ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2004 Справа N 5/110б
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Грек Б.М.
суддів: Ткаченко Н.Г., Яценко О.В. (доповідач у справі)
розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Ріон"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
17.02.2004 року
у справі N 5/110б господарського суду Донецької області
за заявою Промінвестбанку України м. Київ в особі головного
управління Промінвестбанку у Донецькій області м. Донецьк
до ТОВ "Ріон", м. Донецьк
про банкрутство
в судовому засіданні взяли участь представники сторін:
від Промінвестбанку України м. Київ в особі головного
управління Промінвестбанку у Донецькій області м. Донецьк -
Грабчак В.В., дов. N 09/27-02 від 05.01.2004 р.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Донецької області (суддя
Богатир К.В.) від 10.12.2003 р. у справі N 5/110б частково визнані
вимоги конкурсного Кредитора Промінвестбанку України м. Київ у
особі головного управління Промінвестбанку у Донецькій області
м. Донецьк .
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ "Ріон", м. Донецьк
подало апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу
господарського суду Донецької області від 10.12.2003 р. у справі
N 5/110б.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
17.02.2004 р. (судді: Скакун О.А.; Колядко Т.М.;
Мирошниченко С.В.) у справі N 5/110б залишено без змін ухвалу
господарського суду Донецької області від 10.12.2003 р. у справі
N 5/110б, а апеляційну скаргу ТОВ "Ріон", м. Донецьк залишено без
задоволення.
Не погоджуючись з цією постановою ТОВ "Ріон", м. Донецьк
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 17.02.2004 р. у справі
N 5/110б як прийняту з порушенням норм процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судами
попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права
дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Донецької області від
29.09.1998 р. (суддя: Мясищева А.М.) у справі N 5/110б було
порушено справу про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора
Українського АК ПІБ Донецьке головне регіональне управління до
ТОВ "Ріон ЛТД", м. Донецьк.
Оголошення про порушення справи про банкрутство було
здійснено в газеті "Голос України" N 25 від 11.02.1999 р.
25.09.1998 р. Промінвестбанк України м. Київ в особі
головного управління Промінвестбанку у Донецькій області
м. Донецьк звернувся з кредиторськими вимогами у сумі 262 500 грн.
до ТОВ "Ріон ЛТД", м. Донецьк.
10.03.1999 р. Промінвестбанк України м. Київ в особі
головного управління Промінвестбанку у Донецькій області
м. Донецьк заявив додаткові вимоги до боржника на суму
1 045 595 грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.08.1996 р. між
Гірняцьким відділенням АК "Промінвестбанк" (кредитор), Макіївським
акціонерним торгівельно-виробничим товариством закритого типу
(боржник) та ТОВ "Фірма "Ріон ЛТД" (новий боржник) укладено
договір переводу боргу N 3/96, за умовами якого боржник за згодою
кредитора переводить на нового боржника свій борг, що витікає із
договорів кредитування, укладених між боржником та кредитором, та
складає суму за основним боргом та процентами в розмірі
100 000 000 000 крб. (1 000 000 грн.).
Рішенням арбітражного суду Донецької області від
23.07.1997 р. у справі N 2/1-1 розірвано договір купівлі-продажу
заставленого майна від 30.08.1996 р. та договір переводу боргу
N 3/96. Кредитор звернувся з позовом до ТОВ "Фірма "Ріон ЛТД" про
стягнення заборгованості в сумі 250 000 грн. по платежам, строк
сплати яких, згідно п. 3.4.2 договору переводу боргу, настав в
період дії договору, а саме в січні, лютому, березні та квітні
1997 р. Позов рішенням арбітражного суду Донецької області від
09.03.1998 р. у справі N 10/3-20 було задоволено, на підставі
наказу арбітражного суду Промінвестбанк пред'явив платіжну вимогу
до ТОВ "Фірма "Ріон ЛТД" про стягнення 250 000 грн. заборгованості
за договором та 12 500 грн. витрат по сплаті державного мита.
Згідно рішення арбітражного суду по справі N 2/1-1 пд договір
переводу боргу від 30.08.1996 р. розірвано 23.07.1997 р., тобто до
вказаної дати новий боржник зобов'язаний виконувати покладені на
себе обов'язки, що передбачено ст. 161, 162 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
За таких обставин необґрунтованими є заперечення боржника на
вимоги кредитора щодо стягнення заборгованості по договору
переводу боргу - нібито це повторне звернення з позовом у спорі
між тими ж сторонами, про той же предмет, за тими ж підставами.
Підставами винесення рішення арбітражного суду від 09.03.1998 р. у
справі N 10/3-20 було невиконання зобов'язань за період з січня по
квітень 1997 р. А підставою звернення з додатковими вимогами
кредитора до боржника у справі про банкрутство є невиконання
зобов'язань у травні, червні та липні 1997 р., тобто заявлені
вимоги кредитора до боржника стосуються іншого періоду їх
правовідносин згідно договору про перевід боргу N 3/96.
Суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що
вимоги обґрунтовані належним чином у задоволеній частині, оскільки
наявними у матеріалах справи документами вимоги кредитора
обґрунтовані належним чином.
Як вбачається із матеріалів справи, додатком N 1 до договору
переводу боргу N 3/96 від 30.08.1996 р. (а.с. 73-75) дійсно є акт
звірки взаєморозрахунків (а.с. 78) на якому відсутній підпис ТОВ
"Ріон". Але вищезгаданий договір переводу боргу був укладений між
трьома сторонами і підписаний представниками всіх сторін. Доданий
до договору переводу боргу N 3/96 від 30.08.1996 р. акт звірки
взаєморозрахунків правомірно підписаний представниками Банку та
початкового боржника (Макіївського АТПОЗТ), оскільки
заборгованість за первинним договором, на підставі якого був
укладений договір переводу боргу, виникла перед Банком саме у
Макіївського АТПОЗТ, тобто на момент підписання договору боржник
не мав відповідної компетенції щодо виникнення боргу.
Щодо заперечень скаржника у частині того, що господарський
суд безпідставно відмовив йому у призначенні експертизи за
допомогою якої, на його думку, можливо вирішити питання наявності
або відсутності у ТОВ "Ріон" боргу перед Банком, то ці заперечення
є безпідставними.
Суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку,
що дані бухгалтерського обліку не можуть бути використані у якості
доказів при з'ясуванні обставин кредитування та зміни боржника, а
тому Донецький апеляційний господарський суд вірно встановив, що
ухвала господарського суду у цій частині є законною і
обґрунтованою.
Заперечення скаржника про те, що Банк вдруге звернувся з
позовом про стягнення з ТОВ "Ріон" заборгованості, яка вже
стягувалась на підставі рішення арбітражного суду від
09.03.1998 р. по справі N 10/3 - обґрунтовано відхилене Донецьким
апеляційним господарським судом, оскільки на підставі
вищезгаданого рішення була стягнута заборгованість за період з
січня по квітень 1997 р., а предметом спору у справі про
банкрутство є борг ТОВ "Ріон" за період з травня по липень 1997 р.
Отже, висновок Донецького апеляційного господарського суду
відповідає матеріалам справи та положенням закону.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла до висновку, що Донецьким
апеляційним господарським судом вірно застосовані норми
матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для
скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду
від 17.02.2004 р. у справі N 5/110б не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ "Ріон" на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 17.02.2004 року у справі
N 5/110б залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
17.02.2004 року у справі N 5/110б залишити без змін.