ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 5/840-23/113
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Галицькому районі м. Львова
на рішення господарського суду Львівської
області від 29.04.04
та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 13.05.04
зі справи № 5/840-23/113
за позовом Приватного підприємства “Торговий
дім “Фавор”
до Державної податкової інспекції у
Галицькому районі м. Львова та
Відділення державного казначейства
у Галицькому районі м. Львова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та
відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на суму
2 742 800 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явилися
від відповідача: не з’явилися
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала від
18.06.04р., надіслана 25.06.04р.), проте сторони не скористались
своїм правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство “Торговий дім “Фавор” звернулось до
господарського суду Львівської області із позовом до Державної
податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова та Відділення
державного казначейства у Галицькому районі м. Львова про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
16.03.04р. № 0001532320/0/04-23-4/25544480, яким підприємству
визначено суму завищеного бюджетного відшкодування з ПДВ у
розмірі 2 742 800 грн. та про відшкодування з бюджетного рахунку
відділення Державного казначейства України у Галицькому районі
м. Львова на розрахунковий рахунок підприємства 2 742 800 грн.
бюджетної заборгованості з ПДВ.
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.04.04р.
(суддя Поліщук В.Ю.) позовні вимоги задоволені, податкове
повідомлення-рішення від 16.03.04р. визнано недійсним з підстав
невідповідності його податковому законодавству та фактичним
обставинам, на користь позивача стягнута бюджетна заборгованість
з ПДВ у сумі 2 742 800 грн., яка підтверджена податковими
деклараціями з ПДВ та податковими накладними.
За апеляційною скаргою ДПІ у Галицькому районі м. Львова вказане
судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.04 (судді
Юрченко Я.О. – головуючий, Процик Т.С., Галушко Н.А.) залишено
без змін з тих же підстав.
В поданій касаційній скарзі ДПІ у Галицькому районі м. Львова
ставить питання про скасування судових актів, прийняття нового
рішення, посилаючись на неповне з’ясування господарським судом
обставин, що мають значення для правильного вирішення справи,
порушення норм матеріального права, які полягають в тому, що
згідно Наказу ДПАУ від 24.04.03 № 196/ДКС дані податкових
декларацій повинні бути перевірені щодо достовірності зазначених
в них відомостей про суми податкового кредиту та суми
податкового зобов’язання декларанта за відповідний податковий
період. Посилається на те, що директору підприємства було
надіслано виклик з вимогою надати для перевірки документи, котрі
б підтверджували задекларовану суму податку. Львівським
апеляційним господарським судом при винесенні постанови не
враховано, що дані податкової декларації не підтверджені
первинними документами.
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального
3 процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги,
дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення та
відповідно для зміни чи скасування судових актів, виходячи з
наступного:
При розгляді даної справи господарським судом встановлені
слідуючі обставини:
- Приватне підприємство “Торговий дім “Фавор”, як платник
податку на додану вартість, 20.02.04 р. подало до ДПІ у
м. Львові податкову декларацію з податку на додану вартість за
січень 2004р., в якій відобразило від’ємне значення суми рядків
18,19 – суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню із бюджету за
підсумками поточного звітного періоду у розмірі 2 742 800 грн.;
- податковий кредит підприємства сформований на підставі виданих
ПП “Домініка” податкових накладних (які є в матеріалах справи);
- факт неперерахування на п/рахунок позивача заявленої в
податковій декларації суми бюджетного відшкодування інспекцією
не заперечується;
- згідно Наказу ДПАУ від 24.04.2003 р. № 196/ДСК інспекцією
здійснено перевірку правомірності відшкодування з бюджету ПДВ за
січень 2004р., складено акт, на підставі якого прийняте
оскаржуване податкове повідомлення-рішення про завищення
бюджетного відшкодування на суму 2 742 800 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з
висновками господарських судів попередніх інстанцій виходячи із
встановлених ними фактичних обставин справи та приписів Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, згідно з
якими суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету або
відшкодуванню із бюджету, визначаються як різниця між загальною
сумою податкових зобов’язань, котрі виникли у зв’язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду
(п. 7.7.1п. 7.7 ст. 7 Закону). Відповідно до п. 7.7.3 п. 7.7
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за результатами звітного періоду
сума, визначена згідно з п. 7.7.1 цієї статті, має від’ємне
значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з
Держбюджету України протягом місяця, наступного після подачі
декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період.
Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
бюджетне відшкодування – це сума, що
підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з
надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Порядок визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету та
відшкодуванню з бюджету, строки розрахунків з бюджетом
установлено п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
При вирішенні спору господарським судом прийняті до уваги
податкові декларації позивача та норми чинного податкового
законодавства.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів
попередніх інстанцій, які грунтуються на фактичних обставинах
справи (податковій декларації з ПДВ за січень 2004 р. та
податкових накладних, що підтверджують дані цієї декларації), та
на нормах Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, зокрема п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, за якою суми не
відшкодовані платнику податку протягом місяця, наступного після
подачі декларації вважаються бюджетною заборгованістю. Платник
податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної
заборгованості звернутися до суду із позовом про примусове
стягнення коштів.
За цих обставин господарський суд правомірно визнав податкове
повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від
16.03.04р. недійсним та задовольнив позов про стягнення коштів з
бюджету.
Наведені у скарзі доводи ДПІ спростовуються безпосередньо
нормами Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, якими визначені обов’язок і порядок сплати ПДВ,
поняття бюджетної заборгованості та порядок її відшкодування та
наявними у матеріалах справи доказами.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Львівської області від 29.04.04 та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
13.05.04 зі справи № 5/840-23/113 залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому
районі м. Львова – залишити без задоволення.