ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 7/322
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,
суддів
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому ТОВ "М"
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 19 березня 2004 року
Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі № 7/322
за позовом ТОВ "М"
до Приватного підприємця М-ва Ю.А.
про стягнення 31135,07 грн.
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення 31135
грн. 07 коп., посилаючись на те, що останній не виконує умов
договору купівлі-продажу по оплаті отриманої продукції.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22 грудня
2003 року позов задоволено частково в сумі 31132, 33 грн.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19
березня 2004 року рішення господарського суду скасовано і в позові
ТОВ "М" відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "М" просить постанову апеляційної
інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу ПП М-в Ю.А. просить в її задоволенні
відмовити за необгрунтованістю вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм
матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд
виходив з того, що підставами для скасування рішення
господарського суду є невідповідність висновків, викладених в
рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та
недоведеність обставинам, які мають значення для справи, які
місцевий господарський суд визнав встановленими.
Суд вважає, що зазначені висновки апеляційної інстанції
відповідають обставинам справи та є законними і обгрунтованими.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи і, зокрема, копії
накладної без номера від 27.06.2002 року товар, згідно накладної,
відпущено громадянину М-ву Ю.А.
Будь-які записи в накладній про відпущення товару М-ву Ю.А., як
приватному підприємцю, відсутні.
Відповідно до обставин справи, встановлених апеляційною інстанцією
в оскаржуваній постанові отримувачем в накладній зазначено М-ва
Ю.А., як громадянина.
Враховуючи викладене, апеляційному господарському суду необхідно
було б з достовірністю з'ясувати зазначені обставини та відповідно
до встановленого вирішити питання про підвідомчість спору
господарському суду.
За таких обставин, суд вважає, що постанова апеляційної інстанції
та рішення господарського суду, як прийняті з порушенням норм
матеріального і процесуального права, не можуть залишатись без
змін і підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати
наведене, більш повно та всебічно з'ясувати дійсні правовідносини,
що склались між сторонами та вирішити спір відповідно до вимог
закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
19 березня 2004 року та рішення господарського суду Запорізької
області від 22 грудня 2003 року скасувати, частково задовольнивши
касаційну скаргу.
2. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Запорізької області в іншому складі суду.