ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2004 Справа N 8/101
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: Мягкий А.В., Тертична В.П.
від відповідача: Ауліна Н.І., Лепіть О.В.
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "2-й ім. Петровського цукровий завод"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 15.01.2004 р.
у справі N 8/101 Господарського суду Кіровоградської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "2-й
ім. Петровського цукровий завод"
до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції
до Відділення Державного казначейства в Олександрівському
районі
про повернення з бюджету надмірно сплачених платежів в сумі
488294,57 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від
08.09.2003 р. (суддя О.Б. Шевчук) позов задоволено частково:
зобов'язано повернути на користь Відкритого акціонерного
товариства "2-й ім. Петровського цукровий завод" в десятиденний
термін з моменту набрання рішенням законної сили з Державного
бюджету України 467256 грн. податку на додану вартість,
626 грн. 93 коп. збору за забруднення навколишнього природного
середовища та 1680 грн. плати за воду; з місцевого бюджету -
1462,86 грн. збору за забруднення навколишнього природного
середовища, 1082 грн. комунального податку, 420 грн. плати за
воду; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 15.01.2004 р. (судді: Л.І. Кузнецова, Л.М. Білецька, В.В.
Швець) рішення Господарського суду Кіровоградської області від
08.09.2003 р. скасовано частково: відмовлено у позові щодо
повернення на користь Відкритого акціонерного товариства "2-й
ім. Петровського цукровий завод" з Державного бюджету України
467256 грн. податку на додану вартість, 626 грн. 93 коп. збору за
забруднення навколишнього природного середовища та 1680 грн. плати
за воду; з місцевого бюджету - 1462,86 грн. збору за забруднення
навколишнього природного середовища, 1082 грн. комунального
податку, 420 грн. плати за воду; в іншій частині рішення залишене
без змін.
Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.01.2004 р., Відкрите акціонерне
товариство "2-й ім. Петровського цукровий завод" подало касаційну
скаргу, в якій просить дану постанову скасувати частково та
прийняти нове рішення, яким позов щодо повернення з Державного
бюджету України 467256 грн. податку на додану вартість,
626,93 грн. збору за забруднення навколишнього природного
середовища та 1680 грн. плати за воду; з місцевого бюджету -
1462,86 грн. збору за забруднення навколишнього природного
середовища, 1082 грн. комунального податку, 420 грн. плати за воду
задовольнити. Свою вимогу Відкрите акціонерне товариство "2-й
ім. Петровського цукровий завод" мотивує тим, що апеляційним
господарським судом порушено ст. 1 Закону України "Про списання та
реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку з
реформуванням сільськогосподарських підприємств" ( 1565-14 ) (1565-14)
.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи та
заперечення представників сторін, які з'явилися в господарське
засідання суду касаційної інстанції, перевіривши правильність
застосування місцевим господарським судом та апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна
скарга Відкритого акціонерного товариства "2-й ім. Петровського
цукровий завод" задоволенню не підлягає.
16.03.2000 р. прийнято Закон України "Про списання
заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)
платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських
підприємств" ( 1565-14 ) (1565-14)
. Як випливає з ст. 1 вищезгаданого
закону, якою визначено списати з колективних та інших
сільськогосподарських підприємств, які реформувалися у приватні
(приватно-орендні) підприємства, селянські (фермерські)
господарства, господарські товариства, сільськогосподарські
кооперативи, інші суб'єкти господарювання (далі - приватні
формування) та стали правонаступниками цих підприємств, суми
заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)
до бюджетів усіх рівнів, Пенсійного фонду України і Фонду
соціального страхування України, в тому числі реструктурованої
відповідно до чинного законодавства, з урахуванням сум
заборгованості зі сплати пені (крім сум пені, нарахованих за
порушення строків розрахунків за здійснення операцій у сфері
зовнішньоекономічної діяльності), штрафних та фінансових санкцій,
нарахованих відповідно до законодавства, станом на 1 травня
2000 року. Таким чином, даною правовою нормою покладено обов'язок
щодо списання з сільськогосподарський підприємств заборгованості,
яка виникла станом на 1 травня 2000 р.
Як встановлено господарським судом попередніх інстанцій,
станом на 01.05.2000 р. за позивачем числилася заборгованість по
податках і зборах (обов'язкових платежах) на загальну суму
1436058,90 грн. Проте, на позивача, як цукровий завод, не
поширювалась дія Закону України "Про списання заборгованості зі
сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) платників
податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських
підприємств" ( 1565-14 ) (1565-14)
.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про
списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів) платників податків у зв'язку з реформуванням
сільськогосподарських підприємств" ( 2239-14 ) (2239-14)
, який набрав
чинності 13.02.2001 р., внесено зміни до Закону України "Про
списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів) платників податків у зв'язку з реформуванням
сільськогосподарських підприємств" ( 1565-14 ) (1565-14)
.
Статтею 1 Закону України "Про списання та реструктуризацію
заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)
платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських
підприємств" ( 1565-14 ) (1565-14)
визначено списати з колективних та інших
сільськогосподарських підприємств усіх форм власності і
господарювання, включаючи буряконасіннєві та цукрові заводи,
цикорієсушильні заводи, державні племінні заводи і державні
племінні станції, державні кінні заводи, державні насіннєві
господарства, переробні льоно-, конопле-, хмелезаводи,
комбікормові заводи, обслуговуючі підприємства
(ремонтно-транспортні, агротехсервісні, по агрохімічному
обслуговуванню сільського господарства, матеріально-технічному
забезпеченню), міжгосподарські будівельні організації,
ветеринарно-санітарні заводи, наукові установи Української
академії аграрних наук та їх дослідні господарства, аграрні
заклади освіти та їх навчально-дослідні господарства,
селекційно-гібридні центри та сортовипробувальні станції
(дільниці), рибницькі та рибальські господарства, а також з
колективних та інших сільськогосподарських підприємств, які
реформувалися у приватні (приватно-орендні) підприємства,
селянські (фермерські) господарства, господарські товариства,
сільськогосподарські кооперативи, інші суб'єкти господарювання
(далі - приватні формування) та стали правонаступниками цих
підприємств або щодо яких прийнято рішення про їх ліквідацію, суми
заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)
до бюджетів усіх рівнів, у тому числі реструктурованої відповідно
до чинного законодавства, з урахуванням сум заборгованості зі
сплати пені (крім сум пені, нарахованих за порушення строків
розрахунків за здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної
діяльності), штрафних та фінансових санкцій, нарахованих
відповідно до законодавства, станом на 1 травня 2000 року. Отже, з
моменту набрання чинності вищенаведених змін до Закону з позивача
підлягала списанню відповідна заборгованість, що виникла станом на
1 травня 2000 р.
Проте, господарським судом встановлено, що в період з
16.05.2000 р. по 13.02.2001 р. позивачем із вказаної податкової
заборгованості сплачено 488294,57 грн. За таких обставин, у
позивача на момент набрання чинності змін до Закону України "Про
списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів) платників податків у зв'язку з реформуванням
сільськогосподарських підприємств" ( 1565-14 ) (1565-14)
заборгованості у
розмірі 488294,57 грн. не існувало.
Згідно ст. 3 Закону України "Про списання та реструктуризацію
заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)
платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських
підприємств" ( 1565-14 ) (1565-14)
органам державної податкової служби, де
перебувають на обліку платники податків, на підставі протоколу
засідання міжвідомчих і регіональних комісій з питань проведення
санації підприємств агропромислового комплексу за результатами
фінансово-господарської діяльності підприємств усіх форм власності
і господарювання, а також тих, які реформувалися або щодо яких
прийняті рішення про їх ліквідацію, та їх правонаступників у
двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом прийняти
рішення щодо списання цієї заборгованості.
Господарським судом встановлено, що рішеннями відповідача від
30.03.2001 NN 1/4, 1/3 з позивача списана податкова заборгованість
в загальній сумі 947764,33 грн., яка не була сплачена позивачем до
набрання чинності змін до Закону України "Про списання
заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)
платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських
підприємств" ( 1565-14 ) (1565-14)
.
Оскільки позивач сплатив 488294,57 грн. на виконання свого
зобов'язання перед державою, то вважати дані кошти, як надмірно
сплачені, правові підстави відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права. Оскільки апеляційним господарським судом
норми матеріального та процесуального права порушено не було, то
підстави для скасування даного судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "2-й
ім. Петровського цукровий завод" залишити без задоволення,
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
15.01.2004 р. у справі N 8/101 - без змін.