ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 12.07.2004                                        Справа N 19/582
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 02.09.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Шульги О.Ф.- головуючий,  Семчук В.В.,  Стратієнко Л.В.  розглянув
касаційну  скаргу  науково-виробничої  фірми  "Континенталь і К" у
формі ТОВ   на    рішення   господарського   суду   м. Києва   від
08.10.2002 р. та постанову  Київського апеляційного господарського
суду    від   26.04.2004 р.  у  справі   N 19/582  за  позовом  ДК
"Газ України"  НАК "Нафтогаз України" до науково-виробничої  фірми
"Континенталь і К" у формі  ТОВ  про  стягнення 45 784 853,39 грн.
за участю представників позивача - Мандригеля Р.С.,  відповідача -
Тесленко Л.В.
 
     У справі з 06.07.2004 р. оголошувалась перерва.
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від 08.10.2002 р. позов
ДК  "Газ  України"  НАК  "Нафтогаз  України"  задоволено частково;
стягнено з науково-виробничої фірми "Континенталь і К" у формі ТОВ
на користь     позивача     37 263 683,50  грн.  основного  боргу,
100 000,00  грн.   пені,   1 700  грн. витрат по сплаті державного
мита.
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
26.04.2004  р.  рішення місцевого суду від 08.10.2002 р.  залишено
без змін.
 
     У касаційній скарзі науково-виробнича фірма  "Континенталь  і
К" у  формі  ТОВ  просить  скасувати  рішення  господарського суду
м. Києва від 08.10.2002 р.  та постанову  Київського  апеляційного
господарського суду від 26.04.2004 р.,  посилаючись на те, що вони
прийняті з порушенням норм законодавства.
 
     Відзив на касаційну скаргу від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" до суду не надходив.
 
     Вивчивши справу,  заслухавши  пояснення представників сторін,
суд встановив наступне.
 
     У жовтні 2000 р. ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз
України"  (правонаступником якого є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України")  звернулася  до  господарського  суду  з   позовом   про
стягнення  з  науково-виробничої  фірми "Континенталь і К" у формі
ТОВ 27 407 533,78 грн.  заборгованості  за  отриманий  у   1998 р.
природний газ,  18 377 319,61 грн. пені за несвоєчасні розрахунки.
Заявою від 19.11.2001 р.  про уточнення  позовних  вимог  ДК  "Газ
України"  НАК "Нафтогаз України" заявила вимоги до відповідача про
стягнення з останнього   37 263 683,50  грн.  основного  боргу  за
переданий  протягом  жовтня-грудня  1998  р.  у  відповідності  до
договору комісії N 52 (98) від  29.10.1998  р.  природний  газ  та
4 098 114,81 грн. пені.
 
     Місцевий та апеляційний суди повно, всебічно дослідили надані
сторонами докази,  належно  їх  оцінили  і  дійшли  обґрунтованого
висновку  про  стягнення з відповідача заборгованості за природний
газ.  При цьому суди виходили  з  того,  що  згідно  п.1  договору
комісії N 52 (98) від 29.10.1998 р.  комісіонер (науково-виробнича
фірма "Континенталь і К" у формі ТОВ) взяв  на  себе  зобов'язання
від  власного  імені  та від імені комітента (ДК "Газ України" НАК
"Нафтогаз України") укласти договори з  підприємствами-споживачами
на  поставку  їм  отриманого  по  імпорту  природного газу у IV-му
кварталі 1998 р.  в обсязі 649162  тис.  куб.м.  та  отримати  від
підприємств-споживачів  оплату  за  спожитий  газ  і  передати  її
комітенту.  На  виконання  вказаного  договору   позивач   передав
відповідачу  природний  газ  в  обсязі 239448,243 тис.  куб.м.  на
загальну суму 14 366 893,00 доларів США, що підтверджується актами
прийому-передачі природного газу (а.с.  15-21).  Вирішуючи питання
стягнення заборгованості,  суди обох інстанцій  враховували   п. 3
зазначеного  договору комісії,  відповідно до якого розрахунки між
сторонами проводяться у гривнях в еквіваленті до долару США згідно
курсу  Національного  банку України на дату проведення розрахунків
протягом двох банківських днів  після  прийняття  звіту  від  суми
отриманих    коштів   за   реалізований   підприємствам-споживачам
природний газ у звітному місяці.  Розрахунки за поставлений газ по
узгодженню  сторін  можуть  проводитись  шляхом передачі комітенту
цінних паперів (векселів,  казначейських зобов'язань, сертифікатів
і  т.д.),  податкових  звільнень  перед  бюджетами  різних рівнів,
матеріально-технічних ресурсів,  поставками продукції і товарів  в
інтересах  комітента щомісячно на протязі 15 днів після закінчення
звітного місяця.
 
     Місцевим і   апеляційним   судами   вірно   встановлено,   що
відповідач  всупереч  вимогам ст.ст. 161, 162 УК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,
умовам договору комісії N 52 (98) від 29.10.1998 р. свої договірні
зобов'язання виконав не в повному обсязі: звітів про хід виконання
договору   позивачу   не   надавав,    кошти    за    реалізований
підприємствам-споживачам  природний  газ  перерахував частково,  у
зв'язку з чим і виник борг в розмірі 37263683,50 грн.
 
     Вирішуючи питання стягнення з відповідача пені, суди виходили
з умов   спірного  договору  (п.5.4)  та  обґрунтовано  керувались
ст. 205 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  п.3 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         і
враховували конкретні обставини справи.
 
     Твердження науково-виробничої  фірми  "Континенталь  і  К"  у
формі  ТОВ   в   касаційній   скарзі   про   звільнення   її   від
відповідальності на підставі ст.ст.  209,  210 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        
необґрунтовані,  оскільки не містять вказівки на те,  в чому  саме
полягає  необережність  кредитора,  що  обумовила  невиконання  чи
неналежне виконання зобов'язань відповідачем.
 
     Решта доводів касаційної скарги  зводяться  до  посилання  на
недоведеність обставин справи та необхідності вирішення касаційною
інстанцією питань про надання  переваги  доказів  відповідача  над
іншими,  тобто  здійснення відмінної від місцевого та апеляційного
суду оцінки доказів,  що суперечить вимогам ст.  111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , тому до уваги не приймаються.
 
     Отже, судові рішення відповідають матеріалам справи,  діючому
законодавству,  тому підстав  для  задоволення  касаційної  скарги
немає.
 
     Клопотання відповідача  про  відкладення  розгляду  справи на
період можливого укладення сторонами мирової  угоди  документально
не підтверджене, тому залишене без задоволення.
 
     Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд П О С Т А Н О В И В:
 
     Рішення господарського суду м. Києва  від   08.10.2002 р.  та
постанову   Київського   апеляційного   господарського   суду  від
26.04.2004 р.  у справі N 19/582 залишити без  змін,  а  касаційну
скаргу  науково-виробничої  фірми "Континенталь і К" у формі ТОВ -
без задоволення.