Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.07.2004 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді;
суддів;
розглянувши
касаційну скаргу Н-ської об'єднаної державної податкової
інспекції
на постанову Ч-ського апеляційного господарського суду
від ХХ.03.2004 р.
зі справи № ХХ8
за позовом Н-ської об'єднаної державної податкової
інспекції
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "ХХХ", с. Р-ськ.
про звернення стягнення на активи в сумі
483821,22 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: присутній
від відповідача: присутній
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від ХХ.05.04 р., надіслана ХХ.05.
04 р.).
ВСТАНОВИВ:
Н-ська об'єднана ДПІ в Я-ській обл. звернулась до господарського
суду Я-ської обл. з позовом до Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю "ХХХ" про стягнення в доход місцевого
бюджету податкового боргу з прибуткового податку з громадян у сумі
483 821,22 грн. за рахунок активів платника податку.
Рішенням господарського суду Я-ської обл. від ХХ.10.03 р. (суддя
А.А.А.) позовні вимоги задоволені частково у сумі 474 637,43 грн.
з урахуванням строку позовної давності , передбаченого ст. 15
Закону України ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.
Рішення господарського суду вмотиване тим, що сума податкової
заборгованості підтверджується актом звірки і не оспорюється
відповідачем. З посиланням на п. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, згідно з яким податки,
що утримуються з джерела виплати вважаються бюджетним фондом,
судом зроблений висновок про відсутність підстав для списання сум
прибуткового податку з громадян в порядку п. 18.2.1 п. 18.2
ст. 18 Закону України ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ,
(списання по бюджетному фонду цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
) не
передбачено).
За апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з
обмеженою відповідальністю "ХХХ" вказане рішення переглянуто в
апеляційному порядку і постановою Ч-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.03.2004 р. (судді Б,Б.Б. - головуючий,
В.В.В., Г.Г.Г.) скасоване, у позові відмовлено.
Постанова апеляційної інстанції обгрунтована тим, що:
- згідно з п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути
примусово стягнуті в рахунок погашення податкового боргу виключно
за рішенням суду;
- порядок узгодження та визначення податкових зобов'язань
встановлено ст. 4 Закону України ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р.
№ 2181-ІІІ, жодним із передбачених цією статтєю способом
податкові зобов'язання товариства у сумі 483 821,22 грн. не
визначені.
Апеляційною інстанцією зроблений висновок про те, що ОДПІ заявлена
вимога, яка за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому
способу захисту порушеного права, визначеного законом.
Н-ська ОДПІ в поданій касаційній скарзі просить скасувати
постанову апеляційного господарського суду, як таку, що прийнята з
порушенням норм матеріального права, залишити без змін рішення
суду першої інстанції . При цьому скаржник наводить наступні
твердження:
- п. 4.2 ст. 4 Закону України ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р.
№ 2181-ІІІ, який застосований судовою колегією апеляційного суду,
регламентує визначення податкового зобов'язання контролюючим
органом, а не платником податку;
- апеляційною інстанцією не враховані вимоги ст. 19 Декрету
Кабінету Міністрів України ( 13-92 ) (13-92)
від 26.12.92 р. № 13-92 та
те, що у податкового органу відсутні законні підстави для
прийняття рішення про визначення податкового зобов'язання з
прибуткового податку з громадян, так як сума заборгованості за цим
податком відображена в акті звірки від 20.08.03 р.;
- апеляційний господарський суд, на думку скаржника, повинен був
керуватись п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, згідно з яким інспекція може
реалізовувати норми ст. 20 Декрету Кабінету Міністрів України
( 13-92 ) (13-92)
від 26.12.92 р. № 13-92 та стягувати заборгованість з
неперерахованого у строк прибуткового податку з громадян через
суд.
У відзиві на касаційну скаргу СТОВ "ХХХ" просить залишити
постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.03.2004 р. без змін як законну та обгрунтовану, а касаційну
скаргу Н-ської ОДПІ - без задоволення.
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального і
процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла
висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з
огляду на таке.
Відповідно до ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України ( 13-92 ) (13-92)
від 26.12.92 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" на
підприємства, установи і організації всіх форм власності покладено
обов'язок утримувати та перераховувати до бюджету відповідні суми
цього податку.
Згідно з приписами ст. 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ податок з
прибутку фізичних осіб (громадян) належить до загальнодержавних
податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р.№ 2181-ІІІ цей
Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який
встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і
зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 1.1 ст. 1 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що платники
податків - це юридичні особи... на яких згідно з законами
покладено обов'язок утримувати або сплачувати податки і збори
(обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Крім обов'язку підприємств, установ, організацій своєчасно та в
повному обсязі нараховувати , утримувати і перераховувати в бюджет
податок з доходів громадян, на них покладений обов'язок надавати
податковим органам відповідні відомості передбачені ст. 19 Декрету
Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
.
Керівники і посадові особи підприємств, установ та організацій
всіх форм власності та фізичні особи-суб'єкти підприємницької
діяльності відповідно до чинного законодавства згідно з приписами
ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб -
платників податків та інших обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
подають до державних податкових інспекцій відомості про суми
виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та
інших обов'язкових платежів.
Наказом ДПА України від 30.12.97 р. № 473 ( z0026-98 ) (z0026-98)
(який був
чинним на час виникнення правовідносин у справі) затверджена форма
відомостей "Про суми виплачених доходів і утриманих з них податків
та інших обов'язкових платежів фізичних осіб юридичними особами
всіх форм власності та фізичними особами суб'єктами"
підприємницької діяльності" (ф. № 8ДР). Пунктом 4.1 Порядку
заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам
суми доходів і утриманих з них податків ( z0026-98 ) (z0026-98)
,
затвердженого зазначеним наказом встановлено, що відомості
подаються до органів податкової служби щоквартально.
Відповідно до п. 2.2.1 ст. 2 Закону України ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 р.№ 2181-ІІІ та п.4 ст.19 зазначеного Декрету контроль
за своєчасністю та повнотою сплати цього податку покладений на
державну податкову службу.
Касаційна інстанція, виходячи із вищезазначених приписів
законодавчих актів, погоджується з висновком апеляційного
господарського суду про відсутність підстав для звернення
стягнення на активи платника податків для погашення його
податкового боргу та зазначає наступне:
Під примусовим стягненням відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону
України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
розуміють
звернення стягнення на активи платника податків у рахунок
погашення його податкового боргу без попереднього узгодження його
суми таким платником податків.
У пункті 1.3 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ
( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що податковий борг (недоїмка) це податкове
зобов'язання самостійно узгоджене платником податків або узгоджене
в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у
встановлений строк, порядок узгодження якого визначено ст. 5 цього
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
При самостійному узгодженні платником податків суми податкового
зобов'язання в порядку, визначеному п. 5.1 ст. 5 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
та при не сплаті її у встановлений строк (п. 5.3.1 п.
5.3 ст. 5), податковий орган направляє платнику податку податкову
вимогу відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Податковий орган реалізує свої повноваження щодо визначення суми
податкового зобов'язання платника податку шляхом направлення
останньому податкових вимог та здійснення за платника податків
заходів щодо залучення додаткових джерел погашення податкового
боргу в разі непогашення цього боргу самим платником податків у
встановлений Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ
( 2181-14 ) (2181-14)
строк. Зазначені дії податкового органу є
обов'язковими в усіх випадках при невиконанні платником податків
своїх зобов'язань по сплаті податків, зборів (обов'язкових
платежів), встановлених податковим законодавством.
З огляду на викладене, у позивача відсутнє право вимоги на
звернення стягнення на активи відповідача в позовному провадженні,
оскільки в силу приписів ст. 10, 19, 20 Декрету Кабінету Міністрів
України від 26.12.92 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
та п. 1.1 ст. 1 Закону України від 21.12.2000
р.№ 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
підприємства, установи, організації, що
зобов'язані утримувати прибутковий податок з громадян та
перераховувати суми податку до бюджету, є платниками цього
податку, а зазначений Закон не встановлює будь-яких винятків щодо
порядку погашення зобов'язань з прибуткового податку.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування судом
п. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ
( 2181-14 ) (2181-14)
судовою колегією касаційної інстанції до уваги не
приймається, оскільки зазначений пункт визначає лише поняття
бюджетного фонду, на кошти якого не може бути накладено стягнення,
в той час коли самою ОДПІ заявлений позов про звернення стягнення
на активи платника податків.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ.03.
2004 р. зі справи № ХХ8 - залишити без змін.
Касаційну скаргу Н-ської об'єднаної державної податкової інспекції
- Залишити без задоволення.