ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 30/70
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши Малого спільного підприємства “Б.Н.В.”
матеріали касаційної
скарги
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 12.05.2004
у справі м. Києва
господарського суду
за позовом Малого спільного підприємства “Б.Н.В.”
до Відкритого акціонерного товариства
“Київпроект”
про спонукання до укладення договору
за участю представників сторін:
від позивача Мироненко С.М.,
від відповідача Рибчинко О.Г.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2004 р. Мале спільне підприємство “Б.Н.В.” звернулося у
Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного
товариства “КИЇВПРОЕКТ” про спонукання до укладення договору
оренди. У позовній заяві МСП “Б.Н.В.” також просило суд вжити
заходів до забезпечення позову шляхом заборони ВАТ “Київпроект”
та третім особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на
перешкоджання МСП “Б.Н.В.” в користуванні орендованим
приміщенням, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.
Б.Хмельницького, 16 - 22.
Крім того, 29.03.2004 р. позивач звернувся до господарського
суду з окремим клопотанням про забезпечення позову шляхом вжиття
аналогічних заходів, вказаних у пункті 4 позовної заяви.
Клопотання було
мотивоване порушенням досягнутої між сторонами спору
домовленості, порушення відповідачем умов договору оренди від
01.01.1997 р. (відключення відповідачем електроенергії,
надсилання відповідачем на адресу МСП “Б.Н.В.” пропозицій
звільнити приміщення у зв'язку з укладенням договору оренди
даного приміщення з іншою юридичною особою, вчинення перешкод
відповідачем у користуванні приміщенням).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.03.2004 р. № 30/70
клопотання позивача задоволено позов МСП “Б.Н.В.” забезпечено
шляхом заборони Відкритому акціонерному товариству “Київпроект”
та третім особам здійснювати будь-які дії, спрямовані на
перешкоджання Малому спільному підприємству “Б.Н.В.” у
користуванні орендованим приміщенням, що знаходиться за адресою:
м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16 - 22.
29.03.2004 р. позивач подав апеляційну скаргу на зазначену
ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.03.2004 р. про
забезпечення позовних вимог у справі № 30/70. Апеляційна скарга
мотивувалась тим, що Господарський суд м. Києва в ухвалі про
забезпечення позову не вказав, які саме конкретні дії заборонено
вчиняти відповідачу та третім особам. У зв'язку з
необґрунтованістю та невідповідністю зазначеної ухвали суду
роз'ясненням Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання
практики застосування заходів до забезпечення позову” від
23.08.94 р. № 02-5/611 позивач просив скасувати ухвалу
Господарського суду м. Києва від 29.03.2004 р. про забезпечення
позовних вимог.
Також з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду
м. Києва від 29.03.2004 р. звернулося ВАТ “Київпроект”, просило
вказану ухвалу скасувати, враховуючи, що рішенням Господарського
суду м. Києва від 24.11.2003 р. у справі № 7/157 (яке набуло
законної сили) договір оренди від 01.01.1997 р. визнано
недійсним, зобов'язано МСП “Б.Н.В.” звільнити приміщення. У
зв'язку з цим, на думку відповідача, у МСП “Б.Н.В.” взагалі не
має підстав знаходитися у приміщенні за адресою: м. Київ, вул.
Б.Хмельницького, 16-22. Суд першої інстанції ухвалою від
29.03.2004 р. не мав права призупиняти виконання рішення
Господарського суду м. Києва від 24.11.2003 р. у справі № 7/157,
що набуло законної сили.
Київський апеляційний господарський суд постановою від
12.05.2004 р. ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.03.2004
р. по справі № 30/70 скасував повністю. Постанова Київського
апеляційного господарського суду мотивована відсутністю прав у
господарського суду першої інстанції зупиняти виконання іншого
судового рішення, що набуло законної сили. При цьому апеляційний
суд посилається на рішення Господарського суду м. Києва від
24.11.2003 р. у справі № 7/157, яке набуло законної сили
21.01.2004 р. Зазначеним рішенням договір оренди нежитлового
приміщення від 01.01.1997 р., що був укладений між позивачем та
ВАТ “Київпроект” визнано недійсним, а також зобов'язано МСП
“Б.Н.В.” звільнити нежитлове приміщення загальною площею 160,00
м2, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького,
16 - 22, корпус “Б”. Крім того суд апеляційної інстанції
зазначив, що питання заборони ВАТ “Київпроект” та третім особам
не чинити перешкод в користуванні МСП “Б.Н.В.” орендованим
приміщенням було предметом розгляду суду у справі № 7/157 між
тими ж сторонами. Рішенням суду від 24.11.2003 р. у задоволенні
зазначених позовних вимог МСП “Б.Н.В.” відмовлено.
В касаційній скарзі МСП “Б.Н.В.” порушено питання про скасування
постанови апеляційної інстанції. Скаржник вважає, що апеляційною
інстанцією порушено вимоги ст.ст. 66, 68 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки господарський суд не повинен скасовувати
вжиті заходи до виконання рішення чи зміни способу виконання, за
винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи
інших причин відпала або змінилися певні обставини, що зумовили
забезпечення заходів забезпечення позову. МСП “Б.Н.В.” зазначає,
що скасування заходів до забезпечення позову негативно вплине на
його господарську діяльність.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
забезпечення позову допускається, якщо
невжиття заходів до такого забезпечення може утруднити чи
зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відтак, заходи до забезпечення позову застосовуються
господарським судом як гарантія реального виконання рішення
суду. Інших підстав для застосування названих заходів закон не
передбачає.
У даній справі позов подано про спонукання до укладення договору
оренди. Вживаючи заходи до забезпечення позову, місцевий
господарський суд не врахував того, що позивач звернувся до суду
з вимогами немайнового характеру, у разі задоволення яких
виконання рішення суду не може бути утрудненим чи неможливим. У
разі задоволення такого позову виконавче провадження не
здійснюється (за винятком стягнення судових витрат), і тому
утруднення чи неможливість виконання відповідного судового
рішення не виникають.
Крім того, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та третім
особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно
визначити, які саме дії забороняється вчиняти, а також зазначити
осіб, яким заборонено вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції також не навів
мотивів та обґрунтувань, відповідно до яких суд дійшов висновку
про необхідність задоволення клопотання позивача.
Київський апеляційний господарський суд дав вірну юридичну
оцінку обставинам справи, правильно застосував норми
процесуального права, врахувавши, що оскаржувана ухвала про
забезпечення позову всупереч ст.ст. 4-5, 115 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
перешкоджає виконанню рішення Господарського суду
м. Києва від 24.11.2003 р. по справі № 7/157.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційного господарського суду грунтується на
всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,
відповідає нормам матеріального та процесуального права, а
доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Малого спільного підприємства “Б.Н.В.” залишити
без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.05.2004 р. у справі № 30/70 залишити без змін.