ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 22/190
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Борденюк Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника позивача - Гирича О.В., представника
Міністерства юстиції України - Вороніної І.Г., представника СДП
"Укрспец'юст" - Наймана В.В. та представника відділу Державної
виконавчої служби Каховського районного управління юстиції -
Сєлівьорстова І.А.
касаційну скаргу СДП "Укрспец'юст"
на постанову від 24.12.2003 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 22/190 господарського суду м. Києва
за позовом АКБ "Правекс-Банк"
до СДП "Укрспец'юст", відділу Державної виконавчої служби
Каховського районного управління юстиції в Херсонській області
треті особи: Міністерство юстиції України, приватне
підприємство "Маіс"
про стягнення 372 963,23 грн.
в судове засідання представник ПП "Маіс" не з'явився, про час
і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2003 року акціонерний комерційний банк
"Правекс-Банк" звернувся до спеціалізованого державного
підприємства "Укрспец'юст" та відділу Державної виконавчої служби
Каховського районного управління юстиції в Херсонській області за
участю третьої особи - Міністерства юстиції України з позовом про
стягнення з відповідачів солідарно на користь АКБ "Правекс-Банк"
грошової суми в розмірі 372 963,23 грн. на відшкодування
матеріальної шкоди та 100 000,00 грн. на відшкодування моральної
шкоди. Заявою від 11.08.2003 позивач зменшив розмір позовних вимог
та просив стягнути з відповідачів матеріальні збитки у розмірі
250 880,95 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2003 у
справі N 22/190 в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.12.2003 вищезазначене рішення суду скасовано та прийнято нове
рішення. Позов задоволено частково. Стягнено з СДП "Укрспец'юст"
на користь АКБ "Правекс-Банк" 250 880,95 грн. В решті позову
відмовлено.
В касаційній скарзі СДП "Укрспец'юст" просить скасувати
постанову апеляційного суду від 24.12.2003 та залишити без змін
рішення суду першої інстанції від 12.11.2003. На думку скаржника,
суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови порушив вимоги
матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 440, 453,
454 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, та ст. 4-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського
суду не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Київським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 28.02.2001
між АКБ "Правекс-Банк" та ПІК "РК-Греінс" укладено договір про
відкриття кредитної лінії N 665-005/01. З метою забезпечення
виконання зобов'язань по вищезазначеному договору 02.03.2001 між
АКБ "Правекс-Банк", ПП "Маіс" та ПІК "РК-Греінс" був укладений
договір застави, за яким ПП "Маіс" передало в заставу АКБ
"Правекс-Банк" транспортні засоби, вартість яких сторонами оцінено
в розмірі 70 564,00 доларів США.
Судами також було встановлено, що 05.03.2002 приватним
нотаріусом Київського міського нотаріального округу на договорі
застави вчинено виконавчий напис N 1889 про стягнення з ПП "Маіс"
на користь АКБ "Правекс-Банк" невиплачену в строк заборгованість
ПІК "РК-Греінс" за кредитним договором в сумі, еквівалентній
69 974,34 доларів США, а державним виконавцем ВДВС Каховського РУЮ
21.03.2002 відкрито виконавче провадження по стягненню з
ПІК "РК-Греінс" зазначеної суми заборгованості за рахунок
заставленого майна ПП "Маіс". 29.04.2002 між ВДВС Каховського РУЮ
та СДП "Укрспец'юст" укладено договори про проведення реалізації
арештованого заставленого майна через комісійну торгівлю.
16.05.2002 АКБ "Правекс-Банк" звернувся до місцевого суду
м. Каховка Херсонської області зі скаргою на дії державного
виконавця. За результатами розгляду цієї скарги, рішенням
місцевого суду м. Каховка Херсонської області від 01.07.2002
N 2-780, яке ухвалою апеляційного суду Херсонської області від
17.10.2002 залишено без змін, визнано дії державного виконавця
ВДВС Каховського РУЮ Херсонської області по виконанню виконавчого
напису N 1889 неправомірними. При цьому судом зазначено, що
державний виконавець повинен був перевірити, чи згодні стягувач та
боржник з експертною оцінкою, та перевірити, яким чином буде
реалізовано арештоване майно.
Рішенням господарського суду Херсонської області від
10.07.2002, яке залишено без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 22.10.2002, у справі N 6/5-ПС
визнано недійсними договори про реалізацію арештованого майна на
комісійних засадах, укладених між ВДВС Каховського РУЮ та СДП
"Укрспец'юст" як такі, що не відповідають вимогам діючого
законодавства України.
Задовольняючи частково заявлені по справі позовні вимоги та
стягуючи з СДП "Укрспец'юст" на користь позивача 250 880,95 грн.,
апеляційний суд виходив з того, що ВДВС не в змозі реалізувати
майно через тривале й безпідставне його утримання СДП
"Укрспец'юст", який описаної і нереалізованої техніки не повернув,
а отже є відповідальним за завдані позивачу збитки відповідно до
ст. 440 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна,
оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи.
Зокрема, відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
примусове виконання рішень в Україні
покладається на Державну виконавчу службу, і здійснюють його
державні виконавці. Таким чином, в діях СДП "Укрспец'юст" відсутня
противоправна поведінка, оскільки підприємство не здійснює
примусове виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
якщо оцінити окремі предмети складно або
якщо боржник чи стягувач заперечує проти проведення державним
виконавцем оцінки, останній запрошує експерта (спеціаліста) для
визначення вартості майна. Сторони мають право оскаржити оцінку
майна до суду.
Відповідно до тих же матеріалів справи, оцінка майна,
проводилась спеціалістом автотоварознавцем на підставі постанови
державного виконавця. На час її проведення ст. 57 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
не передбачався обов'язок
державного виконавця повідомляти сторони про оцінку арештованого
майна. Зміни до зазначеної статті про обов'язок державного
виконавця повідомляти сторони про оцінку арештованого майна були
внесені 28.11.2002.
При цьому позивач, відповідно до ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не надав доказів того, що ним в порядку ст. 57 Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
оскаржувалась
оцінка арештованого майна та договори купівлі-продажу укладені в
ході реалізації цього майна.
За таких обставин місцевий господарський суд правильно
прийшов до обґрунтованого висновку про те, що між діями у
виконавчому провадженні ВДВС Каховського РУЮ Херсонською області
та збитками, про які зазначав позивач, відсутній причинний
зв'язок. Крім того, судом першої інстанції правомірно взято до
уваги те, що ВДВС Каховського РУЮ Херсонської області виконавче
провадження по примусовому виконанню виконавчого напису не
закінчено, і виконавча служба здійснює заходи щодо примусової
реалізації арештованого майна.
Таким чином, рішення господарського суду міста Києва
відповідає вимогам закону і обставинам справи.
З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного
господарського суду від 24.12.2003 підлягає скасуванню, а рішення
господарського суду від 12.11.2003 - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу СДП "Укрспец'юст" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.12.2003 скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2003 у
справі N 22/190 залишити без змін.