ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 34/91a
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ЗАТ "Комерційний банк "П" в особі
відкритому судовому Красноармійської філії, м. Красноармійськ
засіданні матеріали
касаційної скарги
на постанову від 24.02.2004 року Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 34
господарського суду Донецької області
за позовом ЗАТ "Комерційний банк "П" в особі
Красноармійської філії, м. Красноармійськ
до Красноармійської ОДПІ м. Краноармійськ
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: присутній
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.12.2003,
залишеним без зміни постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 24.02.2004 року, по справі № 34 у
задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі ЗАТ "Комерційний банк "П" в особі
Красноармійської філії просить скасувати ухвалені по справі судові
акти, винести рішення про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 682340 від 25.03.2003р. та звільнити
Красноармійську філію Пу від безпідставно застосованих штрафних
санкцій, посилаючись на те, що рішення та постанова не ґрунтуються
на законі та суперечать Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.
Позивач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому
засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника
відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню враховуючи наступне.
Судами встановлено, що Красноармійською об'єднаною державною
податковою інспекцією м. Красноармійськ здійснена комплексна
планова перевірка Красноармійської філії ЗАТ "КБ "П" з питань
дотримання податкового та валютного законодавства за період з
01.10.2000 року по 01.01.2002 року, результати якої відображені в
акті № 11-23/111-24656484 від 25.12.2002 року. За наслідками
перевірки відповідач дійшов висновків про неподання підприємством
розрахунків збору за забруднення навколишнього природного
середовища протягом 2001 року за 4 податкові періоди та несплату
вказаного збору за ці періоди у загальному розмірі 37,00 грн.
На підставі акту перевірки пропорційно розподілу між місцевим та
державним бюджетами, відповідачем прийняті податкові
повідомленнярішення: № 2-2340/0 від 03.01.2003 року про визначення
податкового зобов'язання із збору за забруднення НПС у розмірі
11,00 грн. і застосування штрафної санкції у розмірі 408,00 грн.
(держбюджет) та № 3-2340/0 від 03.01.2003 року про визначення
податкового зобов'язання із збору за забруднення НПС у розмірі
26,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 952,00 грн.
(місцевий бюджет).
25.03.2003 року відповідачем на підставі акту перевірки від
25.12.2002 року прийнято податкове повідомлення-рішення
№ 682340/0, про застосування штрафної (фінансової) санкції у
розмірі 680,00 грн., яке позивачем оскаржується у даній справі.
Податкові повідомлення-рішення № 2-2340/0 та № 3-2340/0 від
03.01.2003 року були також оскаржені позивачем до Господарського
суду Донецької області. За наслідками розгляду спору між ЗАТ "КБ
SП" та Красноармійською ОДПІ судом прийняте рішення від 17.03.2003
року по справі № 31/8а. Постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 21.10.2003 року та постановою Вищого
господарського суду України від 22.01.2004 року рішення місцевого
суду від 17.03.2003 року по справі № 31/8а залишено без змін.
Враховуючи, що сторонами по справі № 31/8а були ті ж самі сторони,
що і за цією справою, відповідно до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені судом не повинні доводитись при розгляді цього
спору.
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.03.2003 року
по справі № 31/8а встановлений факт правомірності нарахування
відповідачем збору за забруднення навколишнього природного
середовища у розмірі 37,00 грн. за 2001 рік, тому судом
обґрунтовано не прийняті до уваги посилання позивача на те, що
даний платіж для нього не є обов'язковим, що він не є платником
вказаного збору і не повинен нести відповідальність за його
несплату.
З повідомлень-рішень відповідача № 2-2340/0 та № 3-2340/0 від
03.01.2003 року вбачається, що санкції за ними застосовані на
підставі пп. 17.1.1 та пп. 17.1.3 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі Закон-2181).
Загальний розмір санкцій за переліченими повідомленнями-рішеннями
склав 1 360,00 грн. При цьому санкції відповідно до пп. 17.1.1 ст.
17 вказаного Закону склали 680,00 грн., санкції відповідно до пп.
17.1.3 ст. 17 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
також склали 680,00 грн.
Рішенням суду від 17.03.2003 року застосування санкцій відповідно
до пп. 17.1.3 ст. 17 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
визнано
неправомірним, повідомлення-рішення від 03.01.2003 року визнані
недійсними у частині, що відповідає розміру застосованої на
підставі цієї норми Закону санкції.
Відповідно до пп. 6.4.1 ст. 6 зазначеного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо рішення
контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання
скасовується чи змінюється судом. Враховуючи, що податкові
повідомлення-рішення № 2-2340/0 та № 3-2340/0 від 03.01.2003 року
частково визнані недійсними, суди обґрунтовано дійшли висновку про
те, що вони вважаються відкликаними у відповідній частині.
Тобто, податкове повідомлення-рішення № 682340/0 від 25.03.2003
року є окремим самостійним актом ненормативного характеру. Це
також підтверджується тим, що штрафні санкції нараховані ним на
підставі підпункту 17.1.2 ст. 17 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, а не на
підставі пп. 17.1.3 цього Закону, відповідно до якого були
нараховані штрафні санкції у відкликаних податкових
повідомленнях-рішеннях від 03.01.2003 року.
Посилання в касаційній скарзі на те, що на підставі
вищезазначеного акту перевірки за той же перевіряємий період
позивачу вже були пред'явлені податкові повідомлення-рішення від
03.01.2003 р. № 2- 2340/0 та № 3-2340/0 за забруднення
навколишнього середовища, які ним були оскаржені до господарського
суду і по ним є відповідне рішення, не заслуговують на увагу з
огляду на таке.
Як зазначалось вище податкові повідомлення-рішення від 03.01.2003
року були визнані недійсними частково у зв'язку з тим, що
відповідач помилково здійснив нарахування штрафних санкцій на
підставі норми Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, яка в даному випадку не
підлягала застосуванню.
Оскільки факт порушення податкового законодавства у вигляді
неподання податкової декларації є встановленим, то податковий
орган в межах строку давності передбачено пп. 15.1.1 ст. 15
Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
визначив податкове зобов'язання у вигляді
штрафних санкцій. Колегія суддів звертає увагу на те, що на
підставі пп. 17.1.2 Закону-2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
штрафні санкції на
підставі висновків акту перевірки нараховані відповідачем позивачу
вперше.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ "Комерційний банк "П" в особі
Красноармійської філії від 17.03.2004 року № 223 на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2004 року у
справі № 34 залишити без задоволення, а постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 24.02.2004 року у справі № 34
- без змін.