ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2004 Справа N 2/343
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю “З” на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 17.03.2004 р. у справі за
позовом ТОВ “А” до СТОВ “З”
про стягнення сум
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги та відзиву на неї, суд
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2003р. ТОВ “А” пред’явило в господарському суді
позов до СТОВ “З” про стягнення 4883,91 грн., в т.ч. 4552,80
грн. заборгованості за поставлений та неоплачений товар, 216,61
грн. інфляційних, 3% річних в сумі 114,50 грн., на підставі
накладної № 401 від 15.09.2002р. та довіреності ЯДЧ № 417884 від
15.05.2002р.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
12.01.2004р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач оскаржив
його в апеляційному порядку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 17.03.2004 р. апеляційну скаргу було задоволено, рішення
господарського суду Кіровоградської області від 12.01.2004р.
скасовано, позов задоволено, з відповідача стягнуто 4552,80 грн.
основного боргу, 216,61 грн. інфляційних, 3% річних в сумі
114,50 грн.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
17.03.2004 р., а рішення господарського суду Кіровоградської
області від 12.01.2004р. залишити в силі, посилаючись на
порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального
права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(діяв на період
виникнення спірних правовідносин) цивільні права і обов’язки
виникають, зокрема, внаслідок інших дій громадян і організацій.
За приписом ст. 151 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов’язання виникають з
договору або з інших підстав, зазначених у ст. 4 цього Кодексу.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, по
накладній № 401 від 15.05.2002р. на підставі довіреності ЯДУ
№ 471884 представником СТОВ “З” було отримано від позивача
Естерон 85% на загальну суму 4552,80 грн.
Проте вказаний товар відповідач не оплатив.
Всім цим і іншим доказам по справі, у порядку виконання ст. 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд другої інстанції, дав належне
юридичне обґрунтування та з врахуванням також вимог ст.ст. 165,
214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, обґрунтовано прийшов до висновку про
скасування рішення господарського суду, як незаконного і
необґрунтованого, і задоволення заявленого позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність ухваленої
судом другої інстанції постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю “З” залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
17.03.2004 р. без змін.