наказ господарському суду Полтавської
області.