ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2004 Справа N 38/469-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Стратієнко Л.В.
Чабана В.В.
з участю представників:
позивача: А.А.А.
відповідача: Б.Б.Б.
прокурора не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційне подання прокурора H-ського району м.Харкова в інтересах
держави в особі комунального підприємства "XXX"
та касаційну скаргу комунального підприємства "XXX"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 13 квітня 2004 р.
у справі № 38/469-03
за позовом прокурора H-ського району м. Харкова в інтересах
держави в особі комунального підприємства "XXX"
до товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"
про стягнення 3 637,37 грн.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2003 р. прокурор звернувся в суд з вказаним позовом,
посилаючись на те, що відповідач згідно договору № 38-02 від
14.11.2002 р. є власником приміщення за адресою: м.Харків, вул.
Ч-ська, 88. В порушення Правил користування тепловою енергією
( z0825-99 ) (z0825-99)
відповідач не уклав договір на користування тепловою
енергією з КП "XXX" та здійснював користування тепловою енергією
на потреби опалення без договору, тобто без достатніх на те
причин. Просив на підставі ст. 469 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
стягнути з
відповідача на користь позивача вартість спожитої теплової енергії
за період з 14.11.2002 р. по 15.04.2003 р. у сумі 3637,37 грн. з
урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2003 р.
(суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ
"YYY" на користь комунального підприємства "XXX" 3530,23 грн.
вартості безпідставно спожитої теплової енергії. В решті позову
відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
13.04.2004 р. (головуючий - Лащенко Л.Д., судді Бабакова Л.М.,
Погребняк В.Я.) рішення в частині стягнення вартості безпідставно
спожитої теплової енергії в розмірі 3530,23 грн. та судових витрат
скасовано. У задоволенні позову про стягнення основного боргу в
сумі 3530,23 грн. відмовлено. В іншій частині рішення
господарського суду Харківської області від 16.12.2003 р. залишено
без змін.
Прокурор в касаційному поданні та позивач в касаційній скарзі,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального права, просять скасувати постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 13.04.2004 р., залишивши в
силі рішення господарського суду Харківської області від
16.12.2003 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційного подання та касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, суд вважає, що касаційні подання і скарга підлягають
частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених в п.1 постанови від 29.12.1978 р. № 5 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Проте, постановлені у справі судові рішення вказаним вимогам не
відповідають.
Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача вартість
безпідставно спожитої теплової енергії, суд першої інстанції
виходив з того, що відповідач був власником приміщення по вул.
Ч-ській, 88 в м.Харкові, яке придбав за договором купівлі-продажу
від 14.11.2002 р. № 38-02 та продав 24.04.2003 р. (а.с.8, 10).
Факт споживання відповідачем теплової енергії з листопада 2002 р.
по квітень 2003 р. та її вартість суд встановив на підставі акту №
59 від 15.10.2002 р. про подачу теплової енергії до житлового
будинку, в якому в якому знаходилось приміщення, належне
відповідачеві (а.с.12) та акту перевірки порушень Правил
користування тепловою енергією ( z0825-99 ) (z0825-99)
№ 000842 від
13.02.2003 р. (а.с.13), відповідно до якого на підставі п.11.2.3
Правил користування тепловою енергією ( z0825-99 ) (z0825-99)
було обчислено
вартість безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії
(а.с.14), проте в порушення вимог ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд не перевірив чи є акт перевірки порушень Правил користування
тепловою енергією ( z0825-99 ) (z0825-99)
№ 000842 від 13.02.2003 р. та
зроблений на його підставі розрахунок вартості спожитої
відповідачем теплової енергії належними доказами у справі
відповідно до вимог ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, враховуючи, що
наказ Міністерства енергетики України, Державного комітету
будівництва, архітектури та житлової політики України № 307/262
від 28.10.1999 р. ( z0825-99 ) (z0825-99)
, яким були затверджені Правила
користування тепловою енергією, скасовано наказом Міністерства
палива та енергетики № 18/12 від 21.01.2003 р. ( v8_12558-03 ) (v8_12558-03)
на
підставі висновку Міністерства юстиції України № 7/20 від
07.11.2002 р.
Разом з тим, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в
частині стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії
у розмірі 3530 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що
теплопостачання належного відповідачеві приміщення здійснювалось
позивачем за власним волевиявленням, без згоди відповідача, який
листом від 10.02.2003 р. (а.с.82) від отримання послуг на
постачання теплової енергії відмовився, але позивач не відключив
його від теплопостачання, а запропонував вирішити питання про
облаштування автономного теплопостачання (а.с.91), при цьому суд
апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не зазначив нормативно-правових актів, з вимог яких
випливає звільнення відповідача від оплати отриманих послуг з
теплопостачання, обов'язок позивача за вказаним листом відключити
відповідача від теплопостачання, враховуючи, що опалення належних
відповідачеві приміщень здійснювалось єдиною системою
теплопостачання будинку, в якому вони розташовані, не перевірив чи
відповідає таке відключення встановленим будівельним та
санітарно-технічним нормам.
Враховуючи, викладене, постановлені у справі рішення не можна
визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід більш ретельно з'ясувати
правову природу спірних правовідносин, визначити
нормативно-правові акти, якими вони регулюються і в залежності від
встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання прокурора H-ського району м. Харкова в інтересах
держави в особі комунального підприємства "XXX" та касаційну
скаргу комунального підприємства "XXX" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 16 грудня 2003
р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
13 квітня 2004 р. у справі за № 38/469-03 скасувати, а справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі
суду.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Л.В. Стратієнко
В.В. Чабан