ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2004 Справа N 33/81
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.03.2004 р.
у справі господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Республіканський енергокомплекс" м. Київ
до Державної податкової інспекції у Печерському районі
м. Києва
про зобов'язання вчинити дії
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Степанець М.О. - дов. N 28 від 05.07.2004
від відповідача: Пікула В.В. - дов N 12104/9/10-008/2 від
30.12.2003 Лисич А.В. - дов. N 11132/9/10-008/2 від 09.12.2003
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 11.02.2004 господарського суду м. Києва позовні
вимоги задоволено.
Зобов'язано ДПІ у Печерському районі протягом чотирнадцяти
днів з моменту набрання чинності рішенням господарського суду
прийняти рішення про списання ТОВ "Республіканський
енергокомплекс" податкового боргу за такими платежами: пеня з
податку на прибуток в сумі 2 032 280,95 грн., та фінансові санкції
з податку на прибуток в сумі 1 651 047,33 грн.
Постановою від 18.03.2004 Київського апеляційного
господарського суду рішення господарського суду м. Києва
від.11.02.2004 змінено і викладено резолютивну частину в наступній
редакції:
"Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ДПІ у Печерському районі протягом чотирнадцяти
днів з моменту набрання чинності рішенням господарського суду
прийняти рішення про списання товариству з обмеженою
відповідальністю "Республіканський енергокомплекс" податкового
боргу за такими платежами: пеня з податку на прибуток в сумі
1929365,66 грн. та фінансові санкції з податку на прибуток в сумі
1 651 047,33 грн. Стягнути на користь ТОВ "Республіканський
енергокомплекс" з ДПІ у Печерському районі 203,00 грн. судових
витрат. В решті позовних вимог відмовити."
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду ДПІ у Печерському районі звернулась у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, посилаючись на те, що постанова прийнята з неправильним
застосуванням норми матеріального та процесуального права. Судом
апеляційної інстанції неправильно застосовано п.п. 18.1.3 п. 18.1
ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Предметом даного спору є рішення ДШ N 483/26-16/30215837 від
12.03.2001, про застосування та стягнення фінансових санкцій за
порушення вимог законодавства про оподаткування яким позивачу
донараховано податок на прибуток в сумі 5503491,11 грн.
застосовано фінансові санкції з податку на прибуток в сумі
1651047,33 грн. та нарахована пеня з податку на прибуток у сумі
2032280,95 грн. Донарахування податку на прибуток проведено за
результатами господарських операцій, які були здійснені позивачем
у 1999 року.
Підпунктом 18.1.3 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що списанню з
платників податків підлягають пеня та штрафні санкції, нараховані
на податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 цього
пункту, та не сплачені до дня набрання чинності цією статтею, у
тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані у зв'язку з
порушенням строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері
зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 19.1. ст. 19 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, стаття 18
набирає чинність з дня опублікування цього Закону, тобто з
21.02.2001.
Господарським судом встановлено, що станом на 20.02.2001
податковий борг зі сплати податку на прибуток у розмірі
5 503 491,11 грн. позивачем не був сплачений.
Доводи відповідача щодо визначення сум податкового боргу, що
підлягає списанню та/або розстроченню, здійснюється за даними
карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах
податкової служби, колегією суддів до уваги не приймаються,
оскільки, підпункт 18.1.3. п. 18.1. ст. 18 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не ставить можливість
списання пені та штрафних санкцій, нарахованих на податковий борг,
в залежність від факту проведення документальної перевірки
платника податків, дати прийняття рішення про стягнення
податкового боргу та застосування штрафних (фінансових) санкцій, а
також від дати проведення у картці особового рахунку позивача
податкового боргу. Умовою списання пені та штрафних санкції,
нарахованих на податковий борг є дата виникнення такого
податкового боргу (з 01.01.2000 по 01.01.2001) та несплата пені і
штрафних санкцій до набрання чинності ст. 18 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами", тобто до 21.02.2001.
Відповідно до п.п. 18.1.5 п. 18.1 ст. 18 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
, у разі коли платники податків самостійно виявляють
податкові зобов'язання, що виникли у податкових періодах,
попередніх податковому періоду, на який припадає набрання чинності
цією статтею, та здійснюють їх декларування протягом 60
календарних днів від дня набрання чинності цією статтею, податкові
зобов'язання (включаючи пеню) підлягають списанню або розстроченню
у порядку, визначеному цією статтею, залежно від часу їх
виникнення.
Аналіз названого підпункту Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
свідчить про
те, що він у будь-якому випадку надавав позивачу можливість
самостійно заявити про наявність податкового зобов'язання і такий
строк йому був встановлений державою до 22.04.2001. Рішення
позивачем прийнято 12.03.2001, тобто до закінчення встановленого
Законом терміну.
Посилання відповідача на неможливість у будь-якому випадку
розгляду цього спору у зв'язку з наявністю ухвали господарського
суду м. Києва від 20.09.2001, якою порушено провадження у справі
про банкрутство позивача та визнані вимоги ДПІ у Печерському
районі м. Києва не може бути взято до уваги, оскільки у
мотивувальній частині цієї ухвали лише зазначено про документальне
підтвердження вимог заявника, не опротестування їх боржником
(позивачем у цій справі) і у зв'язку з цим їх обґрунтованістю.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 18.03.2004 Київського апеляційного
господарського суду зі справи N 33/81 залишити без змін.