ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 22/266-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Стратієнко Л.В.
Чабана В.В.
з участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: А.А.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства
"XXX"
на рішення господарського суду Харківської області від
31 жовтня 2003 р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 20 січня 2004 р.
у справі № 22/266-03
за позовом приватного сільськогосподарського підприємства
"XXX"
до відкритого акціонерного товариства "YYY"
про стягнення 81 376 грн.
ВСТАНОВИВ:
02.01.2001 р. позивач звернувся в господарський суд з вказаним
позовом, посилаючись на те, що 12.04.2000 р. між ним та
відповідачем було укладено договір підряду № 18-Г, згідно умов
якого він виростив та передав відповідачеві вирощений за угорською
технологією урожай кукурудзи, проте останній не розрахувався в
повному обсязі за виконані роботи, а тому просив стягнути з нього
81 376 грн. боргу за вказаним договором.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Харківської області від
31.10.2003 р. (суддя Пелипенко Н.М.), залишеним без змін
постановою Харківського апеляційного господарського суду від
20.01.2004 р. (головуючий - Демченко В.О., судді - Такмаков Ю.В.,
Бур'янова С.С.) в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення
господарськими судами норм матеріального і процесуального права
при розгляді справи, просить скасувати постановлені у справі
судові рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити
позов.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи постанову Вищого господарського суду України від
25.12.2002 р., постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 08.10.2002 р., якими було відмовлено в позові, Верховний
Суд України в своїй постанові від 01.04.2003 р. зазначив про
помилковість висновку суду касаційної інстанції щодо виконання
відповідачем своїх зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт
відповідно до п.3.1 договору підряду № 18-Г шляхом передачі 491 т
кукурудзи та необхідність визначення, враховуючи, що в договорі
сторони не передбачили порядок розрахунків за виконану роботу у
випадку вирощення урожаю менше запланованого обсягу у обсязі 3 000
т не з вини господарства, виходячи з приписів ст.ст.332, 334 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, фактичних витрат сторін на посів, вирощування і
збирання урожаю.
Відповідно до ст. 111-21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки, що
містяться у постанові Верховного Суду України, є обов'язковими для
суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Проте, в порушення зазначених вимог суд першої інстанції при
новому розгляді справи зазначені вказівки Верховного Суду України
не виконав, не з'ясував фактичні витрати сторін на посів,
вирощування і збирання врожаю та відмовив в задоволенні позову,
виходячи з того, що укладеним між сторонами договором підряду №
18-Г від 12.04.2000 р. не передбачено обов'язків відповідача щодо
оплати витрат позивача, передбачених п.2.2 договору підряду, які
відносяться до його обов'язків за договором і які не враховані при
укладенні договору.
Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст.ст 101, 103 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
допущені судом першої інстанції порушення
вимог закону не виправив та залишив рішення без змін, зазначивши,
відповідач у повному обсязі здійснив оплату виконаних позивачем
робіт, при цьому в порушення вимог ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд апеляційної інстанції не вказав на підставі яких доказів він
прийшов до такого висновку.
За таких обставин постановлені у справі судові рішення не можна
визнати законними і обгрунтованими, в зв'язку з чим вони
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, виконати
вказівки, зазначені в постанові Верховного Суду України від
01.04.2003 р. та вирішити спір відповідно до вимог закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства
"XXX" задовольнити частково. Рішення господарського суду
Харківської області від 31 жовтня 2003 р. та постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 20 січня 2004 р.
у справі за № 22/266-03 скасувати, а справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Л.В. Стратієнко
В.В.Чабан