ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.07.2004 Справа N 23/289
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "XXX" на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2004
року у справі № 23/289 за позовом Українсько-Ірландського
підприємства з іноземними інвестиціями у виді закритого
акціонерного товариства СП "YYY" до Відкритого акціонерного
товариства "XXX" про стягнення сировинних матеріалів та зустрічним
позовом Відкритого акціонерного товариства "XXX" до
Українсько-Ірландського підприємства з іноземними інвестиціями у
виді закритого акціонерного товариства СП "YYY"
про стягнення товарно-матеріальних цінностей,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про
стягнення з останнього сировинних матеріалів на суму 1778915, 33
грн., а саме каучук ХБК в кількості 3,06 тонн на суму 55545,12
альтакс-3,0 тонни на суму 71154,36 грн., діафан-3,0 тонни на суму
67320 грн., метало корд 9Л15/27-44,305 тонн на суму 871327, 27
грн., бортовий дріт латунний -15,001 тонни на суму 69844, 66 грн.,
каучук СКД-2_86,4 тонни на суму 469569, 26 грн., сульфенамід-
7,968 тонн на суму на суму 144 226, 66 грн., фталевий ангідрит-
1,0 тонна на суму 2928, 00 грн., наданих йому в борг відповідно до
умов договору №5-32С/509/2001 від 14.02.2001 року.
Доповідач - І.В.Вовк
Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення з
Українсько-Ірландського підприємства з іноземними інвестиціями у
виді закритого акціонерного товариства СП "YYY"
товарно-матеріальних цінностей на суму 257418, 58 грн., а саме:
ДФГ в кількості 95 кг на суму 3092,82 грн., фталевий ангідрид- 1
тонна на суму 2 880, 00 грн., нафрас-2,09 тонн на суму 7524,00
грн, силіконова емульсія- 0,4 тонн на суму 6720. 00 грн., сіра
полімерна- 4 тонни на суму 36912 грн., бортовий дріт-32,2 тонни на
суму 124 936 грн, сульфенамід М-3 тонни на суму 59904 грн, корд -
720 п/м на суму 9 749, 76 грн., гліцерин-0.5 тонн на суму 5 520
грн, бочки- 2шт. На суму 180 грн., переданих позивачеві також
відповідно до умов договору №5-32С/509/2001 від 14.02.2001 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
24.12.2003 року первісний позов задоволено частково, зобов'язано
Відкрите акціонерне товариство "XXX" повернути
Українсько-Ірландському підприємству з іноземними інвестиціями у
виді закритого акціонерного товариства СП "YYY" матеріальні
цінності на загальну суму 1003540, 04 грн.: альтакс в кількості
2, 736 тонн на суму 64892, 77 грн., діафан в кількості 3 тонн на
суму 67320 грн., метало корд 9Л15/27 в кількості 44,305 тонн на
суму 871327, 27 грн., в решті позову відмовлено.
Зустрічний позов також задоволено частково, зобов'язано
Українсько-Ірландське підприємство з іноземними інвестиціями у
виді закритого акціонерного товариства СП "YYY" повернути
Відкритому акціонерному товариству "XXX" матеріальні цінності на
загальну суму 216197,12 грн.: - корд 232 ВР в кількості 720 п/м на
суму 9 149, 76 грн., дріт бортовий в кількості 32, 199 тонн на
суму 149918, 54 грн., фталевий ангідрид в кількості 1 тонни на
суму 2 880 грн., сірку полімерну в кількості 4 тонни на суму 36912
грн., силіконову емульсію в кількості 0,4 тонни на суму 6 720
грн., нефрас-2.09 тонн на суму 7 524 грн., ДФГ-0,095 кг на суму
3092,82 грн., в решті позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
17.02.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін.
У касаційній скарзі відповідач за первісним позовом вважає, що
судом неправильно застосовано і порушено норми матеріального та
процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову
скасувати й прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні
позовних вимог позивачу за первісним позовом.
Відзив на касаційну скаргу від позивача за первісним позовом до
суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі було
укладено договір № 5-32С/509/2001 від 14.02.2001 року, згідно умов
якого сторони зобов'язались надавати один одному допомогу
сировиною і матеріалами на підставі рівноцінного обміну або
відпуску в борг із зазначенням дати наступного повернення.
Операції взаємодопомоги оформлюються відповідно до п.1.3 договору
шляхом обміну листами, які є невід'ємною частиною договору і в
яких зазначаються матеріальні цінності та їх обсяги.
Предметом даного судового розгляду за первісним та зустрічним
позовами є вимоги про стягнення товарно-матеріальних цінностей,
наданих сторонами в борг відповідно до умов зазначеного договору.
Згідно з вимогами ст.374 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором позики
одна сторона (позикодавець) передає другій стороні
(позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або
речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується
повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість
речей того ж роду і якості.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що за правовою
природою спірний договір є договором позики, і правовідносини, що
виникають з цього договору регулюються нормами гл.32 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до ст.161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватись належним чином і в установлений строк та у
відповідності до вказівок закону, договору. Одностороння відмова
від виконання зобов'язання не допускається.
Судом першої інстанції встановлено, що виконуючи умови договору,
сторони здійснили взаємні поставки та повернення продукції, і на
момент звернення сторін до суду з позовами вони мають
заборгованість сировинних матеріалів одна перед одною, що
підтверджується наявними в справі матеріалами.
До того ж, суд, виходячи з умов укладеного між сторонами договору
та встановлених обставин справи, правомірно застосував до спірних
правовідносин ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Отже, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної
інстанції, прийшов до правильного висновку про невиконання
сторонами належним чином своїх зобов'язань за спірним договором та
обґрунтовано задовольнив частково і первісний і зустрічний позови.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова відповідає
матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX" залишити
без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17.02.2004 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук