ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.07.2004 Справа N 3/264-2542
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А. на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2004 року у
справі № 3/264-2542 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності
А.А.А. до Суб'єкта підприємницької діяльності Б.Б.Б. про стягнення
суми та зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності
Б.Б.Б. до Суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А.
про стягнення суми та розірвання договору,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2003 року позивач за первісним позовом звернувся до
господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до
відповідача за первісним позовом про стягнення шкоди в сумі 26
118,92 грн. і неодержаного доходу в сумі 31 000 грн., посилаючись
на те, що остання не належним чином виконала договірні
зобов'язання за договором оренди нежитлових приміщень від
18.07.2003 року щодо відповідності орендованого приміщення та
документів пов'язаних з ним чинному законодавству відповідно.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції Б.Б.Б. відповідач
за первісним позовом звернулася до суду з зустрічним позовом до
Суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А. позивача за первісним
позовом про стягнення заборгованості по орендній платі відповідно
до умов зазначеного договору оренди в сумі 13 591 грн., пені 138
грн., заборгованість за використаний природний газ в сумі 33,16 та
послуги ЖЕКу в сумі 107,85 грн. і про розірвання цього договору
оренди.
Доповідач-Вовк І.В.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.11.2003
року первісний позов задоволено, стягнуто з відповідача за
первісним позовом 26 118, 92 грн. шкоди, 51 000 неодержаного
доходу, а в зустрічному позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
28.01.2004 року зазначене судове рішення скасовано, в задоволенні
первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено,
розірвано договір оренди нежитлового приміщення по вул. Н-ській у
м. Р-ську від 18.07.2003 року, стягнено з Суб'єкта підприємницької
діяльності А.А.А. на користь Суб'єкта підприємницької діяльності
Б.Б.Б. 13 591, 50 грн орендної плати, в решті зустрічних позовних
вимог провадження у справі припинити.
У касаційній скарзі позивач за первісним позовом вважає, що
апеляційним господарським судом порушено норми процесуального й
неправильно застосовано норми матеріального права і просить
оскаржену постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду
першої інстанції залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача за первісним позовом не
надходив.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і
прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2003 року Суб'єкт
підприємницької діяльності Б.Б.Б. як орендодавець та Суб'єкт
підприємницької діяльності А.А.А. як орендар уклали договір оренди
нежитлового приміщення, згідно умов якого орендодавець здав, а
орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, а орендар прийняв в
орендне користування не житлові приміщення за адресою м. Р-ськ,
вул. Н-ська, 99 для використання під торгівлю.
П.1.2 визначено, що надані в оренду приміщення орендар може
використовувати лише для вищезазначених потреб.
Відповідно до п. 2.1 вступ орендаря в не житлове приміщення та
користування майном настає одночасно з підписанням сторонами
договору та акту прийняття -передачі нежитлового приміщення.
П.п. 3.1 та 3.2 визначено, що орендна плата встановлюється за
домовленістю сторін і становить 850 дол. США, а строк її оплати -
до 10 числа кожного місяця.
Актом передавання нежитлових приміщень в оренду від 18.07.2003
року, в якому зазначено про відповідність приміщення всім
технічним та санітарним нормам, передано позивачем за первісним
позовом в оренду відповідачу за первісним позовом спірне
приміщення після проведеного капітального ремонту.
Предметом даного судового розгляду є вимоги за первісним позовом
про стягнення шкоди і неодержаного доходу у зв'язку з виконанням
не належним чином договірних зобов'язань за договором оренди
нежитлових приміщень від 18.07.2003 року, зокрема, у зв'язку з
ненаданням Суб'єктом підприємницької діяльності Б.Б.Б. Суб'єкту
підприємницької діяльності А.А.А. акту державної технічної комісії
про прийняття в експлуатацію реконструйованого нежитлового
приміщення, який необхідний останній для одержання дозволу на
розміщення об'єкту торгівлі в спірному приміщенні.
За зустрічним позовом предметом даного судового розгляду є вимоги
про стягнення заборгованості по орендній платі, пені
заборгованості за використаний природний газ, послуги ЖЕКу в сумі
і про дострокове розірвання того ж договору у зв'язку з
невнесенням орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення
строку платежу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач за
первісним позовом передав позивачу за первісним позовом зазначене
приміщення в оренду після проведеного капітального ремонту у
відповідності всім технічним та санітарним нормам та необхідні для
отримання дозволу документи, виконавши належним чином свої
зобов'язання за договором, що підтверджується наявними в справі
матеріалами.
Суб'єкт підприємницької діяльності А.А.А. мала всі необхідні
підстави і документи для звернення в управління в справах
торгівлі, побуту та реєстрації P-ської міської ради для одержання
дозволу на розміщення об'єкту торгівлі в орендованому приміщенні.
Проте, за таким дозволом не зверталась.
Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку
про безпідставність заявлених позовних вимог за первісним позовом
у зв'язку з відсутністю вини відповідача за первісним позовом у
заподіянні збитків позивачу за первісним позовом, а тому
обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та правомірно
відмовив в первісному позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду у цій
частині позову.
За таких обставин постанова апеляційного господарського суду в
частині первісного позову відповідає матеріалам справи та вимогам
закону, і тому її слід в цій частині залишити без змін, а
касаційну скаргу - без задоволення.
Однак, суд, вирішуючи спір за зустрічним позовом, у порушення норм
процесуального права ст.ст.32 - 34, 36, 38, 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, зробив висновки, що грунтуються на неповно з'ясованих
обставинах справи, та прийняв рішення, які не відповідають вимогам
норм процесуального права ст.ст.84, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
вимогам постанови Пленуму Верховного Суду від 29.12.1976 року № 11
(зі змінами) "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
.
Так, судом першої та апеляційної інстанції не було з'ясовано
належним чином умови спірного договору щодо строків внесення
орендної плати орендарем і не досліджено обґрунтування позивача за
зустрічним позовом заявлених вимог щодо розміру орендної плати та
не наведено судом обґрунтування розрахунків, з яких суд виходив
при задоволенні позову.
Задовольняючи зустрічний позов в частині розірвання договору
оренди відповідно до вимог до п.3 ст.269 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
згідно з якими наймодавець може пред'явити в суді вимогу про
дострокове розірвання договору найму, якщо наймач не вніс плати
протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, суд
апеляційної інстанції не дослідив обставини справи та умови
договору, пов'язані з настанням строку спати орендної плати та
обчисленням періоду необхідного для застосування до спірних
правовідносин наведеної норми закону, тобто періоду, протягом
якого орендар не вніс плати.
В решті зустрічного позову, а саме в частині стягнення пені,
заборгованості за використаний природний газ та витрати на послуги
ЖЕКу суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про
припинення провадження, оскільки ці суми на момент розгляду справи
в апеляційній інстанції оплачені відповідачем.
За таких обставин, прийняті в даній справі судові рішення в
частині зустрічного позову не можна визнати законними й
обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню в цій частині з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
врахувати наведене та всебічно і повно з'ясувати всі фактичні
обставини справи, об'єктивно оцінити факти, що мають юридичне
значення для вирішення спору по суті, правильно застосувати норми
матеріального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, і
прийняти законне судове рішення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А.
задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
28.01.2004 року та рішенням господарського суду Тернопільської
області від 11.11.2003 року в частині зустрічного позову та
судових витрат скасувати, і справу № 3/264-2542 в цій частині
передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому
складі.
В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від
28.01.2004 року залишити без змін.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук