ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 27/333
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В., Черкащенко М.М.
розглянув касаційну скаргу Донецької залізниці
на постанову від 23.03.2004 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі N 27/333 господарського суду Донецької області
за позовом Державного управління екології та природних
ресурсів у Донецькій області
до Донецької залізниці
про стягнення шкоди в розмірі 3 134,46 грн., заподіяної
внаслідок порушення природоохоронного законодавства
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача Брунько В.О. дов. N 56 від 17.01.2004
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2003 року Державне управління екології та природних
ресурсів в Донецькій області пред'явило в суді позов до Донецької
залізниці про стягнення шкоди в розмірі 3 134,46 грн., заподіяної
внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Зазначало, що в порушення Закону України "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
завдана шкода,
розрахунок якої проведено згідно постанови КМУ N 44 ( 44-97-п ) (44-97-п)
від 20.01.1997 "Про затвердження такс на деревину лісових порід,
що відпускається на пні, і на живицю" і п. 62 Про затвердження
Правил відпуску деревини на пні в лісах України затвердженою
постановою КМУ від 29.07.99 N 1378 ( 1378-99-п ) (1378-99-п)
.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.02.2004
(суддя Тарапата С.С.) позов задоволено частково.
Стягнуто з Донецької залізниці шкоду в сумі 2306,9 грн. на
рахунок Степнянської селищної ради.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
23.03.2004 (судді: Українська Р.М. - головуючий, Калантай М.В.,
Кондрат'єва С.І.) рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов частково та залишаючи рішення без змін,
господарські суди виходили з того, що Донецька залізниця в особі
Ясиноватської дистанції захисних лісонасаджень винна у самовільній
рубці 11 дерев у зв'язку з чим зобов'язана відшкодувати шкоду,
заподіяну нею внаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища.
Разом з тим зазначали, що управління екології та природних
ресурсів має право в порядку, передбаченому ст. 20 Закону України
"Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
та
п. 1 Положення про державне управління екології та природних
ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі ( z0602-00 ) (z0602-00)
подавати позови в господарський суд про відшкодування збитків і
витрат, заподіяних юридичними особами внаслідок порушення
законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В касаційній скарзі Донецька залізниця просить скасувати
рішення господарського суду і постанову апеляційного
господарського суду і прийняти нове рішення яким в позові
відмовити, посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що державні та
інші органи звертаються до господарського суду у випадках,
передбачених законодавчими актами України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
від
25.06.1991 року (зі змінами та доповненнями) до компетенції
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з
питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях
належать подання позовів про відшкодування збитків і витрат,
заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 1 Положення про державне управління екології
та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі,
затвердженого наказом Міністерства екології та природоохоронних
ресурсів України від 11.08.2000 N 108 ( z0602-00 ) (z0602-00)
, державне
управління екології та природних ресурсів в областях є
територіальним органом Міністерства екології та природних ресурсів
України і входить до сфери його управління.
Згідно п.п. 11 п. 5 цього Положення ( z0602-00 ) (z0602-00)
управління
має право подавати позови в суд, господарський суд про
відшкодування збитків і витрат, завданих юридичними і фізичними
особами внаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища, використання природних
ресурсів тощо.
Враховуючи наведене, господарськими судами правомірно
прийнято до розгляду позовну заяву Державного управління екології
та природних ресурсів в Донецькій області, оскільки право
звертатися останнього до господарських судів з позовами про
відшкодування збитків і витрат, завданих юридичними особами
внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього
природного середовища передбачено діючим законодавством.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної
навколишньому природному середовищу, господарському суду слід
виходити з презумпції вини правопорушника, що передбачені статтями
440 та 442 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Так відповідно до ч. 1, 2 ст. 440 цього кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
шкода, заподіяна особі, або майну громадянина, а також шкода,
заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка
заподіяла шкоду в повному обсязі, за винятком випадків,
передбачених законодавством. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється
від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його
вини.
Згідно ст. 442 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
шкода,
заподіяна громадянинові незаконними діями державних і громадських
організацій, а також службових осіб при виконанні ним службових
обов'язків у галузі адміністративного управління, відшкодовується
на загальних підставах, якщо інше не передбачене законом. За шкоду
заподіяну такими діями організаціям, відповідальність настає в
порядку, встановленому законом.
Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у
заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки,
відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня
вина у заподіяні шкоди.
Судом встановлено, що Державним управлінням екології та
природних ресурсів в Донецькій області під час проведення
вибіркової санітарної рубки дерев на дільниці 1169 км.
"Великоанадольська" в захисних лісових насадженнях Яинуватської
дистанції Донецької залізниці зафіксовано порушення відповідачем
вимог ст.ст. 18, 51 Лісового кодексу України ( 3852-12 ) (3852-12)
, ст. 40
Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ) (1264-12)
, ст.ст. 8, 20 Санітарних правил в лісах України
( 555-95-п ) (555-95-п)
здійсненна рубка дерев, які до рубки в натурі не
вимічені, у відсутність технологічних карт та ділянкових стовпів,
із залишенням пнів висотою більше ніж 1/3 діаметру, а також без
нагляду за проведенням вирубки та перевірки в якості рубки з боку
постійного лісокористувача. Внаслідок цього були зрубані до
ступеня припинення росту живі дерева дубу черешчатого в кількості
29 штук. Даний факт підтверджується актом перевірки від 24.06.03
дотримання природоохоронного законодавства України Ясинуватської
дистанції захисних лісонасаджень Донецької залізниці підписаний
обома сторонами. Із зазначених 29 дерев було зрубано 11 дерев, не
відведених в рубку і не визначених в лісорубному білеті. Цей факт
підтверджується додатковою звіркою сторін (а.с. 79-80), де
кількість зрубаних дерев, що не були визначені в лісорубному
білеті складає 11 штук та розрахунком вартості шкоди від
самовільної рубки дерев дубу черешчатого в кількості 11 штук,
наданий Ясинуватською дистанцією захисних лісонасаджень (а.с. 80),
який проведений згідно з Постановою КМУ України від 20.01.1997
N 44 ( 44-97-п ) (44-97-п)
"Про затвердження такс на деревину лісових порід,
що відпускається на пні і живицю".
Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
підприємства,
установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду,
заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону
навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах,
встановлених законодавством України.
Враховуючи наведене, господарський суд обґрунтовано прийшов
до висновку про порушення Донецькою залізницею законодавства про
охорону навколишнього та природного середовища та стягнув з
відповідача шкоду в сумі 2306,9 грн.
Відповідно до п. 5 ст. 50 Закону України "Про Державний
бюджет на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
грошові стягнення за шкоду,
заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього
природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності
зараховуються на рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України від
21.06.2001 N 2542-III ( 2542-14 ) (2542-14)
до бюджетів місцевого
самоврядування відносяться бюджети територіальних громад сіл,
селищ, міст та їх об'єднань.
Отже, задовольняючи позов господарські суди обґрунтовано
стягнули шкоду, заподіяну відповідачем внаслідок порушення
природоохоронного законодавства на рахунок Степнянської селищної
ради.
Посилання господарських судів на відомчі нормативні акти,
затверджені наказом "Укрзалізниці" від 27.03.1997 року N 64-Ц, не
спростовують висновок суду щодо обґрунтованого покладення
відповідальності на Донецьку залізницю за порушення законодавства
про охорону навколишнього природного середовища.
З урахуванням наведеного, постановлені судові рішення
відповідають обставинам справи і діючому законодавству у зв'язку з
чим відсутні підстави для їх скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Донецької залізниці залишити без
задоволення, а рішення від 02.02.2004 господарського суду
Донецької області та постанову від 23.03.04 Донецького
апеляційного господарського суду у справі N 27/333 без змін.