ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 2-15/15538-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Ялті
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від
11.03.2004р.
зі справи № 2-15/15538 -2003 господарського
суду Автономної Республіки Крим
за позовом Дочірнього підприємства “Санаторій
“Лівадія” Закритого акціонерного
товариства лікувально-оздоровчих
установ профспілок України
“Укрпрофоздоровниця”, м. Ялта
до Державної податкової інспекції у
м. Ялті
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Бордачева В.О. (довіреність від 16.10.03
№ 01-7/468)
від відповідача: не з'явилися
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (Ухвала вищого
господарського суду України від 20.05.04 надіслана 24.05.04).
В С Т А Н О В И В:
Державною податковою інспекцією у м. Ялті за результатами
позапланової документальної перевірки Дочірнього підприєства
“Санаторій “Лівадія” з питань правильності нарахування та
своєчасності сплати податку на землю за період з 01.09.01р. по
31.08.03р. складено акт від 07.10.03р. № 5636/108/26-20.
Перевіркою виявлені порушення з боку підприємства ст. 2,5,12, 15
Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України
“Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
від 19.09.96 р. № 378/96-ВР,
ст. 96 Земельного кодексу України у вигляді несплати податку на
землю за фактичне її використання.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Ялті оформлено податкове
повідомлення-рішення від 08.10.03 № 5669/26-20, яким
підприємству визначена сума податкового зобов'язання за
платежем: земельний податок у сумі 208 560 грн. та застосована
штрафна (фінансова) санкція у сумі 208 560 грн.
Вказане податкове повідомлення – рішення оскаржено позивачем у
судовому порядку, при якому рішенням господарського суду
Автономної Республіки Крим від 25.11.03р. (суддя Дадинська Т.В.)
позов задоволено, податкове повідомлення-рішення інспекції
визнане недійсним з огляду на невідповідність його чинному
законодавству та обставинам справи, згідно з якими “факт
віднесення санаторію “Лівадія” до установ охорони здоров”я та
право на застосування пільги із земельного податку встановлені
рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим зі
справи № 2-4/216-2001, яке набрало законної сили”
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті
вказане судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 11.03.2004р. (судді: Градова О.Г.- головуючий, Фенько Т.П.,
Волков К.В.) залишено без змін. Постанова апеляційної інстанції
вмотивована тим, що позивач є вітчизняним закладом (установою)
охорони здоров”я, який звільнений від сплати земельного податку
в силу Закону України “Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
.
В поданій касаційній скарзі інспекція просить скасувати
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду,
відмовити у задоволенні позову. При цьому, скаржник наводить
наступні твердження:
- згідно зі ст. 2 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
використання землі в Україні є платним;
- розділом 5 (ст. 12) Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
встановлений вичерпний перелік суб”єктів, які
звільнені від сплати земельного податку (останні згідно з
Класифікатором організаційно-правових форм господарювання
повинні мати код 410, тоді як організаційно-правова форма
позивача – 330 (дочірнє підприємство));
- законодавство при звільненні від сплати податку на землю
мало на увазі установи, які за своєю організаційно-правовою
формою є організаційними структурами, що не займаються
підприємницькою діяльністю. Дочірнє підприємство “Санаторій
“Лівадія” не є закладом охорони здоров”я, а тому повинне
сплачувати податок на землю на загальних підставах.
У відзиві на касаційну скаргу ДП “Санаторій “Лівадія”просить
прийняті у справі судові акти залишити без змін та звертає увагу
суду на наступне:
- санаторно курортні установи відповідно до ст. 3,16 “Основ
законодавства про охорону здоров”я” та наказу Міністерства
охорони здоров”я України від 28.10.02р. № 385 віднесені до
установ охорони здоров”я;
- відповідно до наявних у матеріалах справи акредитаційних
сертифікатів Міністерства охорони здоров”я України санаторій
“Лівадія” визнаний “закладом охорони здоров”я вищої категорії”
та має ліцензію на медицинську практику широкого профілю;
- Верховний Суд України визнав правильною позицію
господарських судів у визнанні за санаторіями права на пільги по
п. 4 ст. 12 Закону України “Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
незалежно від їх організаційно- правової форми;
- у справі є рішення господарського суду яке вступило в
законну силу;
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
матеріали справи, перевіривши правильність застосування норм
матеріального і процесуального права, обговоривши доводи
касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для
її задоволення та відповідно для зміни чи скасування судових
актів з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно п. 1.3
Статуту Дочірнє підприємство “Санаторій “Лівадія” є
правонаступником дочірнього підприємства “Ялтакурорт” Закритого
акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів
профспілок України “Укрпрофоздоровниця”. Метою діяльності
підприємства є надання громадянам комплексного санаторно-
курортного відновлювального, спеціалізованого (реабілітаційного)
лікування, а також забезпечення належних умов їх проживання,
харчування, надання культурно-побутових послуг (п. 2.1 Статуту).
Згідно з п. 4 ст. 12 Закону України “Про плату за землю”
( 2535-12 ) (2535-12)
від земельного податку звільняються вітчизняні
заклади культури, науки,освіти, охорони здоров”я та соціального
забезпечення…
Заклади охорони здоров'я – це підприємства, організації та
установи, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб
населення у галузі охорони здоров'я шляхом надання
медико-санітарної допомоги (ст. 3 Основ законодавства України
про охорону здоров'я від 19.11.1992 р. № 2801-ХІІ далі Основ
( 2801-12 ) (2801-12)
). У ст. 16 Основ серед закладів охорони здоров”я, що
забезпечують охорону здоров'я населення називаються
санаторно-курортні заклади.
За правилами цієї статті заклади охорони здоров”я створюються
підприємствами, установами та організаціями з різними формами
власності, а також приватними особами при наявності необхідної
матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців; порядок і
умови створення та акредитації цих закладів, а також порядок
ліцензування медичної та фармацевтичної практики визначаються
актами законодавства України.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про курорти” ( 2026-14 ) (2026-14)
постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 року № 805
( 805-2001-п ) (805-2001-п)
затверджене Загальне положення про
санаторно-курортний заклад. Відповідно до п. 1 цього Положення
санаторно - курортний заклад – це заклад охорони здоров”я, що
забезпечує надання громадянам послуг лікувального,
профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням
природних лікувальних ресурсів…та інших методів
санаторно-курортного лікування.
Згідно ліцензій Міністерства охорони здоров”я ДП “Санаторій
“Лівадія” здійснює широкий спектр медичних послуг та є
підприємством, до якого застосовуються положення п. 4 ч. 1
ст. 12 Закону України “Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
.
За таких обставин, суди обгрунтовано дійшли висновку про
звільнення позивача згідно з приписами п. 4 ст. 12 Закону
України “Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
від земельного податку
як вітчизняного закладу охорони здоров”я.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
11.03.2004р. зі справи № 2-15/15538 -2003 – залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті –
залишити без задоволення.