ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 17/55
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів: Стратієнко Л.В., Чабана
В.В.(доповідач)
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Відкритого акціонерного Маслак В.І., Краснікова С.Е.
товариства “Маріупольський
металургійний комбінат
імені Ілліча”
Донецької залізниці Поліщук О.І.
розглянувши касаційну Донецької залізниці
скаргу
на рішення від 10.03.2004р.
у справі № 17/55
господарського суду Донецької області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Маріупольський металургійний
комбінат імені Ілліча”
до Донецької залізниці
про стягнення 93 221,16 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Татенко
В.М.) від 10.03.2004р. позов задоволено – стягнуто з Донецької
залізниці на користь Відкритого акціонерного товариства
“Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” 93 221 грн.
16 коп. заборгованості, 932 грн. 21 коп. витрат по сплаті
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Донецька залізниця, не погоджуючись з судовим рішенням, подала
касаційну скаргу в якій просить його скасувати і в позові
відмовити.
За твердженням скаржника, місцевим господарським судом при
прийнятті рішення не правильно застосовано норми матеріального
та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний
комбінат імені Ілліча” звернулось з позовом до Донецької
залізниці про стягнення 93 221 грн. 16 коп.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що заявлена до
стягнення сума, це плата за користування вагонами, яка
безпідставно списана відповідачем у безакцептному порядку з його
особового рахунку.
Розглядаючи справу по суті, місцевий господарський суд,
дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін,
дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог
виходячи з наступного.
Та зокрема, судом першої інстанції встановлено, що Донецька
залізниця пред’явила ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат
ім. Ілліча” відомості плати за користування вагонами за 2
декаду.09.2003, які підписані представниками позивача із
застереженнями.
Внесення плати за користування вагонами і контейнерами
здійснюється в порядку, встановленому правилами розрахунків за
перевезення вантажів. Пунктом 2.6 Правил за перевезення вантажів
передбачено, що списування грошей з рахунку платника проводиться
на підставі перевізних документів, накопичувальних карток
відомостей плати за користування вагонами. Усі належні залізниці
платежі за додаткові послуги, штрафи включаються у
накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох
примірниках із зазначенням в них відомостей про надані послуги і
їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівників
станції і платника.
Названими Правилами передбачено також, що у разі непогодження
даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника
зобов’язаний підписати відомість із застереженнями.
Відповідно до Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
та Правил,
належні залізниці платежі за перевезення вантажів і надання
послуг вносяться залізниці узгодженим порядком, а не списуються
нею без згоди платника.
Як встановлено судом першої інстанції, на списання спірної суми
ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” згоди не
давало, а отже висновки про неправомірність списання Донецькою
залізницею грошових коштів позивача є обґрунтованими та
відповідають чинному законодавству.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 10.03.2004р. у
справі № 17/55 залишити без змін, а касаційну скаргу Донецької
залізниці – без задоволення.