Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N А-8/123
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились (повідомлені належним
чином)
відповідача не з'явились (повідомлені належним
чином)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Коломийської об'єднаної державної
касаційну скаргу податкової інспекції
у справі № А-8/123
господарського суду Івано-Франківської області
на постанову від 05.12.2003р.
Львівського апеляційного господарського суду
за позовом Львівської державної залізниці м.
Львів
до Коломийської об'єднаної державної
податкової інспекції
про Визнання частково недійсним рішення Коломийської ОДПІ від
07.11.2001р. № 499/231-01070942/10452, податкове
повідомлення від 07.11.2001р. № 10381 та повністю
недійсним податкове повідомлення від 07.11.2001р. № 10380
Львівська державна залізниця м. Львів звернулася до господарського
суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсним
рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції від
07.11.2001року № 499/231- 01070942/10452 в частині застосування
штрафних санкцій в сумі 340 грн. по збору за забруднення
навколишнього природного середовища та застосування штрафних
санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі
9470,79 грн.; податкового повідомлення від 07.11.2001року № 10380
повністю недійсним в сумі 9470,79 грн.; податкового повідомлення
від 07.11.2001 року № 10381 частково недійсним в сумі 340 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що застосування санкцій на
підставі Указу Президента України "Про застосування штрафних
санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
є неправомірним; санкції за порушення сплати збору за забруднення
навколишнього природного середовища за 2 та 3 квартал 2000 року не
можуть бути застосовані на підставі Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки Закон набрав
чинності з 01.04.2001року.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14
жовтня 2003 року задоволено позов Львівської державної залізниці
міста Львова до Коломийської об'єднаної державної податкової
інспекції. Визнано недійсним повністю в сумі 9470,79 грн.
податкове повідомлення Коломийської об'єднаної державної
податкової інспекції від 07.11.2001року № 10380; визнано недійсним
частково в сумі 9810,79 грн. штрафних санкцій рішення Коломийської
об'єднаної державної податкової інспекції від 07.11.2001року
№ 499/231-01070942/10452; визнано недійсним частково в сумі 340
грн. податкове повідомлення Коломийської об'єднаної державної
податкової інспекції від 07.11.2001року № 10381. Стягнуто з
Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції на користь
Львівської державної залізниці м. Львів 85 грн. держмита та 118
грн. коштів на інформаційне забезпечення.
Рішення господарського суду вмотивоване тим, що відокремлені
структурні підрозділи не є суб'єктами підприємницької діяльності
до яких застосовуються фінансові санкції згідно пункту 1 Указу
Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки". Крім того, донарахування збору
мало місце в період до набрання чинності пункту 1.2 статті 1 та
підпункту 17.1.3 статті 17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Львівський апеляційний господарський суд постановою від 05 грудня
2003 року рішення господарського суду Івано-Франківської області
залишив без змін, а апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної
державної податкової інспекції - без задоволення з тих же підстав.
Коломийська об'єднана державна податкова інспекція просить Вищий
господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у
касаційному порядку, рішення господарського суду та постанову у
справі скасувати в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної державної податкової
інспекції № 10381 від 07.11.2001року про застосування та стягнення
сум штрафних санкцій за порушення правильності визначення та
своєчасності сплати до бюджету збору за забруднення навколишнього
природного середовища, посилаючись на порушення господарськими
судами норм матеріального права, зокрема статті 11 закону України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
. При цьому скаржник
обґрунтовує касаційну скаргу тим, що твердження суду про те, що
при прийнятті рішення та визначенні загальної суми податкового
зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного
середовища не було враховано дату виникнення податкового боргу та
було відсутнє, як таке поняття узгодженого податкового
зобов'язання, а тому звіт про нарахування збору і його стягнення
не можуть вважатись узгодженим податковим зобов'язанням є
безпідставним, оскільки згідно з вимогами статті 11 Закону України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
штрафні санкції за
наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються
органами ДПС та іншими уповноваженими органами, застосовуються у
розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день
завершення таких перевірок чи ревізій. Зазначене порушення було
виявлено під час дії Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, а відтак застосування санкцій є
правомірним.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу проти доводів якої
заперечує з мотивів наведених в рішенні та постанові
господарського суду.
Заслухавши доповідь судді, переглянувши матеріали справи і
касаційну скаргу на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні господарського суду
Івано-Франківської області та постанові Львівського апеляційного
господарського суду, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої інстанції.
Відповідно до вимог частини 2 статті 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для
перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Під час перегляду справи судом першої інстанції встановлено та
підтверджено під час здійснення апеляційного провадження наступне.
З 23 по 31 жовтня 2001 року Коломийською об'єднаною державною
податкової інспекцією проведено перевірку дотримання вимог
податкового законодавства Коломийською дистанцією колії Львівської
державної залізниці за друге півріччя 1999 року, 2000 рік та
дев'ять місяців 2001 року.
За результатами перевірки було складено акт № 185 від 31.10.2001
року. На підставі вказаного акта Коломийська об'єднана державна
податкова інспекція прийняла рішення № 499/231-01070942/10452 від
07.11.2001року про застосування та стягнення сум штрафних
(фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого
законодавства, яким позивачеві було визначено до сплати 89 грн.
збору за забруднення навколишнього природного середовища та
застосовані штрафні санкції у сумі 340 грн. з цього виду збору, а
також застосовані штрафні санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки в сумі 9470,79 грн.(за перевищення ліміту готівки в
касі-306,4 грн. та за витрачання готівки з виручки на виплати, що
пов'язані з оплатою праці за наявності податкового боргу-9164,39
грн.); податкове повідомлення № 10380 від 07.11.2001року за
порушення норм з обігу готівки в сумі 9470,79 грн.; податкове
повідомлення № 10381 від 07.11.2001року про стягнення збору за
забруднення навколишнього середовища в сумі 89 грн. та штрафних
санкції в сумі 340 грн. на підставі статті 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та Указу Президента
України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з
регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
.
В акті перевірки, зокрема, зазначено, що за період з 01.07.1999р.
по 31.12.1999р. підприємством нараховано 206,17 грн. збору, за
2000 рік - 164,49 грн., за дев'ять місяців 2001 року 27,96 грн. За
вказане порушення на підставі Постанови Кабінету Міністрів України
"Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за
забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього
збору" ( 303-99-п ) (303-99-п)
донараховано 89 грн. вказаного збору та на
підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
застосовано
штрафну санкцію за недоплату вказаного збору в сумі 340 грн.
Місцевий та апеляційний господарські суди встановили правомірність
донарахування податковою інспекцією збору за забруднення
навколишнього природного середовища у сумі 89,0 грн. Ця обставина
не заперечувалася і позивачем. Проте попередні судові інстанції
дійшли помилкового висновку щодо неможливості застосування санкцій
за допущене порушення на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1
статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у зв'язку з тим, що зазначена норма не була
чинна на момент здійснення правопорушення.
Проте господарськими судами при вирішення спору залишено поза
увагою приписи статті 11 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, якою передбачено, що фінансові санкції
за наслідками документальних перевірок та ревізій, які
здійснюються органами державної податкової служби України та
іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у
розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день
завершення таких перевірок або ревізій. Спірні рішення та
повідомлення були прийняті Коломийською об'єднаною державною
податковою інспекцією 7.11.2001року по завершенню документальної
перевірки та у період дії Закону України Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
і зокрема статті 17 цього Закону.
За приписами підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі,
коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового
зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у
підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону,
такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі
десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового
зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для
такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з
податкового періоду, на який припадає отримання таким платником
податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не
більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк
недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, рішення Коломийської об'єднаної державної податкової
інспекції від 07.11.2003 року № 499/231-01070942/10452 та
податкове повідомлення № 10381 від 07.11.2001 року в частині
застосування фінансових санкцій по збору за забруднення
навколишнього природного середовища у сумі 340 грн. відповідає
нормам чинного податкового законодавства, а відтак судові рішення
у цій частині підлягають скасуванню.
В іншій частині ухвалені у цій справі судові акти не переглядалися
оскільки вони не були оскаржені в касаційному порядку.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 108, 111-7, 111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової
інспекції задовольнити. Рішення господарського суду
Івано-Франківської області від 14 жовтня 2003 року та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2003року
у справі № А-8/123 господарського суду ІваноФранківської області
скасувати в частині визнання недійсними рішення Коломийської
об'єднаної державної податкової інспекції № 499/231-01070942/10452
від 07.11.2001року у сумі 340 грн. та повідомлення № 10381 від
07.11.2001 року у сумі 340 грн., відмовивши у цій же частині в
задоволенні позовних вимог. Решту рішення та постанови залишити
без змін.