ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2004 Справа N 26/260-03-5602
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"ОЕ" на рішення господарського суду Одеської області від 26
вересня 2003 року та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 16 грудня 2003 року у справі № 26/260-
03-5602 за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу
ім. Шевченка до відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "ОЕ" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2003 року сільськогосподарський виробничий кооператив ім.
Шевченка звернувся до господарського суду Одеської області з
позовом до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна
компанія "ОЕ" про стягнення з відповідача, від імені якого діють
Ізмаїльські електричні мережі, заборгованості за спожиту
електричну енергію в сумі 19097,95 грн., додаткової плати за
перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі
33219,12 грн. та пеню за несвоєчасне виконання договірних
зобов'язань в сумі 939,73 грн., посилаючись на невиконання
останнім умов договору № 52 від 24 листопада 2000 року.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26 вересня 2003
року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 16 грудня 2003 року, в позові відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені
судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої
інстанції, посилаючись на порушення попередніми судовими
інстанціями норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані
судові рішення без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на
відсутність правових підстав для її задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що
матеріалами справи встановлено, що відповідачем здійснено
своєчасну та у повному обсязі оплату спожитої електроенергії і у
даному випаду мала місце переплата останнього за спожиту
електроенергію.
Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не
можна, оскільки він прийнятий за неповно встановлених обставин
справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позов заявлено про стягнення
заборгованості, що виникла в період з 1 січня 2000 року по 1
квітня 2003 року.
Перевіривши, які кошти були сплачені відповідачем в період з 1
серпня 2000 року по 1 серпня 2003 року, місцевий суд дійшов
висновку про відсутність заборгованості.
Проте, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судом не перевірені доводи позивача
щодо заборгованості з січня 2000 року, не досліджено акти
взаєморозрахунків і не дана їм належна правова оцінка.
Разом з тим, належним чином не з'ясовані питання та не зазначено
про це в судовому рішенні, коли і в якому розмірі виникла
заборгованість відповідача, чи дотримані строки позовної давності
щодо заявлених позовних вимог.
Апеляційний суд, при винесенні постанови у справі, не звернув
уваги на вказані порушення місцевого суду норм процесуального
права, які призвели до неправильного застосування норм
матеріального права, та припустився тих самих порушень.
До того ж, судом другої інстанції покладено в основу прийнятої
постанови рішення господарського суду Одеської області від 29
жовтня 2003 року у справі 3 4/233-03-6733, яким додаткову угоду
№ 97 від 25 червня 2003 року до договору № 52 від 24 листопада
2000 року про користування електричною енергією, укладену між
сторонами у справі, визнано недійсною з моменту її укладання.
Проте, вказане судове рішення від 29 жовтня 2003 року прийнято
пізніше оскаржуваного в апеляційному порядку рішення місцевого
суду від 26 вересня 2003 року та не набрало законної сили на
момент розгляду справи № 26/260-03-5602 в суді апеляційної
інстанції.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не
можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у
відповідності з нормами матеріального і процесуального права,
фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а тому вони
підлягають скасуванню, з направленням справи на новий судовий
розгляд.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, з'ясувати
фактичні обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін і в
залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та
обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "ОЕ" задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 26 вересня 2003
року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
16 грудня 2003 року у справі № 26/260-03-5602 скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.