ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 07.07.2004                                         Справа N 8/510
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 07.10.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Товариства  з  обмеженою  відповідальністю "Сумигазтеплоінвест" на
рішення господарського суду Сумської області від 11.03.2004 року у
справі  N 8/510 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сумигазтеплоінвест" до виконачого комітету Сумської міської  ради
про стягнення суми, У С Т А Н О В И В:
 
     У жовтні  2003  року позивач звернувся до господарського суду
Сумської області з позовною заявою до  відповідача  про  стягнення
збитків  в  сумі  407572,35 грн.,  посилаючись на те,  що останнім
незаконними діями та бездіяльністю йому була заподіяна шкода.
 
     Під час розгляду  справи  в  суді  першої  інстанції  позивач
уточнював заявлені вимоги і просив стягнути з відповідача збитки у
вигляді неодержаного доходу в  сумі  765951,62  грн.  на  підставі
ст. 27 Закону України "Про підприємства" ( 887-12 ) (887-12)
        .
 
     Рішенням господарського    суду    Сумської    області    від
11.03.2004 року в позові відмовлено.
 
     В апеляційному   порядку   зазначене    рішення    суду    не
переглядалось.
 
     У касаційній  скарзі позивач вважає,  що судом порушено норми
матеріального та процесуального права, і тому просить прийняте ним
рішення скасувати та позов задовольнити.
 
     Відзив на   касаційну  скаргу  від  відповідача  до  суду  не
надходив.
 
     Заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши доводи
касаційної скарги,  перевіривши матеріали справи та прийняте у ній
судове рішення,  суд  вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
     Як вбачається   з  матеріалів  справи,  26.07.2002  року  між
Управлінням комунального майна та  приватизації  Сумської  міської
ради  і  позивачем  за  результатами  проведеного  конкурсу  та на
виконання розпоряджень  голови  обласної  державної  адміністрації
N 77    від    03.03.2000    року   "Про   введення   тарифів   на
житлово-комунальні послуги для населення з  повним  відшкодуванням
їх  вартості"  та  N  388  від 20.11.2000 року "Про порядок оплати
населенням послуг за спожиту  теплову  енергію"  укладено  договір
оренди  N  ФМ-865  від  01.09.2002 року,  відповідно до умов якого
позивач прийняв в строкове платне користування  цілісний  майновий
комплекс котелень.
 
     Плата населенням,  підприємствами,  установами, організаціями
за отримані послуги  з  гарячого  водопостачання,  теплопостачання
(центрального  опалення)  здійснюється  за встановленими нормами і
тарифами.
 
     Листом від 04.09.2002 року N  3705/116.1  Виконавчий  комітет
Сумської   міської   ради   повідомив   позивача   про  можливість
використання ним         тарифів         встановлених          для
ДКП "Сумитеплокомуненерго"     відповідно     до    рішення    від
18.12.2001 року  N  716  "Про  тарифи  на   теплову   енергію   до
ДКП "Сумитеплокомуненерго"  у  зв'язку  з  тим,  що  Товариство  з
обмеженою відповідальністю "Сумигазтеплоінвест" створене  на  базі
котелень ДКП "Сумитеплокомуненерго".
 
     Предметом даного  судового  розгляду  є  вимоги про стягнення
збитків понесених позивачем внаслідок застосування ним при наданні
населенню,   підприємствам,   установам,   організаціям  послуг  з
гарячого водопостачання,  теплопостачання (центрального  опалення)
тарифу,  затвердженого Виконавчим комітетом Сумської ради, для ДКП
"Сумитеплокомуненерго",  за опалювальний період 2002-2003 роки  на
підставі ст. 27 Закону України "Про підприємства" ( 887-12 ) (887-12)
        .
 
     Відповідно до   ст.  27  Закону  України  "Про  підприємства"
( 887-12 ) (887-12)
         збитки (включаючи очікуваний і не одержаний  прибуток),
завдані  підприємству в результаті виконання вказівок державних чи
інших  органів  або  їх  службових  осіб,   які   порушили   права
підприємства,  а  також  внаслідок  неналежного  здійснення такими
органами або їх  службовими  особами  передбачених  законодавством
обов'язків  щодо  підприємства,  підлягають  відшкодуванню  за  їх
рахунок.
 
     Відповідно до пп.  2 п.  а) ст.28 Закону України "Про місцеве
самоврядування в   Україні"   N   280/97-ВР   ( 280/97-ВР  ) (280/97-ВР)
          від
21.05.1997 року  із  змінами  та   доповненнями   до   повноважень
виконавчого  комітету міської ради належить встановлення в порядку
і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових,
комунальних,   транспортних   та   інших   послуг,  які  надаються
підприємствами та організаціями комунальної власності  відповідної
територіальної  громади;  погодження  в  установленому порядку цих
питань з  підприємствами,  установами  та  організаціями,  які  не
належать до комунальної власності.
 
     Пп. 2 п.  б) зазначеної норми закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
         встановлює
делеговане повноваження виконавчого  комітету  міської  ради  щодо
здійснення  відповідно  до  закону  контролю  за дотриманням цін і
тарифів.
 
     Механізм   розрахунку  тарифів  для  населення,  підприємств,
установ,   організацій   та   послуг  з  гарячого  водопостачання,
теплопостачання (центрального опалення) здійснюються  на  підставі
"Методичних  рекомендацій  з  планування,  обліку  і калькулювання
собівартості робіт (послуг)  на  підприємствах  і  в  організаціях
житлово-комунального     господарства",    затверджених    наказом
державного комітету будівництва,  архітектури та житлової політики
України N 47 ( v0047241-02 ) (v0047241-02)
         від 06.03.2002 року.
 
     Судом першої    інстанції    встановлено,   що   повідомлення
відповідача  про   можливість   використання   позивачем   тарифів
відповідно  до  рішення  від  18.12.2001 року N 716 "Про тарифи на
теплову енергію  до  ДКП  "Сумитеплокомуненерго"  не  є  вказівкою
державних  чи  інших  органів  або їх службових осіб,  що порушила
права підприємства,  в  результаті  виконання  якої  були  завдані
підприємству збитки.
 
     Отже, місцевий   господарський  суд  прийшов  до  правильного
висновку про відсутність правових підстав  для  стягнення  збитків
відповідно до ст.  27 Закону України "Про підприємства" ( 887-12 ) (887-12)
        
та обґрунтовано відмовив у позові.
 
     Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
 
     За таких  обставин,  прийняте   у   справі   судове   рішення
відповідає  матеріалам справи та вимогам закону,  і тому його слід
залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
 
     З огляду наведеного та керуючись ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9,
111-11  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу  Товариства  з  обмеженою   відповідальністю
"Сумигазтеплоінвест"   залишити   без   задоволення,   а   рішення
господарського суду Сумської області від  11.03.2004  року  -  без
змін.