ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2004                                     Справа N 37/63

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        НКРЕ України

скаргу

на постанову                 Київського апеляційного

                             господарського суду від 23.01.2004

                             року

у справі за позовом          АЕК “К”

до                           НКРЕ України

про   зобов‘язання встановлення тарифу

                       В С Т А Н О В И В:

у  лютому  2003 року, акціонерна енергопостачальна компанія  “К”

звернулась   до   суду  з  позовом,  у  якому,  посилаючись   на

невиконання  Національною комісією регулювання електроенергетики

України своїх обов’язків щодо щорічного встановлення тарифів  на

транспортування  природного  газу  розподільними  газопроводами,

просили визнати не підлягаючими застосуванню у 2002 році  тарифи

не  транспортування природного газу розподільними трубопроводами

для  ДКП  “Г”,  затверджені постановою НКРЕ від 26.01.2000  року

№  101 ( v0101227-00 ) (v0101227-00)
         та зобов’язати відповідача встановити цей

тариф  на  2002 рік відповідно до Методики розрахунку тарифу  за

надані послуги транспортування природного газу магістральними та

розподільними  трубопроводами  ( v0702227-00  ) (v0702227-00)
        ,   затвердженої

постановою НКРЕ від 22.06.2000 року, № 702.

Ухвалою  господарського  суду  м.  Києва  від  24.06.2003   року

провадження у справі припинено.

Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від

21.01.2004 року ухвала суду першої інстанції скасована, а справа

направлена до суду для розгляду.

У  касаційній  скарзі  відповідач  посилається  на  помилковість

висновків апеляційного суду, неправильну правову оцінку обставин

справи  і  просить  постанову  апеляційного  суду  скасувати,  а

провадження у справі припинити.

Заслухавши  суддю-доповідача,  пояснення  представників  сторін,

перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова

колегія   вважає,  що  постанова  апеляційного  суду   не   може

залишатись   без   змін  і  підлягає  скасуванню,   виходячи   з

наступного.

Згідно  п.  1  ч. 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарським

судам  підвідомчі справи у спорах, що виникають  при  укладенні,

зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших

підстав,  а  також  у  спорах про визнання  недійсними  актів  з

підстав,  зазначених у законодавстві, крім спорів, що  виникають

при   погодженні  стандартів  та  технічних  умов,  спорів   про

встановлення  цін  на продукцію (товари),  а  також  тарифів  на

послуги  (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно  до

законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін, інших

спорів,   вирішення   яких  відповідно   до   законів   України,

міждержавних  договорів  та  угод  віднесено  до  відання  інших

органів.

Із  наявних  у  справі  матеріалів вбачається,  що  суть  спору,

незважаючи  на  використання позивачем різних  словосполучень  і

тверджень  щодо  зобов’язання  відповідача  вчинити  певні  дії,

зводиться  до  встановлення  нового  тарифу  на  транспортування

природного газу розподільними трубопроводами, ніж того,  що  був

встановлений  постановою  НКРЕ  від  26.01.2000  року,   №   101

( v0101227-00  ) (v0101227-00)
        ,  а оскільки встановлення цих  тарифів  згідно

Закону  України  “Про  природні монополії” (1682-14),  постанови

Кабўнету Міністрів України “Про встановлення повноважень органів

виконавчої  влади  та  виконавчих  органів  міських   рад   щодо

регулювання  цін (тарифів)” ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
        , від 25.12.1996  року,

№  1548,  Указу Президента України “Питання Національної комісії

регулювання електроенергетики України” ( 335/98 ) (335/98)
         від 21.04.1998

року  № 335 віднесено до повноважень відповідача у цій справі  і

вони  не можуть бути встановлені за угодою сторін, правомірність

застосування  тарифів  при обчисленні обсягів  наданих  позивачу

послуг   при   транспортуванні  природного  газу   розподільними

трубопроводами  ДКП  “Г”  може бути  предметом  спору  між  цими

господарюючими  суб‘єктами,  суд  першої  інстанції  прийшов  до

правильного   висновку   про   непідсудність   заявлених   вимог

господарському суду, правомірно припинив провадження у справі  і

підстав  для  скасування його судового  рішення  з  наведених  у

постанові апеляційного суду мотивів не було.

Враховуючи  наведене, керуючись ст.ст. 111-9 111-11 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від

27.01.2004  року, скасувати, а ухвалу господарського суду  міста

Києва від 24.06.2003 року, залишити без змін.