Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 2-20/9279-2003
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача присутній
відповідача присутній
розглянувши у відкритому Євпаторійської об'єднаної державної
судовому засіданні податкової інспекції Автономної
касаційну скаргу Республіки Крим
у справі № 2-20/9279-2003
господарського суду Автономної Республіки Крим
на постанову від 14.08.2003р.
Севастопольського апеляційного господарського суду
за позовом Закритого акціонерного товариства
"КК"
до Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції Автономної
Республіки Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
24.04.2003р. № 0000242602/0
Закрите акціонерне товариство "КК" звернулося до господарського
суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднаної
державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від
24.04.2003р. № 0000242602/0, згідно з яким позивачу визначено суму
податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 93905,51
грн. таштрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податку
на землю в розмірі 91828,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для позивача не настав момент
виникнення зобов'язань по сплаті податку на землю за користування
земельною ділянкою в м. Євпаторія, а також відсутні підстави для
сплати податку на землю, оскільки за даними державного земельного
кадастру позивач не є ані користувачем земельної ділянки, ані її
власником.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19
червня 2003 року задоволено позов закритого акціонерного
товариства "КК" до Євпаторійської об'єднаної державної податкової
інспекції Автономної Республіки Крим про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення від 24.04.2003р. № 0000242602/0.
Стягнуто з Євпаторійської об'єднаної державної податкової
інспекції на користь позивача витрати по сплаті держмита в розмірі
85,00 грн. та 118 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення
судового процесу.
Рішення господарського суду вмотивоване тим, що відповідачем не
надано доказів розміру земельної ділянки, на якій розташовані
будівлі та споруди закритого акціонерного товариства "КК". Крім
того, за даними державного земельного кадастру користувачем даної
земельної ділянки є закрите акціонерне товариство "А", а тому у
закритого акціонерного товариства "КК" відсутні правові підстави
для нарахування податку на землю.
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі постановою
від 14 серпня 2003 року рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим залишив без змін, а апеляційну скаргу
Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції без
задоволення з тих же підстав.
Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція Автономної
Республіки Крим просить Вищий господарський суд України здійснити
перегляд матеріалів справи у касаційному порядку, постанову
апеляційної інстанції у справі скасувати та передати справу на
новий розгляд господарському суду Автономної Республіки Крим,
посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального
права. Крім того, як зазначає скаржник в касаційній скарзі, в
травні 2001 року Постановою господарського суду Автономної
Республіки Крим у справі № 2-19/1589-2001 від 03.05.2001р. закрите
акціонерне товариство А визнане банкрутом і з того моменту
нарахування і сплата податку на землю не проводилась. Використання
земельної ділянки здійснювалось закритим акціонерним товариством
"КК".
Заслухавши доповідь судді, переглянувши матеріали справи і
касаційну скаргу на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні господарського суду
Автономної Республіки Крим та постанові Севастопольського
апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Під час розгляду справи, господарським судом Автономної Республіки
Крим було встановлено та підтверджено при здійсненні апеляційного
провадження Севастопольським апеляційним господарським судом
наступне.
Відповідачем здійснена позапланова документальна перевірка
позивача з питань дотримання вимог Закону України "Про плату за
землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, за результатами якої складено акт від
21.04.2003р. № 49/26-20 та прийняте податкове повідомленнярішення
від 24.04.2003р. № 0000242602/0.
Зазначеним рішенням позивачеві визначено суму податкового
зобов'язання з податку на землю в розмірі 93905,51 грн. та штрафні
(фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податку на землю в
розмірі 91828,83 грн. за період з 01.05.2001року по 31.03.2003
року.
Відповідно до статті 4 "Статутний фонд та акції товариства"
( 2063-14 ) (2063-14)
Установчого договору про заснування та діяльність ЗАТ
"КК", зареєстрованого Управлінням економіки Євпаторійської міської
ради від 03.08.2000р. до статутного фонду закритого акціонерного
товариства "КК" був зроблений внесок закритим акціонерним
товариством А у вигляді винзаводу, розташованого. Євпаторійським
міським виконавчим комітетом 18.08.2000р. видано свідоцтво про
право власності на винзавод, яке посвідчує, що вказаний об'єкт
належить закритому акціонерному товариству "КК" на праві
колективної власності.
Протягом 2001, 2002, та 2003 років закрите акціонерне товариство
"КК" не нараховувало податку на землю, не подавало розрахунків з
податку на землю до Євпаторійської об'єднаної державної податкової
інспекції і не сплачувало його до бюджету.
Задовольняючи позов закритого акціонерного товариства "КК" про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Євпаторійської
об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки
Крим від 24.04.2003р. № 0000242602/0, згідно з яким позивачу
визначено суму податкового зобов'язання з податку на землю, суди
виходили з того, що у закритого акціонерного товариства "КК"
відсутні правові підстави для нарахування податку на землю.
Проте, суди не прийняли до уваги приписи статті 30 Земельного
кодексу України ( у редакції яка діяла на момент виникнення
спірних правовідносин) у відповідності до якої при передачі
підприємствами, установами та організаціями будівель і споруд
іншим підприємствам, установам, організаціям разом з цими
об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою,
на якій знаходяться вказані будівлі та споруди
Статями 2, 14, 15 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
передбачено, що використання землі в Україні є платним. Платниками
земельного податку є власники землі та землекористувачі, в тому
числі і орендарі, а об'єктом плати за землю є земельна ділянка,
яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах
оренди. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний
податок з дня виникнення права власності або права користування
земельною ділянкою. Юридичні особи самостійно обчислюють суму
земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, за формою,
встановленою Головною державною податковою інспекцією України,
щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній
Державній податковій інспекції.
Судами не було надано належної правової оцінки тому факту що
спірна земельна ділянка використовувалась позивачем з моменту коли
закритим акціонерним товариством А був зроблений внесок до
статутного фонду позивача у вигляді винзаводу. та, відповідно,
Євпаторійським міським виконавчим комітетом видано свідоцтво про
право власності на винзавод, яке посвідчує, що вказаний об'єкт
належить закритому акціонерному товариству "КК" на праві
колективної власності; судами не було оцінено доводи відповідача,
які відхилені без мотивування їх неприйнятності; не досліджена
сума нарахованого пдатку.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи,
невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи та
неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права призвели до передчасного вирішення спору, що дає підстави
для скасування всіх ухвалених у справі судових рішень та передачі
справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
господарського суду Автономної Республіки Крим.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.06.2003р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 14.08.2003р. у справі № 2-20/9279- 2003
скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду
Автономної Республіки Крим.
Касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової
інспекції Автономної Республіки Крим задовольнити.