ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 26/627
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.04.2004 року
у справі за позовом НАК "Нафтогаз України"
до ЗАТ "Оптима - трейд"
треті особи 1) ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" 2) ДК
"Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України"
про визнання векселя таким, що немає сили переказного векселя
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2003 року, НАК "Нафтогаз України" звернулося до
суду з позовом до ЗАТ "Оптима - трейд" про визнання виданого
26.08.1998 року ДК "Київтрансгаз" переказного векселя N 3208433393
таким, що не має сили переказного векселя з мотивів підписання
його неуповноваженою на те особою і відсутності правильної назви
підприємства на користь якого його було видано.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.01.2004 року
позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
19.04.2004 року рішення суду першої інстанції скасовано, а у
задоволення позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на неправильну
правову оцінку апеляційним судом обставин справи і просить
постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої
інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
третіх осіб, перевіривши матеріали справи і обговоривши наведені
позивачем мотиви судова колегія вважає, що постановлені у справі
судові рішення не можуть залишатись без змін і підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд виходячи
з наступного.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що предметом
заявленого позову є спір щодо дійсності підписів посадових осіб ДК
"Київтрансгаз" на переказному векселі N 3208433393 від
26.08.1998 року, зокрема підпису головного бухгалтера.
Відповідно до Положення про переказний і простий вексель
( v1341400-37 ) (v1341400-37)
, затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від
07.08.1937 року, яке визначало порядок випуску і обігу векселів на
час видачі спірного векселя, переказний вексель повинен вміщувати
найменування "вексель", простий і нічим не обумовлений наказ
сплатити певну суму, строк платежу, зазначення місця, в якому
повинен здійснюватися платіж, найменування того, кому або за
наказом кого платіж повинен бути здійснений, дату складання
векселя, та підпис того хто видає вексель (п. 1).
Вексель, у якому зокрема відсутній підпис того, хто видає
вексель, не має сили переказного векселя.
Правилами виготовлення і використання вексельних бланків,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України і Національного
банку України від 10.09.1992 року, N 528 ( 528-92-п ) (528-92-п)
передбачено,
що вексель підписується керівником і головним бухгалтером
юридичної особи та затверджується печаткою.
Аналогічна вимога щодо підпису від імені юридичної особи
міститься і у ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні"
( 2374-14 ) (2374-14)
.
Таким чином, наведені норми визначають наявність підпису
керівника і головного бухгалтера як підпис векселедавця, а тому
посилання апеляційного суду на те, що достатньо лише підпису
керівника юридичної особи не можна визнати такими, що ґрунтуються
на правових нормах.
Крім того, висновки суду першої інстанції щодо відсутності на
векселі підпису головного бухгалтера і апеляційного суду про
безпідставність висновків про це зроблені без належної перевірки
цієї обставини і відсутності у матеріалах справи даних про те, ким
у дійсності вчинено цей підпис і чи належить він головному
бухгалтеру.
За таких обставин, коли висновки суду зроблені без повної та
всебічної перевірки обставин справи постановлені рішення не можуть
залишатись без змін і підлягають скасуванню, а справа направленню
на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати їм
належну правову оцінку і в залежності від встановленого
постановити законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2004 року,
постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.04.2004 року скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд у іншому складі суддів.