ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 20/764
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши ЗАТ “Транснаціональна
матеріали касаційної фінансово-промислова нафтова компанія
скарги “Укртатнафта”
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 15.03.2004
у справі м. Києва
господарського суду
за позовом ЗАТ “Транснаціональна
фінансово-промислова нафтова компанія
“Укртатнафта”
до ВАТ “Торговий Дім”Укртатнафта - Київ”;
АКБ “МТ - Банк”
про визнання недійсним договору застави
за участю представників сторін:
від позивача Волосна Я.О.,
від відповідача Кравченко І.М.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2003 року ЗАТ “Транснаціональна фінансово-промислова
нафтова компанія “Укртатнафта” звернулось до господарського суду
з позовом до ВАТ “Торговий Дім”Укртатнафта - Київ”, АКБ “МТ -
Банк” про визнання недійсним договору застави.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.12.2003 року,
винесено на підставі ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, зупинено
провадження у справі № 20/764 до розгляду апеляційним судом
скарги на рішення по взаємопов’язаній справі № 2-7716
Автозаводського районного суду м. Кременчука.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2003 року,
винесеною на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
поновлено провадження у справі № 20/764.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
15.03.2004 року, винесеною на підставі ч. 5 ст. 79 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, повернуто апеляційну скаргу ЗАТ “Транснаціональна
фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” на ухвалу
господарського суду від 20.12.2003 року без розгляду, у зв’язку
з тим, що ухвала про поновлення провадження у справі не підлягає
оскарженню.
Не погоджуючись з ухвалами господарського суду м. Києва від
20.12.2003 року та Київського апеляційного господарського суду
від 15.03.2004 року позивач подав касаційну скаргу, в якій
просить дані ухвали скасувати.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами не правильно застосовані норми процесуального права, що
призвело до прийняття незаконних ухвал.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи,
дослідивши правильність застосування норм процесуального права
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до приписів ст. 106 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено вичерпний перелік ухвал
місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку.. Оскільки ухвала про поновлення
провадження у справі в даному переліку відсутня, суд апеляційної
інстанції дійшов вірного висновку, що ухвала господарського суду
м. Києва від 20.12.2003 року не може бути оскаржена в
апеляційному порядку, а тому правомірно виніс ухвалу про
повернення апеляційної скарги позивача без розгляду.
При наведених обставинах оскаржувані ухвали господарського суду
м. Києва та Київського апеляційного господарського суду є
законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не
спростовують висновків суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задовольнити.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 20.12.2003 та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2004 року
у справі № 20/764 залишити без змін.