ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 31/272
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ДПІ у Жовтневому районі м. Маріуполя
відкритому судовому
засіданні матеріали
касаційної скарги
на постанову від 11.02.2004 року Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 31
господарського суду Донецької області
за позовом ДП "І", м. Маріуполь
до 1. ДПІ у Жовтневому районі м. Маріуполя
2. Відділення Державного казначейства в
м. Маріуполі
про стягнення з Державного бюджету України
бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість у сумі 83471,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.12.2003
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 11.02.2004 року по справі № 31 позов
задоволено; стягнуто з коштів Державного бюджету України на
користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану
вартість за квітень, травень 2003 року в сумі 83471,00 грн.;
стягнуто з відповідача-1 на користь позивача витрати по сплаті
державного мита в сумі 834,71 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00
грн.
В касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Маріуполя просить
скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 11.02.2004 року та рішення Господарського суду Донецької
області від 18.12.2003 року та винести нове рішення, яким позовні
вимоги позивача залишити без розгляду, посилаючись на порушення
норм матеріального права, а саме п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.1 п. 7.7
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
Сторони не скористались процесуальним правом на участь в засіданні
суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами встановлено, що позивач надав ДПІ у Жовтневому районі м.
Маріуполя декларації з ПДВ: за квітень 2003р, в якій заявлено до
відшкодування ПДВ по експортним операціям з наданням розрахунку
експортного відшкодування та ВМД на суму 60538 грн. протягом 30
календарних днів з дати подання декларації, а також за травень
2003р, у якій заявлено до відшкодування ПДВ у сумі 22933 грн.
шляхом відшкодування після погашення податкових зобов'язань
платника протягом одного наступного звітного періоду.
Згідно пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підставою для відшкодування ПДВ є дані
тільки податкової декларації. Порядок відшкодування ПДВ
визначається платником податку у декларації.
Позивачем заявлено до відшкодування ПДВ за операціями, пов'язаними
із здійсненням продажу продукції на експорт (вивіз товарів за межі
митної території України), згідно контракту № 57 від 15.06.2002р.
Відповідачем перевірена обґрунтованість заявлених до відшкодування
сум ПДВ з Держбюджету, про що складена довідка
№ 210/23-111-1/14361569 від 17.10.2003р і дана сума відшкодування
ДПІ попередньо підтверджена. Позивач в обґрунтування правомірності
заявленої суми відшкодування по експортним операціям також надав
розрахунок суми експортного відшкодування, п'ятий екземпляр ВМД,
завірений гербовою печаткою Донбаської регіональної митниці, які
підтверджують факт вивозу товарів за межі митної території України
і виписку з банківського рахунку в підтвердження перерахування
грошових коштів на рахунок платника податків. Таким чином,
позивачем були дотримані вимоги п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, що відповідачем також
не оспорюється
Відповідно до пунктів 8.1, 8.6 ст. 8 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платники податку, які здійснюють
операції з вивезення товарів (робіт, послуг) за межі митної
території України (експорт) і надали розрахунок експортного
відшкодування за результатами податкового місяця, мають право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
надання такого розрахунку.
Таке відшкодування в сумі та строки передбачені декларацією та
законом не було здійснено.
Крім того, позивачем заявлена сума бюджетного відшкодування за
травень 2003р у сумі 22933 грн. шляхом відшкодування після
погашення податкових зобов'язань платника протягом одного
наступного звітного періоду. Правомірність заявленої суми
від'ємного значення податку на додану вартість також перевірено
ДПІ у Жовтневому районі м. Маріуполя і підтверджено довідкою
№ 210/23- -111-1/14361569 від 17.10.2003р.
Згідно з підпунктом 7.7.3. статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у разі, коли за результатами
звітного періоду сума податку, визначена згідно з підпунктом
7.7.1. статті 7 Закону, має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України
протягом 1 місяця наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума
бюджетного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення
платника податку відображається в податковій декларації.
Згідно з Порядком відшкодування податку на додану вартість,
затвердженого спільним наказом ДПА України та Головного управління
Державного казначейства України від 02.07.97р. № 209/72
( z0263-97 ) (z0263-97)
№ 200/86 ( z0489-01 ) (z0489-01)
( зі змінами, що внесені
наказами від 06.05.98р. № 222/38, від 08.10.98р. № 470/78) та
спільним Наказом ДПА України та Державного казначейства України
від 21.05.2001р. (зареєстровано у Міністерстві України від
08.06.2001 року № 489/5680) (п. 2.2.) підставою для отримання
відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний
період та (п. 4.1.) відшкодування податку на додану вартість з
бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за
висновками податкових органів або за рішенням суду.
Відповідно до п. 5 Порядку ( z0489-01 ) (z0489-01)
, підставою для
відшкодування є висновок податкового органу. Загальний термін
підготовки та подання висновків - 5 днів від дня реєстрації
податкової декларації в податкових органах.
Відповідач не надав висновок на відшкодування бюджетної
заборгованості, чим перешкоджає отриманню позивачем належної йому
суми відшкодування.
Строки відшкодування наступили, але відшкодування не було
здійснене в строки та в порядку, визначеному в законі та
декларації.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо
зарахування від'ємного значення ПДВ за травень 2003 року в рахунок
податкових зобов'язань за березень 2003 року у сумі 16873 грн.
господарськими судами до уваги не прийняті обґрунтовано, тому що
воно здійснене неправомірно, оскільки не передбачене чинним
законодавством. Рішення платника податку щодо такого зарахування в
рахунок платежів по податкових зобов'язаннях минулого періоду
відсутнє. Доводи відповідача щодо не проведення відшкодування у
зв'язку з необхідністю проведення зустрічних перевірок також не
прийняті судами до уваги правильно у зв'язку з тим, що термін
відшкодування ПДВ закон не пов'язує із закінченням зустрічних
перевірок.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Маріуполя від 09.03.04
року № 4610/10/10 на постанову Донецького апеляційного господар
ського суду від 11.02.2004 року у справі № 31 залишити без
задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 11.02.2004 року у справі № 31 - без змін.