ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
07.07.2004 Справа N 4650-10/133
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого – судді
суддів :
перевіривши матеріали заяви Державного підприємства “Д”
про перегляд за Вищого господарського суду України
нововиявленими обставинами від 25.03.2003
постанови
у справі № 4650-10/133
господарського суду Сумської області
за позовом Державного підприємства “Д”
до Конотопської об’єднаної державної
податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-
рішення
за участю представників від:
позивача
відповідача не з’явились
ДП “Д” звернулось до господарського суду з позовом про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від
22.05.2002 № 3350/24-06/4/00375195.
Рішенням господарського суду Сумської області від 12.09.2002,
яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 10.12.2002, визнано недійсним спірне
податкове повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ в частині
стягнення штрафу в сумі 495 481, 09 грн.
За результатами касаційного провадження, Вищим господарським
судом України прийнято постанову від 25.03.2003, якою рішення
місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній
справі скасовано, а в позові ДП “Д” відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Вищого господарського суду України
від 25.03.2003, ДП “Д” звернулось до Верховного Суду України,
проте ухвалою від 22.03.2003 Верховним Судом України відмовлено
у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку
оскаржуваної постанови Вищого господарського суду України.
ДП “Д” звернулось до Вищого господарського суду України з заявою
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого
господарського суду України від 25.03.2003.
В заяві ДП “Д” посилається на ту обставину, що 24.02.2004 при
проведенні аудиторської перевірки аудиторською фірмою “НХД-
Аудит” було отримано висновок Київського науково-дослідного
інституту судових експертиз щодо перебування в податковій
заставі майна і майнових прав ДП “Д”, в якому, зокрема,
зазначено що Згідно Закону України “Про перелік об’єктів права
державної власності” ДП “Д” визначено таким, що не підлягає
приватизації.
Отже, виходячи з вимог пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, ст. 7, пп. 19.6
ст. 19 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, Наказу Фонду державного майна України від
05.05.2001 № 787 “Про положення про порядок віднесення майна до
такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів
державних підприємств, які не підлягають приватизації”
( z0463-01 ) (z0463-01)
, ДП “Д” вважає, що накладення податкової застави на
активи заводу суперечить приписам пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, а
застосування штрафу за реалізацію майна без згоди податкового
органу виходячи з розміру податкового боргу, який існував у 1998
р. на момент виникнення податкової застави на підставі Указу
Президента України від 04.03.1998 № 167/98 “Про заходи щодо
підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та
державними цільовими фондами” суперечить п. 17.1.8 п. 17.1 ст.
17 та п. 19.6 ст. 19 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Разом з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України
не може визнати зазначені вище обставини нововиявленими,
оскільки у даному випадку йдеться про застосування одних і тих
самих норм матеріального права до спірних правовідносин, які у
повній мірі були досліджені Вищим господарським судом Україні у
постанові від 25.03.2003. Більш того, слід прийняти до уваги:
колегія суддів Верховного Суду України не дійшла згоди про
наявність законних підстав щодо порушення касаційного
провадження стосовно постанови Вищого господарського суду
України від 25.03.2003 у даній справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 112, 114
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, –
У Х В А Л И В :
Заяву Державного підприємства “Д” від 23.04.2004 № 183 залишити
без задоволення, а постанову Вищого господарського суду України
від 25.03.2003 у справі № 4650-10/133 – без змін.