ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 17/56
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянув Донецької залізниці
касаційну скаргу
на рішення від 10.03.2004
господарського суду Донецької області
у справі № 17/56
за позовом відкритого акціонерного товариства "МК" м.
Маріуполь
до Донецької залізниці
про стягнення 75120,96 грн.
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2004 року відкрите акціонерне товариство "МК" звернулося
до господарського суду з позовною заявою до Донецької залізниці
про стягнення 75120 грн. (з урахуванням ПДВ) плати за користування
вагонами іноземних залізниць у першій декаді вересня 2003 року,
списаною відповідачем з особистого рахунку позивача без його
згоди.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.03.2004
позов задоволено.
Стягнуто з Донецької залізниці на користь відкритого акціонерного
товариства "МК" суму 75120,96 грн. плати за користування вагонами
та судові витрати.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що згоди на
списання спірної суми позивач не давав, спірні питання, що
стосуються розрахунків між сторонами вирішуються в
претензійнопозовному порядку, тобто кошти списані безпідставно.
В касаційній скарзі Донецька залізниця просить скасувати рішення
господарського суду та відмовити в позові, посилаючись на
порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 9 статті 10 Закону України "Про залізничний транспорт"
( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
передбачено, що розрахунки відправників та
одержувачів вантажів з підприємствами залізничного транспорту
проводяться у порядку, передбаченому Статутом залізниць України (
457-98-п ).
Відповідно до ч. 2 ст. 62 цього Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
належні за
перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть
вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено
законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через
розрахункові підрозділи залізниць.
Пунктом 2 Правил розрахунків за перевезення вантажів ( z0864-00 ) (z0864-00)
,
затверджених на підставі ст. 62 Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
наказом
Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, визначений
порядок розрахунків за перевезення вантажів залізницями через
технологічні центри з обробленням перевізних документів.
Так, відповідно до п. п. 2.3 цього пункту безготівкові розрахунки
через ТехПД за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею
і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на
підставі договору, згідно з яким залізниця відкриває особовий
рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з
присвоєнням коду платника.
Платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на
рахунок ТехПД кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.
Отримані кошти ТехПД заносить на особовий рахунок платника і
списує їх з рахунку в міру надходження розрахункових документів за
здійсненні перевезення і надані послуги. Таке списання, відповідно
до установчих вище положень, здійснюється на підставі укладеного
між сторонами договору.
Проте, в матеріалах справи відсутній договір про безготівкові
розрахунки через ТехПД, хоча списання коштів залізницею проведене
з особового рахунку платника, який відкривається на підставі
укладеного між сторонами договору.
Враховуючи наведене, висновок суду про списання залізницею
грошових коштів з особового рахунку платника без його згоди не
ґрунтується на нормах права, оскільки не підтверджується
матеріалами справи.
Зважаючи на те, що правовими нормами передбачене право залізниці
списувати кошти з рахунку платника, однак таке право може їй
належати лише при укладенні договору з платником з обумовленням
порядку списання, касаційна інстанція дійшла висновку, що
оскаржуване рішення підлягає скасуванню з направленням справи на
новий розгляд.
Відповідно з ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Проте, в порушення цієї норми господарським судом не з'ясовані
обставини, щодо наявності або відсутності договору, укладеного між
сторонами.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і
вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами
закону.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Донецької залізниці задовольнити частково.
Рішення від 10.03.2004 господарського суду Донецької області у
справі № 17/56 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької
області.